Решение № 126985702, 30.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 рокуСправа №160/2513/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській №045750020475 від 29.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 періоди трудової діяльності: з 18.07.1980 по 28.08.1981 (записи 2, 3); з 28.10.1986 по 06.07.1987 - (записи 6, 7, 8); з 19.08.1987 по 26.09.1988 - (записи 9, 10); з 23.12.1988 по 04.06.1992 - (записи 11, 12, 13); з 01.10.1992 по 17.03.1995 - (записи 14, 15); з 21.04.1995 по 15.08.1995 - (записи 16, 17); з 01.04.1998 по 13.08.1999 - (записи 18, 19), періоди підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця на спрощеній системі оподаткування: з 03.07.2001 по 30.06.2009 та з 01.01.2010 по 30.09.2010, та призначити їй пенсію по інвалідності з 21.08.2024 згідно частини 1 статті 32 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії по інвалідності з 21.08.2024. За результатами розгляду цієї заяви, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні їй пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, тому звернулася до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/2513/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачу.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач заперечує проти позову, і вказує на недостатність страхового стажу позивача для призначення пенсії по інвалідності. Відповідач зазначає, що за доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки оформлення трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях № 58 від 29.07.1993, а саме на титульній сторінці наявне виправлення ПІБ (відсутня дата видачі свідоцтва про одруження) та дати народження не завірене належним чином (відсутня дата видачі свідоцтва про народження, відсутня посада, підпис відповідальної особи). Довідка №69790/6-04-36-53-01-12 від 07.12.2022 потребує уточнення, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків за період з 03.07.2001 по 31.12.2003. У зв`язку з цим, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду витребувано у відповідача копію пенсійної справи позивача.

Копію пенсійної справи ОСОБА_1 відповідачем надано до суду разом із відзивом на позовну заяву.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) 25.11.2024 звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності з 21.08.2024.

29.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення № 045750020475 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні, з-поміж іншого, відповідач зазначив про таке:

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 25.11.2024.

Статтею 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право па пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

В абзаці першому частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Вік заявника 62 роки 2 місяці 8 днів.

Страховий стаж особи становить 8 років 5 місяців 18 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки оформлення трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях № 58 від 29.07.1993, а саме на титульній сторінці наявне виправлення ПІБ ( відсутня дата видачі свідоцтва про одруження) та дати народження не завірене належним чином (відсутня дата видачі свідоцтва про народження, відсутня посада, підпис відповідальної особи);

- довідка №69790/6-04-36-53-01-12 від 07.12.2022 року потребує уточнення, оскільки відсутня інформацію про сплату страхових внесків за період з 03.07.2001 по 31.12.2003.

Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись з таким рішенням органів пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Як передбачено частиною 2 статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить, з-поміж інших, такі записи про роботу позивача (мовою трудової книжки):

1) 01.09.1979 - 16.07.1980 Учеба в ПТУ 45 г. Ворошиловграда. Аттестат №13326 от 16.07.80г.

Производственное объединение «Ворошиловградский тепловозостроительный завод имени Октябрьской революции»

2) 18.07.1980 Принята в прессово-заготовительный корпус машинистом крана 4-го разряда цеха ремонта оборудования №2. Пр-з №2651 от 17.07.80г.

3) 28.08.1981 Уволена по собственному желанию в связи с зачислением в учебное заведение, ст. 38 КЗОТ. Пр-з №3698 от 28.08.81г.

Коммунарский горно-металлургический институт

4) 01.09.1981 Зачислена студенткой 1 курса дневного отделения. Приказ 130-ст от 31.08.81г.

5) 30.06.1986 Отчислена из института в связи с окончанием учебы. Приказ 129-ст от 28.06.86.

Днепропетровское специализированное управление №1 «Днепродомнаремонт»

6) 28.10.1986 Принята кладовщиком инструментальной кладовки на время отсутствия работника. Приказ 316 от 27.10.86.

7) 26.11.1986 Назначена инженером группы проектирования производства работ. Пр.350 от 25.11.86г.

8) 06.07.1987 Уволен по собственному желанию, ст. 38 КЗоТ УССР. Приказ №175 от 06.07.1987.

9) 19.08.1987 Днепропетровский технолого-экономический техникум. Зачислена в штат техникума воспитателем общежития. Пр. №103-Л от 19.08.87 г.

10) 26.09.1988 Уволена по собственному желанию. Пр. 100-Л от 26.09.88.

Кооперативно-государственный проектно-изыскательный институт «Днепроагропроект»

11) 23.12.1988 Принята на должность архитектора строительного сектора ОКИ-1. Пр.№44-к 23.12.2988г.

12) 01.03.1989 Переведена на должность инженера ІІІ категории этого же отдела в связи с изменением штатного расписания при переходе на новые условия оплати труда. Пр.№09к 28.02.1989г.

13) 04.06.1992 Уволена по ст.38 КЗоТ УССР, собственному желанию. Пр. 22-к от 16.05.1992г.

Фирма «Виола»

14) 01.10.1992 Принята на должность экономиста. Пр. №14 от 30.09.1992.

15) 17.03.1995 Уволена по собственному желанию. Приказ №23 от 17.03.1995.

Приватне підприємство фірма «КЕШ»

16) 21.04.1995 Принята на должность коммерческого директора. Пр. №12 от 21.04.95г.

17) 15.08.1995 Уволена по собственному желанию. Пр. №24 от 15.08.95г.

18) 01.04.1998 Принята на должность заместителя директора по вопросам организации торговли. Пр.№14 от 01.04.1998г.

19) 13.08.1999 Уволена по собственному желанию. Пр.№43 от 13.08.1999г.

Позивач у позовній заяві просить суд зобов`язати відповідача зарахувати до її страхового стажу періоди роботи з 18.07.1980 по 28.08.1981; з 28.10.1986 по 06.07.1987; з 19.08.1987 по 26.09.1988; з 23.12.1988 по 04.06.1992; з 01.10.1992 по 17.03.1995; з 21.04.1995 по 15.08.1995; з 01.04.1998 по 13.08.1999.

Суд зазначає, що ці періоди роботи позивача підтверджені вказаною вище трудовою книжкою.

Проте, згідно з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії від 29.11.2024 №045750020475 до страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки оформлення трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях № 58 від 29.07.1993, а саме на титульній сторінці наявне виправлення ПІБ (відсутня дата видачі свідоцтва про одруження) та дати народження не завірене належним чином (відсутня дата видачі свідоцтва про народження, відсутня посада, підпис відповідальної особи).

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців (п.1.1.);

- відомості про робітника записуються на першому аркуші (титульній сторінці) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень або заміни ім`я та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Освіта середня, середня спеціальна і вища вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню чи незакінчену вищу освіту також може бути здійснена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки учбового закладу і т. ін.). Професія або спеціальність записуються в трудовій книжці на підставі документа про освіту або іншого належно оформленого документа (п.2.10.);

- після зазначення дати заповнення трудової книжки робітник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше була заповнена трудова книжка (п.2.11).

Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі Інструкція №58).

Згідно з Інструкцією №58:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п.1.1);

- відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження (п.2.11.);

- після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (п.2.12).

Згідно з п.2.6. інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п.2.8. інструкції №58, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Як видно із п. 2.13. цієї ж інструкції, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Із трудової книжки позивача, копія якої надана до матеріалів справи, видно, що прізвище було виправлене « ОСОБА_2 » інспектором відділу кадрів Дніпропетровського технолого-економічного технікуму та вказано «Фамилия изменена на ОСОБА_1 на основании свидетельства о браке ІІІ-КИ №374216». Цей запис засвідчено підписом інспектора відділу кадрів та печаткою Дніпропетровського технолого-економічного технікуму.

Також дата народження була виправлена на дату « 17 сентября 1962 г.» працівником Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагрпроект» та вказано «дата рождения изменена на сентябрь на основании свидетельства о рождении НОМЕР_2 ». Цей запис засвідчено печаткою інституту, однак не вказана посада працівника та відсутній його підпис під виправленням.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» установлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у її трудовій книжці.

З огляду на викладене, суд зазначає, що періоди роботи позивача з 18.07.1980 по 28.08.1981; з 28.10.1986 по 06.07.1987; з 19.08.1987 по 26.09.1988; з 23.12.1988 по 04.06.1992; з 01.10.1992 по 17.03.1995; з 21.04.1995 по 15.08.1995; з 01.04.1998 по 13.08.1999, які підтверджені трудовою книжкою, мають бути зараховані до страхового стажу позивача.

Щодо періоду здійснення підприємницької діяльності з 03.07.2001 по 31.12.2003, у зарахуванні якого було відмовлено оскаржуваним у цій справі рішенням, суд зазначає таке.

Відповідно до пп.1 п.3-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).

Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 4 Порядку №637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом 4 підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є наявність документів про сплату страхових внесків (платіжні доручення, квитанції установ банків, документи, що підтверджують поштовий переказ, інформація Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності) або дані індивідуальних відомостей про застраховану особу. В разі провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту, такі періоди підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту. При цьому, періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Позивач в позовній заяві стверджує, що у періоди з 03.07.2001 по 30.06.2009 та з 01.01.2010 по 30.09.2010 вона здійснювала підприємницьку діяльність та перебувала на спрощеній системі оподаткування.

У листі №69790/6-04-36-53-01-12 від 07.12.2022 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на 07.12.2022 ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 ) перебувала на податковому обліку як фізична особа підприємець з 25.06.2001 по 29.03.2017.

Відповідно відомостей підрозділу адміністрування податків з фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.12.2022 вх. № 22343/04-36-24-13-11 ОСОБА_1 здійснювала діяльність як фізична особа-підприємець з 03.07.2001 по 30.06.2009 на спрощеній системі оподаткування; з 01.07.2009 по 31.12.2009 на загальній системі оподаткування; з 01.01.2010 по 30.09.2010 на спрощеній системі оподаткування; з 01.10.2010 по 29.03.2017 на загальній системі оподаткування.

Оскільки вказаною вище довідкою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підтверджено те, що у період із 03.07.2001 по 30.06.2009, який включає спірний період з 03.07.2001 по 31.12.2003, позивач здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, період з 03.07.2001 по 31.12.2003 має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком є таким, що прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, оскаржуване у цій справі рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

У позовній заяві позивач також просить суд зобов`язати органи пенсійного фонду зарахувати до її страхового стажу періоди здійснення нею підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця на спрощеній системі оподаткування з 03.07.2001 по 30.06.2009 та з 01.01.2010 по 30.09.2010.

Як видно із наданої до матеріалів справи форми РС-право номер ПС 045750020475, ОСОБА_1 зараховано до її страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2008, з 26.01.2009 по 31.01.2009, з 24.02.2009 по 28.02.2009, з 26.03.2009 по 31.03.2009, з 25.04.2009 по 30.06.2009, з 01.01.2010 по 30.09.2010.

Отже, частина спірного періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності, яким у цій справі є період з 03.07.2001 по 30.06.2009 та з 01.01.2010 по 30.09.2010, була зарахована до страхового стажу позивача, тому суд відмовляє у задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2008, з 26.01.2009 по 31.01.2009, з 24.02.2009 по 28.02.2009, з 26.03.2009 по 31.03.2009, з 25.04.2009 по 30.06.2009, з 01.01.2010 по 30.09.2010.

Поряд з цим, призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п.3 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Отже, органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 25.11.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню частково.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені норми, часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській №045750020475 від 29.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 18.07.1980 по 28.08.1981; з 28.10.1986 по 06.07.1987; з 19.08.1987 по 26.09.1988; з 23.12.1988 по 04.06.1992; з 01.10.1992 по 17.03.1995; з 21.04.1995 по 15.08.1995; з 01.04.1998 по 13.08.1999 та період здійснення підприємницької діяльності з 03.07.2001 по 31.12.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії по інвалідності від 25.11.2024, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Суддя Н.В. Кучугурна