Постановление суда № 126986597, 30.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10811/24

н/п 2-с/953/40/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р.

Київський районний суд міста Харкова у складі судді Вітюка Р.В. розглянув заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу

ВСТАНОВИВ:

29.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), від імені якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , в якій він просить:

- поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу № 953/10811/24 від 29.11.2024, виданого Київським районним судом м. Харкова;

- скасувати судовий наказ № 953/10811/24 від 29.11.2024, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію в сумі 31 397,52 грн та судового збору в сумі 302,62 грн.

Також до заяви долучено клопотання про поновлення строку на скасування судового наказу.

Заява про скасування судового наказу та клопотання про поновлення строку на скасування судового наказу мотивовані тим, що копія судового наказу, в порушення чинного законодавства не була направлена на адресу боржника та була отримана ним лише 24.04.2025 шляхом роздрукування з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Суд перевірив матеріали справи та аргументи заявника і вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання про поновлення строку належить до дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ЦПК України.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути поважними.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні непереборні обставини, що завадили вчинити процесуальну дію у визначений законодавством або судом строк з огляду на те, що норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

На особу, яка звертається з заявою про поновлення процесуального строку, згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, наведені для обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (п. 4.18. постанови Верховного Суду від 05.11.2024 у справі № 910/15313/23).

Суд встановив, що 29.11.2024 Київський районний суд м. Харкова у справі № 953/10811/24 (2-н/953/2840/24) видав судовий наказ за заявою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", яким стягнув з ОСОБА_1 суму заборгованості за період з 01.12.2023 по 01.10.2024 за електричну енергію у розмірі 31 397,52 грн, судовий збір у розмірі 302,80 грн та суми за отримання інформаційної довідки з ЄДДР у розмірі 89,62 грн (а.с.19).

Копію вказаного судового наказу разом з примірником заяви з доданими до неї документами було направлено боржнику 02.12.2024 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18).

07.12.2024 ОСОБА_1 отримав поштове відправлення, яке було надіслано судом (копія судового наказу, заява з доданими до неї документами), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося з відміткою про вручення (а.с. 19).

Тобто матеріалами справи підтверджується факт направлення копії наказу та отримання його боржником 07.12.2024.

Представник боржника звернувся із заявою про скасування судового наказу засобами поштового зв`язку 25.04.2025, що підтверджується штемпелем та відомостями відділення поштового зв`язку на конверті та описі вкладення. Тобто більш ніж через чотири місяці з моменту отримання копії наказу боржником.

У заяві про скасування судового наказу та клопотанні про поновлення строку заявник, як на підставу для поновлення такого строку, посилається на те, що про наявність судового наказу боржнику стало відомо від виконавчої служби після блокування рахунків, а копія такого судового наказу була отримана боржником 24.04.2025 з АСВП.

Однак, на підтвердження вказаних обставин до заяви, в порядку статей 12, 81 ЦПК України не надано жодного доказу (роздруківки з датою тощо).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що боржник отримав копія судового наказу 07.12.2024. Жодного доводу, з наданням підтверджуючих доказів в порядку статей 12, 81 ЦПК України, на спростування факту отримання копії судового наказу 07.12.2024 боржник не надав, та, відповідно, не навів поважних причин пропуску строку звернення з заявою.

Отже, заява про скасування судового наказу подана після закінчення строку, визначеного ч. 1 ст. 170 ЦПК, а обставини, на які посилається представник боржника, як на підставу для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу не знайшли свого підтвердження, а тому визнаються судом не поважними.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне заяву про скасування судового наказу повернути заявнику на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України, оскільки заява подана після закінчення строку, встановлено ч. 1 ст. 170 ЦПК України і заявником не наведено поважних причин пропуску такого.

Керуючись ст. 2, 126, 127, 170, 171, 259 261, 353 - 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Роман ВІТЮК