Постановление суда № 126826327, 23.04.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2341/24

Провадження 2-зз/201/33/2025

УХВАЛА

23 квітня 2025 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Терновою А.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 10 вересня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері.

10 вересня 2024 року ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову. Зобов`язано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , надавати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 кожен четвер, п`ятницю, суботу - з 10:00 години четверга до 18:00 години суботи за адресою зареєстрованого місця проживання дітей і матері: АДРЕСА_1 , без присутності батька, до набрання чинності рішенням суду у даній справі.

27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» відповідачем було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову в обгрунтування якого зазначив, що станом на сьогодні є об`єктивна відсутність потреби у забезпеченні позову, оскільки з жовтня 2024 року й станом по день подання цієї заяви ОСОБА_4 перебуває за межами України, що тривалий час (понад 6 місяців) робить юридично "мертвою" ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2024 року по справі № 201/2341/24, яка фактично існує формально та використовується ОСОБА_4 з метою тиску на нього (оскільки зазначена ухвала не може бути виконана через той факт, що ОСОБА_4 з жовтня 2024 року не знаходиться в Україні та місцем виконання ухвали, однак ОСОБА_4 ініціює кримінальні провадження щодо нього, зазначаючи про її невиконання саме ним та замовчуючи про обставину, що сама вона перебуває за кордоном тривалий час.

Так позивач та її представник неодноразово зазначають про те, що мати з жовтня 2023 року взагалі не спілкується з дітьми. Однак це не відповідає дійсності, на підтвердження чого надає доказ відеозаписи 11.03.2025 року та 24.03.2025 року, де можна побачити спілкування ОСОБА_4 з дітьми.

Окрім того зазначив що ОСОБА_4 блокувала пересування дітей за кордоном, оскільки відповідно до відповіді Державної міграційної служби України 05.09.2024 року ОСОБА_4 звернулася про втрату закордонних паспортів дітей та визнання їх недійсними. Тобто, ОСОБА_4 своїми умисними діями (вводячи в оману компетентні органи) сама створила ситуацію, за якої виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2024 року у цій справі є проблематичним.

Також звернув увагу на аналогічні подання заяв про забезпечення позову в інших справах.

Під час перебування розгляду цивільної справи № 201/13014/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради та зустрічним позовом ОСОБА_4 про визначення місця проживання дітей в апеляційному провадженні ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року по справі № 201/13014/23 було вжито ідентичні за змістом заходи забезпечення в інтересах ОСОБА_4 .. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.12.2024 року у справі клопотання ОСОБА_3 про скасування вжитих заходів забезпечення ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року по справі № 201/13014/23 задоволено та скасовано відповідні заходи забезпечення. Наразі триває касаційне провадження у цій справі, в якій 28.12.2024 року ОСОБА_4 подано до Верховного Суду заяву про забезпечення позову проте Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення.

Наразі триває касаційне провадження у цій справі, в якій 28.12.2024 року ОСОБА_4 також подавалася до Верховного Суду заява про забезпечення позову у цій справі в одній редакції, а потім у цей же день ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову у новій редакції, у якій просить зобов`язати позивача надавати їй можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу з неповнолітніми дітьми кожен четвер, п`ятницю, суботу з 10:00 години четверга до 18:00 години суботи без присутності батька до набрання чинності рішенням суду, яким буде визначено місце проживання дітей.

Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 року по справі № 201/13014/23 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення.

Справа № 201/9706/24 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 07.08.024 року ОСОБА_4 звернулася до нього, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про усунення перешкод в спілкуванні з дітьми і їх вихованні, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми

Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням законної сили, в якій вона просила зобов`язати мене, ОСОБА_3 , надавати ОСОБА_4 можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу з трьома малолітніми дітьми кожен четвер, п`ятницю та суботу (з 10.00год. четверга до 18.00год. суботи) за адресою зареєстрованого місця проживання дітей і матері, без присутності батька.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2024 року по справі № 201/9706/24 було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення.

30.09.2024 року. до Жовтневого районного суду повторно надійшла заява ОСОБА_4 про забезпечення позову, в якій вона просила до набрання рішенням законної сили зобов`язати ОСОБА_3 надавати ОСОБА_4 можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу з неповнолітніми дітьми дві години кожну суботу - з 18:00 години суботи до 20:00 години суботи за адресою зареєстрованого місця проживання дітей і матері без присутності батька.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2024 року по справі № 201/9706/24 було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення.

Постанова про відкриття виконавчого провадження за результатами ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № 201/13014/23 була винесена 26.08.2024 року.

З метою добровільного виконання вищезазначеного судового рішення ОСОБА_3 разом з дітьми та представником органу опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради прибули за вищезазначеною адресою, однак: На періоди існування тотожних заходів забезпечення ( ОСОБА_4 постійно подає такі заяви з тотожним змістом, про що зазначалося моїм представником) існувала Постанова про відкриття виконавчого провадження за результатами ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № 201/13014/23 була винесена 26.08.2024 року.

З метою добровільного виконання вищезазначеного судового рішення він разом з дітьми та представником органу опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради прибули за вищезазначеною адресою, однак: - 29.08.2024 року (четвер) очікуючи з 10:20 год. до 10:45 год., двері ніхто не відчинив. - 30.08.2024 року (п`ятниця) очікуючи з 10:45 год. до 11:10 год., знову двері ніхто не відчинив. - 31.08.2024 року (субота, без представника органу опіки та піклування через вихідний день) очікуючи приблизно з 12:00 год. двері знову були зачинені.

Отже мати, знаючи про те, що у дітей наявна сезонна алергія, все ж таки знехтувала цим, однак була відсутня у вищезазначені дні, що спричинило погіршення здоров`я дітей, оскільки з метою виконання вищезазначеної ухвали батько разом з дітьми були вимушені поїхати з більш безпечного місця проживання на західній Україні понад 6 місяців до місця виконання зазначеної ухвали суду.

30.08.2024 року він разом з Наумом та Назаром відвідали алерголога у КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДМР, який провів огляд дітей та надав письмові консультації (зазначене пов`язане з тим, що за час перебування у м. Дніпро у дітей розпочалася алергія на цвітіння амброзії, що додатково ускладнилось забрудненням повітря у місті, про що неодноразово зазначається у засобах масової інформації та офіційних джерелах щодо індексу якості повітря). Після чого, він разом з дітьми повернувся до звичного проживання на західну України з метою лікування дітей.

Відповідно до консультаційних висновків спеціаліста на дітей від 13.09.2024 року встановлено алергічний кон`юктивіт середнього ступеню тяжкості, загострення та рекомендовано: - виключити перебування в місцевості розповсюдження алергії (в тому числі м. Дніпро) на період цвітіння до кінця жовтня; - в час цвітіння амброзії перебування за можливістю в західних регіонах України в регіонах з морським кліматом.

Враховуючи хронологію подій попередньої ухвали про забезпечення позову та її наслідків 02.10.2024 року він через представника подавав заяву до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 76040716 від 10.09.2024 року відкласти виконавчі дії через те, що ОСОБА_3 не зможе з`явитися разом з дітьми у зв`язку із погіршенням здоров`я дітей, яке викликане через перебування в м. Дніпро (у зв`язку із цвітінням амброзії)

Вважав, що формальне існування ухвали не може відповідати вимогам законності та використовуватися не з метою її виконання, а для інших цілей ОСОБА_4 .

02 квітня 2025 року ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову, в якому остання заперечувала проти задоволення оскільки ОСОБА_3 вже подавав заяву про скасування заходів забезпечення позову, і суд ухвалою від 29.01.2025 вже відмовляв у задоволення такого клопотання.

Апеляційний суд також надав оцінку заходам забезпечення позову, залишивши без задоволення апеляційну скаргу на згадану ухвалу суду від 29.01.2025.

Відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення, суд ґрунтовно зазначив, що заходи забезпечення позову були вжиті судом з урахуванням тривалої відсутність спілкування дітей з матір`ю, з якою діти проживали з моменту народження, враховуючи підстави та предмет позову та з метою налагодженню емоційних стосунків між матір`ю та дітьми, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про відібрання дітей.

Для скасування заходів забезпечення на підставі заяви відповідача необхідна наявність нових обставин, що обґрунтовують скасування забезпечення позову. Однак спір між сторонами стосовно відібрання дітей існує по теперішній час, батько продовжує ізолювати дітей від матері з жовтня 2023 року, ухвала суду про забезпечення позову про щотижневі побачення матері з дітьми жодного разу не була виконана.

Таким чином, на цей час відсутні будь-які зміни обставин, які б впливали на необхідність скасування заходів забезпечення, підстави для забезпечення продовжують існувати. Знаходження батька з дітьми за кордоном ускладнює виконання ухвали, але не впливає на її законність та обґрунтованість. Спроби знайти дітей за кордоном, які вживаються позивачкою, так само є похідними обставинами через незаконні дії батька, і не мають ретроспективного впливу на законність і правомірність вжитих судом заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та наполягав на його задоволенні, оскільки виконання ухвали неможливо так як сама позивач знаходиться за межами України, окрім того пояснив що діти спілкуються з матір`ю по відеозв`зку.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки обставини які б впливали на необхідність скасування заходів забезпечення відсутні.

Відповідач в судове засідання не з`явився просив слухати його клопотання про скасування заходів про забезпечення позову за його відсутності.

Вислухавши сторони, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Так, ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , надавати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 кожен четвер, п`ятницю, суботу - з 10:00 години четверга до 18:00 години суботи за адресою зареєстрованого місця проживання дітей і матері: АДРЕСА_1 , без присутності батька, до набрання чинності рішенням суду у даній справі.

Дані заходи забезпечення позову були вжиті судом з урахуванням тривалої відсутність спілкування дітей з матір`ю, з якою діти проживали з моменту народження, враховуючи підстави та предмет позову та з метою налагодженню емоційних стосунків між матір`ю та дітьми, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про відібрання дітей.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Статтею 158 ЦПК України передбачено наступне:

1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

3. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На теперішній стадії розгляду справи обґрунтованість позову не досліджується, оцінка доказам судом не надається.

Вбачається, що спір між сторонами стосовно відібрання дітей існує по теперішній час.

Тобто, відсутні обставини які б відпали після вжиття заходів забезпечення позову і які б мали вплив на необхідність скасування заходів забезпечення.

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про відібрання дітей проживає окремо від них, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дітей з цим із їх батьків на час вирішення по суті спору щодо відібрання дітей.

Підстави, які зумовили забезпечення позову існують і на час розгляду клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову.

За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, оскільки обґрунтованість, доведеність/недоведеність позовних вимог є предметом оцінки при прийнятті кінцевого судового рішення і у разі прийняття рішення про відмову в задоволенні позову суд одночасно вирішує питання про скасування заходів забезпечення.

На час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову , цивільна справа № 201/2341/24, по суті не вирішена, рішення у цій справі судом не прийнято, отже наразі відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову у цій справі, оскільки скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення, суперечитиме меті заходів забезпечення позову.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі (частини сьома-десятастатті 158 ЦПК України).

Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення, заявник фактично оскаржував висновки суду, зроблені при накладенні такого арешту, що в рамках передбаченоїстатті 158 ЦПК Українипроцедури здійснено бути не може.

Тому, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову відповідач обґрунтовував неналежністю та безпідставністю застосування судом заходів забезпечення позову.

В той же час, такі доводи фактично обґрунтовують незгоду заявника з ухвалою суду про застосування таких заходів забезпечення позову. При цьому чинним процесуальним законом передбачено, що якщо сторона не погоджується з судовим рішенням, вона має право оскаржити його в установленому законом порядку, для чого передбачена відповідна процедура апеляційного та касаційного оскарження.

Інших доводів, які б були правовою підставою для скасування заходів забезпечення позову суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заходи забезпечення позову у справі були застосовані до набрання законної сили рішенням у даній справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки остаточне рішення у справі ще не прийнято.

Керуючись ст. 158, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити узадоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 проскасування заходів забезпеченняпозову вжитихухвалою суду від10вересня 2024року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 24 квітня 2025 року

Суддя С.О. Демидова

\