Решение № 126830683, 23.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7531/21-ц

пр. 2-1408/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Диченко М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом . В обґрунтування посилається , що є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом від 10.12.2020р. Відповідачка чинить перешкоди в користуванні квартирою , замки в дверях замінені, не дає можливості повноцінно користуватись його майном, продовжує там проживати. Тому просить суд зобов`язати відповідача не чинити йому перешкод в користуванні квартирою ; АДРЕСА_1 . Вселити його в квартиру АДРЕСА_1 . Просив розглядати справу в відсутність.

Представник відповідача надала відзив , просила відмовити в позові посилаючись на те, що при проведенні електронних торгів мало місце порушення правил їх проведення та порушення її законних прав та інтересів, не надано доказів що вона чинить перешкоди в користуванні квартирою , позивач незаконно зняв її з реєстрації місця проживання. Представник відповідача ОСОБА_3 просила розглян6ути справу в відсутність.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 15.02.2021р. залишено позов без руху.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 11.06.2021р. відкрито провадження в порядку загального.

Ухвалою суду від 16.2.22р. зупинено провадження до набрання законної сили рішенням у справі № 757/25590/21-ц за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання електронних торгівнедійсними.

Ухвалою суду від 1.12.23р. відновлено провадження .

Ухвалою суду від 21.12.23р. зупинено провадження. Ухвалою суду від 22.07.24р. відновлено провадження .

Ухвалою суду від 30.10.24р. закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Судом встановлено , що ОСОБА_2 належала на праві власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 вересня 2002 року.

15 липня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML003/143/2005, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 13 500 доларів США з фіксованою процентною ставкою у розмірі 11 % річних на строк до 15 липня 2015 року.

24 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PML-003/323/2007/1, за умовами якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань за кредитним договором від 15 липня 2005 року № ML-003/143/2005.

24 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № PML-003/323/2007/2, за умовами якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань за кредитним договором від 24 грудня 2007 року № ML-003/323/2007.

Печерський районний суд міста Києва заочним рішенням від 22 квітня 2014 року у справі № 757/2272/14-ц позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення коштів задовольнив.

Стягнув солідарно з ОСОБА_2 , ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором кредиту від 15 липня 2005 року № ML003/143/2005 у розмірі 7 362,41 доларів США, що станом на 08 січня 2014 року становить 58 847,74 грн; пеню у розмірі 10 503,36 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 654 грн.

На виконання зазначеного судового рішення 23 червня 2014 року Печерський районний суд міста Києва видав виконавчий лист № 757/2272/14-ц.

16 листопада 2020 року відбулися електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 511817 переможцем торгів став ОСОБА_1 , ціна продажу - 1 615 998,58 грн.

04 грудня 2020 року приватний виконавець Корольов В. В. склав акт про реалізацію предмета іпотеки, який є підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Позивач є власником квартири відповідно до Свідоцтва від 10.12.2020р.

Постановою Верховного суду від 13 березня 2025 року (справа № 757/25590/21-ц) Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року залишено без змін. Відмовлено в позові ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В. В. , Державного підприємства «Сетам» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна, про визнання електронних торгів недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України", суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права Договірних держав.

У справі Bellet v. France, Суд зазначив, що`стаття 6 § 1 Конвенції, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (частини перша та третя статті 47 Конституції України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно до ст. 316 ч.1 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ст. 319 ч.1, 2 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Найбільш ефективним і поширеним способом відновлення порушених прав та законних інтересів власника є судовий захист. Судовий захист права власності у порядку цивільного судочинства здійснюється за вимогами, серед яких: про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном; про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням прав власника; про визнання недійсними договорів та про визнання договорів дійсними - у випадках, передбачених ЦК.

Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 761/5115/17.

Передбачено ст.391 ЦК України, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідачка своїми діями щодо заміни замків від вхідних дверей спірної квартири, не допуску відповідача у квартиру, чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, доведені позивачем.

Посилання відповідачки , що спірна квартира є її єдиним житлом, не приймається судом до уваги, оскільки питання про виселення її з квартири не вирішується.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем спільним житлом: квартирою АДРЕСА_1 та вселення позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.. 16, 391 ЦК України, ст.ст. 3-5, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення задовольнити .

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні квартирою ; АДРЕСА_1 .

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2

відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_3

Суддя Т.В.Остапчук