Решение № 126803203, 23.04.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/34/25

23.04.2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

учасники справи :

позивач ТОВ « ЦИКЛ ФІНАНС»

представник позивача Дорошенко М.А.,

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щіКраснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю « ЦИКЛ ФІНАНС» ( надалі - ТОВ « ЦИКЛ ФІНАНС» ) звернулося до суду з уточненим позовом до ОСОБА_1 ,в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 22030000523468 від 27.07.2021 в розмірі 69 661,27 грн, сплачені судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22030000523468, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти на споживчі потреби у сумі 54 399,99 грн зі строком кредитування до 27.07.2024. 28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право нового кредитора до відповідачки за кредитним договором. Всупереч умовам кредитного договору, позичальник не виконала належним чином своїх зобов`язань, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 69 661,27 грн , яка складається з: 47 629,33 грн - заборгованості по тілу кредиту , 0,83 грн - заборгованості по відсотках , 22 031,11 грн - заборгованості по комісії.

Аргументи учасників справи.

Відповідачка відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Рух справи.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 14.01.2025 провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 17.02.2025.

23.04.2025 Краснокуським районним судом Харківської області постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача Дорошенко М.А., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідачки - ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася повторно, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином , в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та розміщення оголошення про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України .

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідачки, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив на позов, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.07.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22030000523468 (а.с.18-19).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору банк надав відповідачці грошові кошти у розмірі 54 399,99 грн зі строком кредитування 36 місяців; кінцева дата повернення кредиту 27.07.2024; цільове призначення: споживчі потреби; процентна ставка фіксована у розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості : з 27.07.2021 по 26.05.2022 - 3% від суми кредиту , з 27.05.2022 по 26.02.2023 - 2,5 % від суми кредиту , з 27.02.2023 по 26.11.2023 - 1,5 % від суми кредиту, з 27.11.2023 по 27.07.2024 - 0,925 % від суми кредиту ; за порушення грошового зобов`язання , згідно ч.2 ст.625 ЦК України , у розмірі 56,00% річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.

Також позивачкою підписано графік платежів /розрахунків орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки за цим договором в період з 27.07.2021 по 27.07.2024 ( а.с. 20)

Відповідно до розрахунку заборгованості , загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 22030000523468 від 27.07.2021, станом на 27.03.2024, складає 69 661,27 грн , з них : 47 629,33 грн - залишок простроченого кредиту , 0,83 грн - залишок прострочених відсотків ; 22 031,11 грн - залишок прострочених комісій . ( а.с. 79-80).

Користування кредитними коштами ОСОБА_1 та утворення заборгованості доводиться випискою по особовому рахунку за період з 27.07.2021 по 27.03.2024 . (а.с. 21-78).

28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро», як клієнтом, та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як фактором, укладено договір факторингу №15/12/21 (а.с.81-88).

Згідно з п. 1.1 договору Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за оплату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до боржників за кредитним договором (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1 .

Пунктом 1.2 договору передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до п. 6.2.2 права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку №3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності.

Згідно п.8.2. договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 , Клієнт передав , а Фактор прийняв Реєстр боржників від 28.03.2024 .

Про наявність в нового кредитора - ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 , підтверджується належними доказами, окрім договору факторингу, платіжною інструкцією про сплату коштів банку за договором факторингу, актом приймання - передачі Реєстру боржників від 28.03.2024 до договору факторингу ; актом приймання - передачі прав вимоги за договором факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 ; витягом з Реєстру боржників. ( а.с. 89-92 )

24.12.2024 відповідачці ОСОБА_1 направлена адвокатська вимога , в інтересах ТОВ « ЦИКЛ ФІНАНС» , про сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 69 661,27 грн. ( а.с. 103).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 15 ЦК України, частина першастатті 16 ЦК України).

За правилом частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

В разіукладення кредитногодоговору процентиза користуванняпозиченими коштамита неустойкаподіляються навстановлені законом(розмірта підстави,стягнення якихвизначаються актамизаконодавства)та договірні(розмірта підстави,стягнення якихвизначаються сторонамив самомудоговорі).

Згідно з частиною другоюстатті 509 ЦК Українизобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Тому, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Отже, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). { Абзац перший частини першої статті 1077 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2510-VI від 09.09.2010 }

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до вимогстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно вимогстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність у відповідачки ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором №22030000523468 від 27.07.2021 у вигляді тіла кредиту, відсотків за його користування, комісії, право вимоги на який , згідно договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024, перейшло до позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

За встановлених обставин , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №22030000523468 від 27.07.2021 у загальній сумі 69 661, 27 грн, яка складається з залишків у сумі 47 629,33 грн - простроченого кредиту, 0,83 грн - прострочених відсотків ; 22 031,11 грн - прострочених комісій.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу,у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що в позовній заяві ТОВ «Цикл Фінанс» зазначало, що позивач поніс , у зв`язку із пред`явленням даного позову , судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 6000, 00 грн, який просить стягнути з відповідачки.

Отже, вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу була заявлена до ухвалення рішення по суті.

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №43453613 від 18.09.2024 між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС » та адвокатом Дорошенко М.А., відповідно до п.4.9 договору , у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення , клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6 000,00 грн ; акт № 22030000523468 про підтвердження факту надання правничої (правової ) допомоги адвокатом ( виконання робіт, надання послуг ) від 18.12.2024, згідно якого підтверджується загальна вартість робіт , наданих послуг і виконаних робіт у сумі 6000,00 грн ; детальний опис робіт (наданих послуг ), виконаних адвокатом Дорошенко М.А. , необхідних для надання правничої (правової ) допомоги від 18.09.2024 ; додатковою угодою від 18.12.2024 до договору № 43453613 про надання правової допомоги від 18.09.2024 ; платіжну ініструкцію №7815 від 25.12.2024 , відповідно до якої адвокатом Дорошенко М.А. отримано від ТОВ « ЦИКЛ ФІНАНС» за юридичні послуги у сумі 6 000,00 грн , згідно акту № 22030000523468 . ( а.с. 93-102)

Повноваження адвоката Дорошенко М.А. підтверджені ордером на надання правничої допомоги серії АІ № 1769302 від 20.12.2024 , посвідченням адвоката України, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ( а.с. 96-98)

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. (Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).

Так, відповідно до положень ч.6ст. 137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьоюп`ятою та дев`ятоюстатті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Заяв про зменшення витрат на правову допомогу не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС » про стягнення ОСОБА_1 понесених позивачем ,під час подачі позову, витрат на правову допомогу.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідачки на користь позивача 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу , понесених позивачем під час подачі позову.

З приводу розподілу судових витрат у вигляді судового збору, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №8196 від 26.12.2024 , який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 610,1048,1049 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280-284 , 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю « ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнутиз ОСОБА_1 накористь Товариства зобмеженою відповідальністю « ЦИКЛФІНАНС» заборгованість закредитним договором №22030000523468 від 27.07.2021 у загальнійсумі 69661(шістдесят дев`ятьтисяч шістсот шістдесят одна) грн 27коп, якаскладається з залишків : 47 629,33 грн - простроченого кредиту, 0,83 грн - прострочених відсотків ; 22 031,11 грн - прострочених комісій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ЦИКЛ ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн та сплачені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн , а всього 8 422 ( вісім тисяч чотириста двадцять дві ) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Повне найменування (ім`я) сторін :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності « ЦИКЛ ФІНАНС» , юридична адреса: вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського , буд.№8 , м.Київ, 04112 , ЄДРПОУ: 43453613;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Л. В. Вовк