Решение № 126822607, 15.04.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 466/5992/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Сокалі , цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 20015грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Свої вимоги мотивує наступним.

31.07.2021р. відповідач отримала в ТОВ «Мілоан» кредит в сумі 5000грн.

Відповідач не виконала своїх зобов`язань та не повернула суми кредиту і відсотків за договором, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Відповідач не скористалася правом на подання відзиву на позов.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так відповідно до правових висновків, що викладені Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19 слідує, що за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З анкети-заяви №102027444 від 31.07.2021р., договору про споживчий кредит №102027444 від 31.07.2021р., паспорта споживчого кредиту, графіку платежів, платіжного доручення встановлено, що відповідачу надано кредит на суму 5000грн. на рахунок, відкритий у банку, на строк 30 днів (з можливістю продовження) зі сплатою 4% річних в межах цього строку та у випадку пролонгації розмір відсотків становить 5% за кожен день користування кредитом, нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно договору №13Т від 12.11.2021р., акту приймання передачі, додатку до договору (про залишок заборгованості), платіжних інструкцій, статуту, ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до відповідача за кредитним договором №102027444 від 31.07.2021р. до ОСОБА_2 , заборгованість за яким складає 20015грн., з яких:

- тіло кредиту 5000грн.;

- відсотки 15015грн.

Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачем кредитного договору та беручи до уваги факт невиконання останнім обов`язків по поверненню сум позики, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано надані банком докази видачі та користування кредитними коштами.

Банком доведено існування між сторонами кредитних правовідносин та наявності заборгованості за кредитом.

Таким чином, відповідач зобов`язана повернути борг позивачу, а останній вправі вимагати стягнення боргу з боржника, включно зі штрафними санкціями.

Судом встановлено, що відповідач порушила умови договору, не погасила заборгованість в добровільному порядку, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст.137, 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №102027444 від 31.07.2021р. в сумі 20015 (двадцять тисяч п`ятнадцять)грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40коп. судового збору та 6000 (шість тисяч)грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ:42649746, місцезнаходження: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, м.Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ:40484607, місцезнаходження: вул.Багговутівська,17-21, м.Київ.

Головуючий: М. Я. Адамович