Решение № 126806071, 23.04.2025, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/828/24

Номер провадження: 2/365/23/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Кучерявої Л.М.

за участю секретарясудового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року уповноважений представник позивача Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Банк) Мєшнік К.І. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.12.2019 у розмірі 34687,15 станом на 25.08.2024 та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 15.12.2019 (далі Договір). На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 25000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), таким чином зобов`язання за вказаним Договором не виконав.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 05.11.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи та призначила справу до розгляду.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, разом із позовною заявою подав клопотання, у якому просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначив, що необхідні докази є в матеріалах справи, інші клопотання та заяви відсутні, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою його реєстрації та публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, конверт разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, а також конверти із судовими повістками про виклик в суд повернулися до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 15.12.2019 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, зі змісту якої вбачається, що відповідач просить АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених у цій Анкеті-заяві умов. Підписанням вказаної Анкети-заяви відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого клієнт підтверджує і зобов`язується виконувати його умови та підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 14).

Відповідно до приписів ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею628ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України)

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач в позовній заяві зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , при цьому матеріали справи не містять доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено йому кредитний ліміт саме на 25000,00 гривень.

На підтвердження позовних вимог, окрім анкети-заяви від 15.12.2019, яка підписана відповідачем, позивач до позовної заяви також додає: копію Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, затверджених протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 (набули чинності 27.11.2021, тобто майже через два роки після підписання відповідачем анкети-заяви 15.12.2019) (а.с. 15-27); копію Тарифів банку «Чорна картка monobank» (а.с. 28-29); копію паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 30-32); копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 32 на звороті). Зазначені документи сторонами АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 не підписані.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Так, Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

У такому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, так само як Тарифи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору. Тим більше, що позивачем надана редакція Умови і правил, яка набрала чинності майже через два роки після підписання відповідачем анкети-заяви. А надані Тарифи взагалі не містять дати, станом на яку вони були актуальними.

За викладених обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови кредитного договору.

Окрім того, до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 15.12.2019, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 25.08.2024. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 25.08.2024 заборгованість складала 34687,15 гривень (а.с. 8-13). До розрахунку додано пояснення, в якому позивач фактично прирівнює складений ним розрахунок заборгованості до виписки по рахунку (а.с. 7).

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказав банк у позовній заяві, тому не є належним доказом наявності заборгованості, що узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, у постановах від 01.08.2022 у справі № 369/11694/15-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц.

Поданий позивачем розрахунок не є оригіналом, не містить прізвища, імені та по батькові, посади особи, яка його складала та несе відповідальність за правдивість та достовірність викладених в ньому розрахунків. Тому за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, вказана в ньому інформація не може бути доказом наявності заборгованості, яку просить стягнути банк.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.

Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі та відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.

Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Оскільки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження узгодження сторонами умов кредитування у письмовій формі, відкриття відповідачу ОСОБА_1 поточного рахунку, видачі йому платіжної картки НОМЕР_1 із встановленим кредитним лімітом, розміру наданого кредиту у виді встановленого ліміту на певну суму, руху коштів на відкритому рахунку, первинних документів на підтвердження заборгованості, тому суд позбавлений можливості перевірити наявність, розмір та правильність нарахування заборгованості відповідача перед позивачем.

Суд не може погодитися з тим, що сам лише факт підписання анкети-заяви свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить.

При цьому, суд звертає увагу на те, що неподання відповідачем відзиву на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог безумовно не свідчать про визнання ним обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин, оскільки саме на позивача згідно з положеннями статей 12,13 ЦПК України покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наведених вище підстав.

Оскільки, підстави для задоволення позову відсутні, то судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, покладаються на позивача і не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 207, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 273, 274, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «УНІВЕРСАЛ БАНК», вулиця Автозаводська, 54/19, місто Київ, 04114, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуюча суддя Л.М. Кучерява