Постановление суда № 126913775, 28.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5759/25

Провадження №: 2-о/755/338/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"28" квітня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

У порядку досудової підготовки справи судом направлено запит до електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» про надання відомостей про зареєстроване місце проживання особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

У поданій заяві ОСОБА_1 просить визнати недієздатним громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити опіку та призначити опікуном ОСОБА_2 заявника у справі (брата) - ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Частиною третьою статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз`яснено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Таким чином, при прийнятті до провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим статтею 175, 177 ЦПК України.

Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини третьої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв`язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.

Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.

Водночас, у зв`язку із наявністю розладів психічного здоров`я та імовірного періодичного проходження лікування у відділеннях психоневрології ОСОБА_2 , відповідно, має перебувати на обліку у психоневрологічних лікарнях та мати медичну картку, яка підлягає долученню до матеріалів справи задля проведення психіатричної експертизи.

Також, вивчивши зміст поданої заяви та долучені до неї копії документи, судом встановлено, що заявником на підтвердження обставин, зазначених у поданій заяві не долучено до заяви доказів проходження ОСОБА_2 лікування (госпіталізації) у відповідних психоневрологічних лікарнях, доказів перебування ОСОБА_2 на обліку у відповідних психоневрологічних лікарнях, зокрема, амбулаторної картки ОСОБА_2 або клопотання про її витребування з медичного закладу.

Відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною, та клопотання про призначення якої заявлено ОСОБА_1 .

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що визнання громадянина недієздатним можливо за умови, що воно викликає певні правові наслідки. У тих випадках, коли психічно хвора особа не є небезпечною, визнання її недієздатною є порушенням його прав, що передбачено Європейською конвенцією про права людини від 4 листопада 1950 року (статті 5-9 розділу 1).

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід надати документи, що у своїй сукупності можуть свідчити про наявність у ОСОБА_2 стійкого, хронічного психічного розладу та підтвердити перебування його на обліку у психоневрологічних лікарнях та проходження періодичного лікування у профільних медичних закладах.

Частиною третьою статті 296 ЦПК України встановлено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника (частина четверта статті 60 ЦК України).

Суд враховує, що у випадку визнання особи недієздатною, призначення опікуна є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Такий висновок зроблено з урахуванням положень статті

41 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Частиною першою статті 300 ЦПК України визначено, що суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Згідно статті 55 ЦК України та пункту 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У пункті 3.1 Правил зазначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки. Опікун або піклувальник призначаються лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному. Правилами опіки та піклування не встановлено обмежень щодо кількості опікунів повнолітньої особи.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Судом встановлено, що заяву про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначення йому опікуна подано його братом ОСОБА_1 .

Однак, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження факту ведення спільного господарства, тобто наявність витрат на утримання ОСОБА_2 спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, здійснення заходів на обстеження, догляд та лікування ОСОБА_2 та інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Також, заявником не надано інформацію про інших осіб, які зареєстровані чи фактично проживають з ОСОБА_2 , або про відсутність таких, зокрема, не надано довідки про склад сім`ї ОСОБА_2 , не зазначено будь-якої інформації про батька ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .

Суд також враховує, що до заяви не долучено оригінал подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною фізичною особою, у разі ухвалення судом рішення, а також доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Таким чином на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід надати інформацію про склад сім`ї ОСОБА_2 , документи на підтвердження ведення спільного господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , документи, що підтверджують можливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна, в тому числі відомості про працевлаштування, характеристику з місця роботи чи місця проживання, документи про стан здоров`я тощо, а також оригінал подання органу опіки та піклування про можливість призначення опікуном над недієздатною фізичною особою чи докази звернення з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Однак у статті 133 ЦПК України законодавець розділяє види судових витрат.

Так, відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»

у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн та надати суду відповідні підтверджуючі документи.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд звертає увагу заявника, що до переліку заяв, за подання яких не справляється судовий збір, передбаченого частиною другою статті 3 Закону України «Про судовий збір», заява про визнання фізичної особи недієздатною не входить.

Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить положення про пільги щодо сплати судового збору за подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуном.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Також суд звертає увагу заявника на таке.

Частиною першою статті 299 ЦПК України встановлено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

На виконання вимог вказаної статті заявником залучено до складу учасників справи відповідний територіальний орган опіки та піклування - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Однак, у відомостях про обраний територіальний орган опіки та піклування зазначено інформацію про інший структурний підрозділ Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, зокрема адресу місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної сооби в ЄДРПОУ.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід уточнити ідентифікуючі дані відповідного територіального органу опіки та піклування.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (частина перша статті 177 ЦПК України).

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення піклувальника подано засобами системи «Електронний суд» ЄСІТС.

До зави долучено доказ надсилання копії такої заяви на поштову адресу заінтересованої особи - ОСОБА_2 , розписку ОСОБА_3 про отримання копії такої заяви.

Водночас, доказів надсилання копії заяви Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації засобами поштового зв`язку або за допомогою підсиситеми «Електронний суд» ЄСІТС до матеріалів справи не долучено.

Надана заявником квитанція від 02 квітня 2025 року № 3079835 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не свідчить про виконання обов`язку надсилання копії заяви з додатками заінтересованій особі - Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, оскільки вказані органи хоч і є структурними підрозділами Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, однак, є окремими юридичними особами, з різними завданнями, функціями та повноваженнями.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід надати докази надсилання заяви з додатками іншими учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 293 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна, - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова