Постановление суда № 126965341, 29.04.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/7581/25

Провадження № 2-а/638/315/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м.Харків

Суддя Шевченківського районний суд міста Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви представника ОСОБА_1 Річко Олени Олександрівни до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду, через свого представника Річко О.О., з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МХК 004932 від 18.04.2025 щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 та закрити справу.

Зазначена позовна заява має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Частиною 8 ст.160 КАС передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. В іншому випадку відповідно доч.3 ст.161 КАСдо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі№543/775/17, з відступленням від правової позиції, викладеної у постановіВерховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16),за системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст.287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5Закону України «Про судовий збір»,які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата верховного Суду зазначила, що за подання позовної заяви він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статей1,2 Закону № 3674-VIсудовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цимЗаконом, і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначено, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановленнязакономпомірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованогостаттею 55 Конституції України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028.00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік").

Згідно з пунктом п`ятим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605.60грн).

Вказаний недолік підлягає усуненню шляхом направлення суду: документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору в розмірі 605.60 грн. на наступний рахунок: отримувач коштівГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, рахунок отримувача UA338999980313191206000020653, код банку отримувача 899998, кодкласифікації доходів бюджету2203010.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Залишити позовну заяву представника ОСОБА_1 Річко Олени Олександрівни до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення без руху.

Надати позивачута представнику позивача строк для усунення зазначених в описовій частині ухвали недоліків не пізніше п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: І.І.Теслікова