Постановление суда № 126844584, 16.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14542/25

Провадження № 1-кс/761/10219/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця рф, громадянина України, який здобув вищу освіту, працює головним консультантом ПП «Проектгідросталь», одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000643 від 27.06.2023,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000643 від 27.06.2023 року.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000643 від 27.06.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

В рамках даного провадження 20.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25.03.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Водночас, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000643 від 27.06.2023 постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 продовжено до 18 травня 2025 року.

У свою чергу, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність, не зменшилися та продовжують існувати,

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також враховуючи сімейне становище, вік, на виконання завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, беручи до уваги, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 , під вартою закінчується 18.04.2025 (включно), а для завершення досудового розслідування необхідно ще не менше одного місяця, в органу досудового розслідування виникла потреба у продовженні застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Так, на даний час продовжують існувати ризики, визначені. 1 ст. 177 КПК України, а відтак, вбачається необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою. Водночас, після застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу упродовж двох тижнів останнього оглядали лікарі, які дійшли висновку про те, що стан здоров`я ОСОБА_4 відповідає можливості утримуватися під вартою в СІЗО.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, виклавши свої доводи письмово. Так, адвокат вказав, що визначений раніше слідчим суддею розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 , останній має ряд захворювань, які потребують належного лікування у спеціальній медичній установі, більше того, при обранні запобіжного заходу у підзахисного був гіпертонічний криз. При цьому, ОСОБА_4 є особою похилого віку, останньому важко ходити, він не може відвідувати місця загального користування самостійно, а відтак, наявні об`єктивні фактори, що унеможливлюють його перебування в умовах СІЗО.

У той же час, ризики, якими сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність застосування щодо підзахисного ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначені у клопотанні слідчого та підтримані прокурором у судовому засіданні, є не обґрунтованими. Враховуючи наведене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити помірний для останнього розмір застави, що не перевищуває 236 000 грн.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що фактично участі в діяльності ОСОБА_8 не брав, а спрямовував усіх, хто до нього звертався, до нових керівників, має ряд захворювань, йому тяжко пересуватися. При цьому, запевнив, що ухилятися від слідства та у подальшому суду він не буде.

Вислухавши доводи сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання слідчого та долучені до нього матеріали кримінального провадження №22023000000000643 від 27.06.2023, а також проаналізувавши викладені захисником у письмових запереченнях доводи, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, у ході судового розгляду клопотання слідчого встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000643 від 27.06.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

В рамках даного провадження 20.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25.03.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн.

Водночас, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000643 від 27.06.2023 постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 продовжено до 18 травня 2025 року.

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким і передбачає можливість призначення безальтернативного покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у вчиненні такого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, є підстави вважати, що останній, маючи стійкі зв`язки з представникам держави-агресора рф, може виїхати за межі території України, у тому числі й до рф, на тимчасово окуповану територію, та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Водночас, ймовірному виїзду ОСОБА_4 закордон з метою переховування від органів досудового розслідування та суду сприяє пенсійний вік підозрюваного та факт ведення військової агресії рф проти України, через що останній не має обмежень виїзду через особливий період, а навпаки під виглядом біженця може безперешкодно виїхати за межі країни.

Разом з тим, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а тому, останній, перебуваючи не під вартою, може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи під час вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження дій з реалізації злочинного плану вживали заходи конспірації та приховування злочинної діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють комунікувати шляхом направлення текстових повідомлень та здійснення телефонних дзвінків з використанням Інтернет трафіку, обмінювались повідомленнями в месенджерах з функціями самознищуваних повідомлень тощо. Вказані засоби зв`язку можуть містить докази злочинної діяльності ОСОБА_4 , та інших співучасників злочину, а тому останній, усвідомлюючи їх важливе значення для досудового розслідування, перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, матиме можливість вжити заходів до їх приховання або знищення.

Більше того, як зазначено слідчим у клопотанні, наявні матеріали кримінального провадження, отримані за результатами проведення санкціонованих у встановленому порядку негласних слідчих (розшукових) дій, свідчать про факти надання вказівок ОСОБА_4 щодо знищення та/або приховування предметів і документів, що зберегли на собі його сліди, у тому числі мобільних терміналів, ноутбуків, накопичувачів інформації, які використовувались останньою у протиправній діяльності.

На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує та обставина, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, в тому числі тих, що на даний час невстановлені досудовим розслідуванням. При цьому, ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру та відповідно до отриманого статусу останній отримав можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження. З урахування вказаних обставин ОСОБА_4 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, матиме можливість обговорювати зі співучасниками злочину та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами відомі органу досудового розслідування обставини підготовки та вчинення кримінального правопорушення, та, усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на співучасників та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб з метою зміни останніми показань на свою користь, повідомлення органу досудового розслідування неправдивих відомостей щодо його ролі у реалізації злочинного плану.

Також підозрюваному відомі персональні дані, засоби зв`язку та місце проживання свідків у кримінальному провадженні, більшість з яких є його знайомими або колегами, що обумовлює їх можливе товариське ставлення до ОСОБА_4 , а тому останній, перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, намагатиметься вплинути на вказаних свідків, у тому числі шляхом їх умовляння, залякування або підкупу. Так, ОСОБА_4 може узгоджувати свої дії з вищевказаним особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, а також встановлення обставин його злочинної діяльності, приховати його співучасників та осіб, що йому сприяли.

У свою чергу, про обґрунтованість ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що на даний час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб до підготовки та вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у тому числі осіб, знайомих з підозрюваним, його колег, керівників тощо. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення, а також встановлення обставин його підготовки та вчинення.

Також ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю віддалено за допомогою засобів зв`язку.

У свою чергу, на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого злочину, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує суспільно небезпечний характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тривалий час необхідний для підготовки до його вчинення, триваючу у часі реалізацію злочинних дій та їх системність, наявні всі підстави вважати, що підозрюваний може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою недопущення свого ув`язнення та притягнення до кримінальної відповідальності.

У той же час, як вбачається зі змісту пред`явленої останньому підозри, метою підозрюваного ОСОБА_4 є допомога державі-агресору рф, а тому є підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи, що держава-агресор рф, в тому числі спецслужби і військовослужбовці зс рф та інші правоохоронні органи рф можуть забезпечити його переховування на території рф, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та вчинить інші протиправні дії, на користь іноземної держави - рф, з якою Україна перебуває в стані збройного конфлікту.

Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків та інших підозрюваних в рамках даного кримінального провадження, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжуватиме вчиняти злочини проти незалежності та територіальної цілісності України та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, враховуючи характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі з конфіскацією належного майна, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування підозрюваного ОСОБА_4 зі свідками вчинення кримінального правопорушення, а також тиску на них, оскільки останньому відомі їхні персональні дані, місця постійного та тимчасового проживання, засоби мобільного та Інтернет зв`язку.

Зміна запобіжного заходу на домашній арешт, навіть цілодобовий, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати з іншими підозрюваними та невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, керувати віддалено, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв`язку, які неможливо відслідкувати ні гласними ні негласними засобами контролю, діями інших осіб, таким чином створюючи перешкоди кримінальному провадженню. Відтак, доводи захисника ОСОБА_6 щодо застосування стосовно підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню.

Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, вчиненого у період воєнного стану, згідно з пред`явленою підозрою вчинив дії на допомогу державі-агресору (пособництво), в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого ОСОБА_2 , та на які вказав прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.

Водночас слідчий суддя уважно проаналізувала доводи сторони захисту щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , який за твердженням захисника вказує на неможливість утримання під вартою ОСОБА_4 . Так, слідчою суддею враховуються, що адміністрація установи попереднього ув`язнення, де утримується підозрюваний, а саме ДУ «Київський СІЗО», зобов`язана забезпечити належну медичну допомогу ув`язненому відповідно до встановленого діагнозу та призначень лікарів. Разом з тим, прокурором у судовому засіданні доведено, що адміністрацією Київського СІЗО вживаються відповідні заходи для надання належної медичної допомоги ОСОБА_4 . В той же час стороною захисту не доведено, що стан здоров`я та наявні у ОСОБА_4 захворювання є такими, що унеможливлюють утримання останнього під вартою.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

У той же час, положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, слідча суддя звертає увагу, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 є особою похилого віку, має ряд захворювань, які потребують постійного лікування та контролю з боку лікарів, одружений, має на утриманні осіб, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, останній раніше не судимий, має постійне місце проживання та місце роботи. Враховуючи наведене, а також беручи до уваги майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , його вік, стан здоров`я, слідча суддя приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, достатнього для забезпечення виконання останнім покладених на нього судом обов`язків. Таке рішенні узгоджується і з практикою ЄСПЛ, який не заперечує можливості врахування виключних випадків під час застосування застави за умови обов`язкової обґрунтованості такого рішення національним судом.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, з урахуванням вказаного прокурором розміру шкоди у кримінальному провадженні, слідча суддя вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі його сплати ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Враховуючи наведене, слідча суддя приходить до висновку, що такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 слідча суддя не вбачає.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 28 ч. 1 ст. 112-1 КК України, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками провадження, здійснення останнім впливу на свідків та інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.

Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 28 ч. 1 ст. 112-1 КК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000643 від 27.06.2023 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 травня 2025 року.

На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 травня 2025 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року у справі (№761/14542/25, провадження №1-кс/761/10219/2025).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання / роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому у цьому кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 21 квітня 2025 року о 10 год. 10 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1