Решение № 126977045, 30.04.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/961/25

Провадження № 2/346/1063/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В. В.

заучастюсекретарясудовогозасідання Біди Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2025 року представник позивачки звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що з 05 грудня 2017 року сторони уклали шлюб, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що відповідач матеріальної допомоги для утримання дітей не надає, не цікавиться життям дітей, та не приймає участі у їх вихованні. Позивачці доводиться самостійно нести всі витрати на утримання дітей, забезпечення їх всім необхідним для належного росту та розвитку.

Тому просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 3 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді від 27 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

30 квітня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що доводи позивачки про те, що він не бере участі в житті, вихованні та матеріальному забезпечення дітей не відповідають дійсності. Після припинення спільного проживання з позивачкою діти дійсно залишилися проживати з матір`ю, однак він не перестав спілкуватися та піклуватися про них, та по мірі можливості продовжив дбати про них. Вказує, що проводив з дітьми дозвілля та прогулянки, водив на атракціони, у кафе, купував подарунки та одяг, продукти харчування, тощо.

Щодо стягнення аліментів просить суд взяти до уваги його матеріальне становище, оскільки він на даний час безробітний, у нього відсутнє постійне джерело доходів, оскільки він працює на сезонних роботах та не має стабільного доходу. Вказує, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану можливості пошуку підходящої роботи обмежені.

Зазначає, що не відмовляється від обов`язку щодо матеріального утримання дітей, однак вказана позивачкою сума аліментів, яку вона просить стягувати з нього на утримання дітей є для нього непосильною. Тому він згідний на стягнення з нього аліментів у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет», а саме: на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1598 грн та на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1281,50 грн. Розгляд справи просить проводити в його відстуності.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_2 подав письмову заяву про розгляд справи в його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання також не з`явися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 6).

В шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 9).

Діти проживають з матір`ю, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 8).

В порядку ч. 2 ст. 13 ЦПК України, з метою захисту малолітніх дітей судом отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерохоме майно, з якої слідує, що нерухомого майна за відповідачем не числиться та інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів відповідача, відповідно до якої слідує, що за останній рік у відповідача відстні доходи у виді заробітної плати.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В силуст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 180 Сімейного Кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3ст.181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій формі.

Відповідно до частини першоїстатті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2ст. 182 Сімейного кодексу Українивстановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У п.17Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодобатьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 рокузазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із того, що відповідач, який відповідно до ст. ст.180,181 СК Українизобов`язаний надавати утримання своїх малолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а малолітні діти сторін проживають окремо від батька і потребують матеріальних витрат на харчування, забезпечення одягом, організації дозвілля, відпочинку та виховання, що є необхідним для забезпечення нормального рівня життя. В судовому засіданні встановлено, що відповідач є здоровим та працездатним (іншого суду не подано), скрутне матеріальне становище, на яке ОСОБА_3 посилається, як на підставу неспроможності сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі, він не довів суду належними та допустимими доказами. Позивачка визначаючи розмір аліментів, які просить стягувати з відповідача, також не аргументувала чому саме така сума аліментів є необхідною для утримання дітей. Оцінивши докази поданні сторонами за власним переконанням суд вважає доцільним стягувати аліменти, у розмірі по 2500 грн на кожну дитину щомісячно, що буде об`єктивним і справедливим та не вплине на погіршення матеріального становища відповідача.

На підставі наведеного та ст. 15 ЦК України, ст.ст. 180-182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 141, 247 ч. 2, 264, 265, 268, 354, п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2 500 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 26 лютого 2025 року і проводити до повноліття дітей.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1211,20 грн на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Апеляційна скарга рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційноїінстанції за наслідками апеляційногоперегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Сольський В. В.