Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2025м. ДніпроСправа № 904/563/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення коштів за користування земельною ділянкою у загальному розмірі 848 322,89 грн.
Представники:
від позивача: Скляр Н.М., представник (поза межами суду);
від відповідача: не з`явився.
ПРОЦЕДУРА
Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП" заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2017160 від 12.04.2017 у загальному розмірі 848 322,89 грн., що складається з: основний борг у розмірі 841 304,62 грн., пеня у розмірі 7 018,27 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 12 724,84 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться 12.03.2025 о 11:00 год.
Через відсутність у відповідача електронного кабінету суд направив йому ухвалу засобами поштового зв`язку на адресу державної реєстрації.
14.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025 задоволено заяву представника позивача - Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 12.03.2025 о 11 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
26.02.2025 до суду повернулося поштове відправлення, яке відправлялось на адресу відповідача, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
У призначене підготовче судове засідання 12.03.2025 представник відповідача не з`явився. 24.03.2025 до суду повернулося поштове відправлення, яке відправлялось на адресу відповідача, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 01.04.2025 о 11:00 год. яке проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
У призначене підготовче судове засідання 01.04.2025 представник відповідача не з`явився.
У підготовчому судовому засіданні 01.04.2025 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025 о 12:30 год., а також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
В призначене судове засідання 29.04.2025 представник відповідача не з`явився.
Так, ухвали суду у даній справі були направлені відповідачеві за адресою, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручено адресату (відповідачу) та було повернуто до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.
Отже відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 29.04.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача викладена у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 841 304,62 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003 у період з 01.01.2022 по 31.12.2023.
Правовою підставою зазначає частину першу статті 1212 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 841 304,62 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.
Земельна ділянка площею 3,8247 га з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003, яка розташована на вулиці Юнацька, 116, є сформованою з 26.08.2010, як то підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Також відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1228044312110.
Разом з тим, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вулиці Юнацька, будинок 116, розташований об`єкт нерухомого майна -комплекс будівель, власником якого з 18.03.2014 є Відповідач (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3175 90712110).
З урахуванням викладеного, Відповідач є фактичним користувачем спірної земельно" ділянки з 18.03.2014 - з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці.
12.04.2017 між Криворізькою міською радою (далі - Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП (далі - Відповідач, Орендар), на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.02.2017 №1464, був укладений Договір оренди земельної ділянки №2017160 (далі - Договір від 12.04.2017), дата проведення державної реєстрації права оренди - 13.04.2017.
Відповідно до пунктів 1-6 Договору від 12.04.2017 Криворізька міська рада надала, а ТОВ ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП прийняло у строкове платне користування земельну ділянку промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 3,8247 га, з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003, для розміщення виробничих приміщень з ремонту й складування гірничошахтного обладнання та для розміщення прилеглої залізничної колії, яка знаходиться на вулиці Юнацькій, 116, у Саксаганському районі міста Кривого Рогу строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обовязків відповідно до умов Договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проєкт додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.
Пунктом 7 Договору від 12.04.2017 встановлено, що на момент укладання договору річна орендна плата за землю вноситься Орендарем в розмірі 124 966,72 грн. виключно у грошовій формі за ставкою 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки
За Пунктом 8 Договору від 12.04.2017 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства.
Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін до цього договору.
Пунктом 10 Договору від 12.04.2017 передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.
Позивач стверджує, що відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою протягом дії Договору оренди від 12.04.2017 належним чином не виконувалися, зокрема, у період з 01.01.2022 до 13.04.2022 він не сплачував орендну плату у відповідному розмірі, що підтверджується інформацією органів податкової служби.
Також позивач зазначив, що у період з 14.04.2022 до 26.10.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ "ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП" не існувало договірних відносин до 16.08.2023.
Позивач повідомив, що 16.08.2023, на підставі рішення Криворізької міської ради від 27 06 2023 №2046 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки №2023509, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 27.10.2023 (далі - Договір від 16.08.2023), за яким Криворізька міська рада надала, а ТОВ ВОЛОВЖ І ПАРТНЕРИ ГРУП прийняло у строкове платне користування земельну ділянку промисловості транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, площею 3 8247 га, з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003, для розміщення виробничих приміщень з ремонту й складування гірничошахтного обладнання та для розміщення прилеглої залізничної колії, яка знаходиться на вулиці Юнацькій, 116, у Саксаганському районі міста Кривого Рогу строком на 5 років.
Дата проведення державної реєстрації права оренди - 27.10.2023.
За пунктом 4 Договору від 16.08.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 24.07.2023 становить 15 166 082,91 грн.
Пунктом 8 Договору від 16.08.2023 передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу.
Пунктом 11 Договору від 16.08.2023 встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.
Однак, Відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою протягом дії Договору оренди від 16.08.2023 не виконувалися, зокрема, у період з 27.10.2023 до 31.12.2023 він не сплачував орендну плату у відповідному розмірі, що підтверджується інформацією податкового органу.
Необхідність звернення з даним позовом викликана порушенням інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, як власника земель міста, зумовленого не належним виконанням Відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати, та безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою у спірний період з 01.01.2022 по 31.12.2023. що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Стаття 14 Цивільного кодексу України також визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. е ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).
Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону (п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Судом установлено, що відповідач з 18.03.2014 є власником нежитлової будівлі по вулиці Юнацька, 116 м. Кривого Рогу, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 1211000000:06:067:0003.
Щодо стягнення орендної плати за період з 01.01.2022 до 13.04.2022.
Орендні відносини в Україні регулюються, зокрема, ЗК України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності - Податковим кодексом України.
За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.
Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Пунктом 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз`яснено, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого-є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості ч орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 ЗК України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗК України.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянку (ст. 124 ЗК України).
Як визначено статтею 93 ЗК України, статтею 1 Закону України Про оренду землі, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним.
Пунктом в частини першої статті 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (чч. 1-3 ст. 21 Закону України Про оренду землі).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За положеннями статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 ПК України, є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 7 Договору від 12.04.2017 встановлено, що на момент укладання договору річна орендна плата за землю вноситься Орендарем в розмірі 124 966,72 грн. виключно у грошовій формі за ставкою 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки
За Пунктом 8 Договору від 12.04.2017 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства.
Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін до цього договору.
Пунктом 10 Договору від 12.04.2017 передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.
За підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок- це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За статтею 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
А отже, затвердження Криворізькою міською радою, як то передбачено нормами діючого законодавства України, нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення змін до цього Договору.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
За приписами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Зобов`язанням, у розумінні статті 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як визначено положеннями статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї волі однієї із сторін.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
В силу статті 599 ЦК України підставою для припинення зобов`язання є його виконання, проведене належним чином.
Однак, Відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою протягом дії Договору оренди від 12.04.2017 належним чином не виконувалися, зокрема, у період з 01.01.2022 до 13.04.2022 він не сплачував орендну плату у відповідному розмірі, що підтверджується інформацією органів податкової служби.
Щодо стягнення безпідставно збережених коштів за період з 14.04.2022 до 26.10.2023.
Згідно частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, статтею 34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
За змістом пункту 16 Договору від 12.04.2017, після припинення дії Договору, Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Однак, Відповідачем земельна ділянка комунальної власності повернута не була, а відтак є підстави стверджувати, що вона не вибула з фактичного користування Відповідача.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
При цьому, як унормовано статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Земельний кодекс України визначає обов`язки землекористувачів, зокрема щодо своєчасної сплати земельного податку або орендної плати (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).
За змістом статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю (п. а ч. 2 ст. 83 ЗК України).
Частиною першою статті 79 ЗК України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За змістом статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її' у Державному земельному кадастрі (такий правовий висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19).
За таких обставин, земельна ділянка площею 3,8247 га з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003, яка розташована на вулиці Юнацька, 116, є сформованою з 26.08.2010, як то підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Також відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1228044312110.
Разом з тим, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вулиці Юнацька, будинок 116, розташований об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, власником якого з 18.03.2014 є Відповідач (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3175 90712110).
За змістом частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать Відповідачам, неможливе без відповідної земельної ділянки.
Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням Відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: місто Кривий Ріг, вул. Юнацька, 116, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20).
Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
З урахуванням викладеного, Відповідач є фактичним користувачем спірної земельно" ділянки з 18.03.2014 - з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці.
Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
З урахуванням викладеного, Відповідач є фактичним користувачем спірної земельно" ділянки з 18.03.2014 - з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці.
Отже, у період з 14.04.2022 до 26.10.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП не існувало договірних відносин.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1)договори та інші правочини; 2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3)завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4)інші юридичні факти.
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Стаття 14 ЦК України також визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У даному випадку - в межах статті 1212 ЦК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об"єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, у період користування спірною земельною ділянкою Відповідач мав сплачувати власнику земельної ділянки - Криворізькій міській раді відповідну плату.
Проте, така плата ним не здійснювалась, що у свою чергу призвело до ненадходження коштів до бюджету Криворізької міської територіальної громади, чим порушено майнові права останньої.
Щодо стягнення орендної плати за період з 27.10.2023 до 31.12 2023.
16.08.2023, на підставі рішення Криворізької міської ради від 27 06 2023 №2046 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки №2023509, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 27.10.2023 (далі - Договір від 16.08.2023), за яким Криворізька міська рада надала, а ТОВ ВОЛОВЖ І ПАРТНЕРИ ГРУП прийняло у строкове платне користування земельну ділянку промисловості транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, площею 3 8247 га, з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003, для розміщення виробничих приміщень з ремонту й складування гірничошахтного обладнання та для розміщення прилеглої залізничної колії, яка знаходиться на вулиці Юнацькій, 116, у Саксаганському районі міста Кривого Рогу строком на 5 років.
Дата проведення державної реєстрації права оренди - 27.10.2023.
Пунктом 11 Договору від 16.08.2023 встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.
Як вже зазначалось, за статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами
Відповідно до статей 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, Відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою протягом дії Договору оренди від 16.08.2023 не виконувалися, зокрема, у період з 27.10.2023 до 31.12.2023 він не сплачував орендну плату у відповідному розмірі, що підтверджується інформацією податкового органу.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Щодо обчислення розміру плати за земельну ділянку.
Платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Стаття 96 ЗК України також визначає імперативний обов`язок землекористувачів зі сплати земельного податку або орендної плати (пункт в), де:
земельний податок - справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 1_4 ПК України);
орендна плата - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп. 14.1.136 ст. 14 ПК України).
Отже, єдино можливою назвою плати за землю для орендаря законодавець призначає орендну плату (незалежно від правових підстав користування землею, зокрема, наявності договору) (п.287.1. статті 287 ПК України).
Розмір коштів, які підлягають стягненню з Відповідача за земельну ділянку розраховано позивачем за договором від 12.04.2017, від 16.08.2023 та в період відсутності договірних відносин на рівні орендної плати.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).
Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок- це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За статтею 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України Про оцінку земель).
Обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
А отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.
Разом з тим, у відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Як вже зазначалось, за пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному .сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік-1, 06, 2017 рік 1,0, 2018 рік 1,0, 2019 рік 1,0, 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель сільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 рік - 1,051.
Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003:
-у 2022 році становить 13 187 898,18 грн. -15 166 082,91 грн за витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.07.2023 : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, якій не підлягає врахуванню;
-у 2023 році - 15 166 082,91 грн. - за витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.07.2023.
Також, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (додається), земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003 має цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що за Класифікацією видів цільового призначення земель віднесено до коду 11.02, для якого розмір ставки орендної плати встановлено - 3 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
Розмір річної орендної тати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Всього за період з 01.01.2022 до 31.12.2023 Відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,4122 га, з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015 в розмірі 841 304,62 грн.
Розрахунок за період з 01.01.2022 до 31.12.2022: 13 187 898,18 грн. х З % = 395 636,95 грн. - орендна плата зарік, де: 13 187 898,18 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.0 7.2023 без урахування коефіцієнту індексації за 2022 рік;
3 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, та Договору від 12.04.2017 №20172160;
Розрахунок за період з 01.01.2023 до 31.12.2023:
15166 082,91 грн. х 3 % = 454 982,49 грн. - орендна плата зарік, де:
15166 082,91 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.07.2023;
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.
За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ТОВ ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП в 2022 році задекларував 458 218,18 грн, сплатив 9 314,82 грн., в 2023 році задекларував 526 948,04 грн. сплата відсутня. 395 636,95 + 454 982,49 - 9 314,82 = 841304,62 грн.
Наведений розмір заборгованості підтверджується та деталізується:
Розрахунками заборгованості з орендної плати, пені та безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з пояснювальними записками, виконаними Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.11.2024 №51564/5/04-36-04-12-14.
Відповідно до статті 191 ПК України на контролюючі органи покладено функції контролю своєчасності подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Щодо нарахування пені
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
В силу статті 525, частини першої статті 526, частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України та частиною другою статті 218 ГК України договір є обов`язковим для виконання його сторонами і має виконуватись належним чином.
Як передбачено статтею 610, частиною першою статті 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
А відтак, порушення Відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 16.08.2023 щодо сплати орендної плати за землю і є підставою для звернення Криворізької міської ради, як сторони Договору, до суду за захистом своїх порушених прав із вимогою про стягнення пені за невиконання договірних зобов`язань.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України.
Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (чч. 1, 2 ст. 217 ГК України).
Відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як визначено статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи наведені вище положення норм діючого законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань.
Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій, їх розміру та строку (терміну) нарахування за прострочення виконання зобов`язання.
Частиною 6 статті 231 ГК України регламентовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Понад те, згідно з частиною 4 статті 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки (термін) їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання.
Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Пунктом 13 Договору від 16.08.2023 сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення.
А отже, вказаний пункт Договору оренди містить конкретний термін нарахування пені за прострочення сплати орендної плати, з вказівкою на подію, що має неминуче настати - день погашення боргу зі сплати орендної плати (фактичний момент оплати).
Отже сторони у договорі від 16.08.2023 передбачили сплату пені у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003.
Суд зауважує, що умови договору оренди, а саме п. 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення, відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України і не суперечить їм, а тому позивач правомірно здійснив нарахування пені за період з 01.12.2023 по 31.10.2024.
Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 904/6455/17, від 04.10.2019р. у справі № 912/1433/16, від 15.11.2019р. у справі № 904/1148/19.
Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, арифметично вірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 724,84 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛОВИК І ПАРТНЕРИ ГРУП" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, буд. 9; код ЄДРПОУ 33452959) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1; код ЄДРПОУ 33874388) 848 322,89 грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:06:067:0003 у період з 01.01.2022 по 31.12.2023, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 724,84 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 30.04.2025.
Суддя В.Г. Бєлік
Судебное решение № 126971668, Господарський суд Дніпропетровської області было принято 29.04.2025. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 904/563/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: