Решение № 126847433, 23.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

23 квітня 2025 рокусправа № 380/23291/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Паливна група «ОПЕРАТОР» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Паливна група «ОПЕРАТОР» (далі позивач; ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, якими визначено Приватне підприємство «Паливна група «ОПЕРАТОР» таким, яке відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Приватне підприємство «Паливна група «ОПЕРАТОР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024, якими встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого віднесення стала нібито відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Позивач не погоджується з таким рішенням контролюючого органу, вважає його необґрунтованими, та таким яке не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, а також, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язків позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою судді від 18.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

01.04.2025 від відповідача надійшли докази на підтвердження витрат на правничу допомогу на суму 50000,00 грн.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку у відповідача.

Видами діяльності товариства є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

01.05.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №16579 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 38-39).

Підставою віднесення ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», а саме: код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

за операцією з постачання у період здійснення господарської операції з 15.12.2023 по 29.01.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300-, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 13807069;

за операцією з придбання у період здійснення господарської операції з 07.11.2023 по 07.11.2023, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8507600000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36962487;

за операцією з придбання у період здійснення господарської операції з 27.12.2023 по 16.01.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 4011209000-, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44537495.

Позивач подав пояснення від 07.05.2024 щодо рішення №16579 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 40-42).

16.05.2024 за результатами поданих пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №25921 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 110-111).

Підставою віднесення ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 08.05.2024 № 1», а саме: код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

за операцією з постачання у період здійснення господарської операції з 15.12.2023 по 29.01.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300-, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 13807069;

за операцією з придбання у період здійснення господарської операції з 07.11.2023 по 07.11.2023, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8507600000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36962487;

за операцією з придбання у період здійснення господарської операції з 27.12.2023 по 16.01.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 4011209000-, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44537495.

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вказано:

- платником податку не надано інформацію та копії документів, що спростовують здійснення фінансово-господарських операцій з ризиковим контрагентом, шляхом визначення податкового зобов?язання з ПДВ за основною ставкою, згідно п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України, а також платником не зменшено податковий кредит по податку на додану вартість по операціях, здійснених з ризиковими контрагентами;

- складські документи (інвентаризаційні описи);

- первинні документи щодо зберігання.

Позивач подав пояснення від 03.06.2024 щодо рішення №25921 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 112-115).

11.06.2024 за результатами поданих пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №28785 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 126-127).

Підставою віднесення ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 03.06.2024 № 2», а саме: код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

за операцією з постачання у період здійснення господарської операції з 15.12.2023 по 29.01.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300-, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 13807069.

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вказано:

- платником податку не надано інформацію та копії документів, що спростовують здійснення фінансово-господарських операцій з ризиковим контрагентом МПП ІРЕНА, шляхом визначення податкового зобов?язання з ПДВ за основною ставкою, згідно п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України (ПДВ на суму 220 891.95 грн.);

- акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

Позивач подав пояснення від 17.06.2024 щодо рішення №28785 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 128-130).

25.06.2024 за результатами поданих пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №30269 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 141-142).

Підставою віднесення ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 17.06.2024 № 3», а саме: код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

за операцією з придбання у період здійснення господарської операції з 16.01.2024 по 25.06.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 4011209000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44537495;

за операцією з постачання у період здійснення господарської операції з 14.02.2024 по 25.06.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43022745;

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вказано:

- акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг);

- розрахунковий документ;

- банківська виписка з особових рахунків.

Позивач подав пояснення від 05.07.2024 щодо рішення №30269 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 143-145).

16.07.2024 за результатами поданих пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №32685 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 171-172).

Підставою віднесення ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05.07.2024 № 4», а саме: код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

за операцією з придбання у період здійснення господарської операції з 16.01.2024 по 25.06.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 4011209000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44537495;

за операцією з постачання у період здійснення господарської операції з 14.02.2024 по 25.06.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43022745;

за операцією з постачання у період здійснення господарської операції з 26.01.2024 по 16.07.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37983838;

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вказано:

- платником податку не надано інформацію та копії документів, що спростовують здійснення фінансово-господарських операцій з ризиковим контрагентом, шляхом визначення податкового зобов?язання з ПДВ за основною ставкою, згідно п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України, а також платником не зменшено податковий кредит по податку на додану вартість по операціях, здійснених з ризиковими контрагентами;

- банківська виписка з особових рахунків;

- паспорт якості;

- сертифікат відповідності;

- акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

Позивач подав пояснення від 14.10.2024 щодо рішення №32685 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с. 173-177).

22.10.2024 за результатами поданих пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №46053 про відповідність ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку (а.с. 246).

Підставою віднесення ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 16.10.2024 № 5», а саме: код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 10 - податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

за операцією з придбання у період здійснення господарської операції з 16.01.2024 по 25.06.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 4011209000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44537495;

за операцією з постачання у період здійснення господарської операції з 26.01.2024 по 16.07.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37983838.

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вказано:

- платником не зменшено податковий кредит по податку на додану вартість по операціях, здійснених з ризиковим контрагентом. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та Податкового кодексу України від 02.12.2010 із змінами і доповненнями;

- акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг);

- первинні документи щодо зберігання.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення податкових органів про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку № 1 до Порядку № 1165, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз приписів Порядку № 1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом під час вирішення цього спору.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно становленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Судом із змісту оскаржених рішень № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024 встановлено, що комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично, таке рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було, а відповідно відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 (справа № 340/1098/20).

Суд зазначає, що твердження податкового органу про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків для платника податків.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що товариство мало господарські відносини з платниками податків, стосовно яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Щодо посилання відповідача у спірних рішеннях на придбання та постачання позивачем товарів у ризикових суб`єктів господарювання, то суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19.

Отже, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платником податків, стосовно якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд не бере до уваги.

Суд також враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 у справі № 2540/3009/18 зазначив: ...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.

Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його ризиковим та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Отже, відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Таким чином, Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024 прийняті Комісією ГУДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не ґрунтується на вимогах законодавства.

Суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така ж правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Таким чином, оскаржувані рішення не містять обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Щодо посилання у спірному рішенні на коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 10 - податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги; код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, то суд зазначає, що у спірному рішенні не зазначено, на підставі яких податкових накладних виявлено вищевказану інформацію, а також те, з яких інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово - господарських операцій виявлено таку інформацію.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024 не відповідають положенням ПК України та Порядку 1165, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, рішення відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024 є протиправними, оскільки не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям законності та обґрунтованості, тому їх необхідно скасувати.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є похідною від позовної вимоги про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Толдер проти Сполученого Королівства. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

У цьому випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, також підлягає задоволенню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 50000,00 грн.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, потрібно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (ст. ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Суд встановив, що ордер серії АІ № 1530022 про надання правничої (правової) допомоги у справі виданий адвокатом Котягіним А.С.

Між ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» (Клієнт) та адвокатом Котягіним А.С. (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги від 18.07.2024 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання правничої допомоги такого виду:

- підготовка позовної заяви (і пов`язаних із нею документів) та звернення у Львівський окружний адміністративний суд з позовом Приватного підприємства «Паливна група «Оператор» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про невідповідність платника ПДВ критеріям ризикованості платника податку;

- представництво інтересів Клієнта у Львівському окружному адміністративному суді, у Восьмому апеляційному адміністративному суді та у Верховному Суді у вказаній вище справі (без обмеження повноважень).

Згідно з п. 5.1 Договору за надання правничої допомоги, визначеної п. 1.1. цього Договору, Клієнт сплачує Адвокату:

- фіксований гонорар у розмірі 25 000,00 грн. - протягом семи календарних днів після укладення цього Договору;

- гонорар успіху у розмірі 25 000,00 грн. - протягом семи календарних днів від набрання законної сили рішенням у справі (визначеної п. 1.1. цього Договору), якщо рішенням суду буде задоволено позов ПП «Паливна група «Оператор».

Згідно з Актом приймання-передачі за договором №18/07/24 від 18.07.2024 про надання правничої допомоги від 26.03.2025 (далі Акт) Адвокат виконав, а Клієнт прийняв наступні послуги (відповідно до п. 1.1. Договору): підготовку позовної заяви від 14.11.2024 та звернення 15.11.2024 у Львівський окружний адміністративний суд з позовом ПП «Паливна група «Оператор» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Львівській області, якими визначено ПІ «Паливна група «ОПЕРАТОР» таким, яке відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ, а саме № 16579 від 01.05.2024, № 25921 від 16.05.2024, № 28785 від 11.06.2024, № 30269 від 25.06.2024, № 32685 від 16.07.2024, № 46053 від 22.10.2024;

- зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області виключити ПП «Паливна група «ОПЕРАТОР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до п. 2 Акта за результатами надання правничої допомоги Львівський окружний адміністративний суд 25.11.2024 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі Nє 380/23291/24 (провадження № П/380/23522/24).

Згідно з п. 3 Акта сторони погодились, що їх зобов`язання виконані належним чином, жодних претензій щодо якості робіт, одна до одної не мають.

Пунктом 4 Акта визначено, що сторони погодились, що вартість правничої допомоги складає 25 000,00 грн (які були оплачені 18.07.2024, платіжна інструкція № 770).

Сплата гонорару підтверджується платіжною інструкцією № 770 від 18.07.2024 на суму 25000,00 грн.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У цьому випадку суд зазначає, що ця справа згідно з положеннями ст.ст. 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Вказаний обсяг наданих послуг адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки ця справа незначної складності та не потребує значної затрати часу на вказані послуги.

Також судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких оприлюднено численні судові рішення судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що наведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці адміністративного позову.

Отже, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 18168,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 16579 від 01.05.2024; № 25921 від 16.05.2024; № 28785 від 11.06.2024; № 30269 від 25.06.2024; № 32685 від 16.07.2024; № 46053 від 22.10.2024 про відповідність Приватного підприємства «Паливна група «ОПЕРАТОР» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Приватне підприємство «Паливна група «ОПЕРАТОР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Паливна група «ОПЕРАТОР» з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

5. Стягнути на користь Приватного підприємства «Паливна група «ОПЕРАТОР» з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

6. У задоволенні інших вимог про стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство «Паливна група «ОПЕРАТОР» (79026, вул. Стрийська, буд. 108, кв. 267, м. Львів, Львівська область; ЄДРПОУ 37879602).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090).

Повне рішення суду складено 23.04.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна