Решение № 126986921, 30.04.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2025 року м. Ужгород№ 260/2426/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яким просить суд: 1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі позивача; 3. Винести судове рішення, яким стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що має РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , податковий борг у розмірі 8465,20 грн за платежами: 50 18050400 Єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 7665,00 грн; 30 110117 Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами- підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в розмірі 800,00 грн..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Зазначену ухвалу надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі не була вручена відповідачеві, а разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернулася до суду з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.а.с. 44-46).

Порядок вручення повістки встановлений статтею 126 КАС України. Однак даною статтею не врегульовано порядок вручення інших судових документів.

Відповідно до статті 7 частини 6 КАС України, зокрема, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати аналогію та керуватися положеннями статті 126 КАС України.

Відповідно до статті 126 частини 11 КАС України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 251 частини 6 пункту 4 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також необхідно врахувати висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 у адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, у розумінні статті 126 частини 11 КАС України ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.

Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 8465,20 грн за платежами: Єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 7665 грн; Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами- підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в розмірі 800 грн. Вказаний борг відповідачем не сплачений.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України (далі по тексту ПК України) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідачем 08 лютого 2018 року подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за № 848/0/1077-18/07-05 та обрано ставку 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних та обрано І групу щодо сплати єдиного податку по відповідному виду діяльності (а.с. 33).

Згідно зі статтею 299 пунктом 299.1 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до статті 293 пункту 293.1 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму (стаття 293 пункт 293.2 підпункт 293.2.1 ПК України).

Відповідно до статті 295 пункту 295.2 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року 2270 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено щ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено щ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року 3028 грн.

Таким чином, ставка єдиного податку становить 10% до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року- 210,20 грн (2102 *10%), станом на 01 січня 2021 року- 227 грн (2270 *10%), станом на 01 січня 2022 248,10 грн (2481*10%), станом на 01 січня 2023 - 268,40 грн (2684*10%), станом на 01 січня 2024 року - 302,8 грн (3028*10%).

Як вбачається із розрахунку податкового боргу відповідачу нараховано єдиний податок за період за листопад 2020 року в розмірі 210,20 грн, за червень-грудень 2021 року в розмірі 1589 грн (227 грн*7 міс.), за січень-березень 2022 року в розмірі 744,30 грн (248,10 грн*3 міс.), за січень, серпень грудень 2023 р. у розмірі 1610,40 грн (268,40 грн *6 міс.) (погашено у сумі 248,10 грн, залишок до сплати 1362,30 грн), за січень-грудень 2024 року в розмірі 3633,60 грн (302,80 грн* 12 міс.), за січень 2025 року в розмірі 302,80 грн, а всього на загальну суму 7665 грн. Відповідачем за вказані періоди суми єдиного податку повністю не сплачені (а.с. 52).

Відповідно до статті 300 пункту 300.1 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 10.10.2024 № 4015-ІХ для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку встановлено сплату військового збору.

Так, згідно із пунктом 161 підпунктами 1.1-1.3 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» фізичним особам-підприємцям, зокрема 1-ї групи, нараховується ставка військового збору у розмірі 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.

Станом на 01 січня 2025 розмір мінімальної заробітної плати становить 8000 грн, тобто відповідачу нараховано податок за січень 2025 року у розмірі 800 грн.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно зі статтею 59 пунктом 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі статті 59 пункту 59.1 ПК України, виставлено податкову вимогу від 02 квітня 2024 року № №0005338-1304-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 15 травня 2024 року (а.с. 34).

При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.а.с. 8, 11-29, 52).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 87 пункту 87.11 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на час розгляду даної справи у суду відсутні докази сплати відповідачем даного податкового боргу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, такі відповідачем не спростовані (відзиву на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг у розмірі 8765 (вісім тисяч сімсот шістдесят пять гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко