Приговор № 126801112, 23.04.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/947/22

Номер провадження 1-кп/194/1/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в режимі відеоконференції в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2022 року за № 42022132600000044 та 19.09.2022 року за №42022132600000099, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новоайдар Новоайдарського (нині - Щастинського) району Луганської області, депутата Щастинської районної ради восьмого скликання, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

24.02.2022 року РФ здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

У зв?язку із веденням агресивної війни з боку РФ проти України Новоайдарська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області, включаючи смт Новоайдар Щастинського району Луганської області (далі - смт Новоайдар), з 25.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Приблизно з 03.03.2022 року, більш точний час встановити не видалося можливим, в смт Новоайдар почав функціонувати створений на тимчасово окупованій території представниками окупаційних структур луганської народної республіки (лнр) та РФ незаконний орган влади - так звана «адміністрація Новоайдарського району луганської народної республіки» (/мовою оригіналу/ «администрация Новоайдарского района луганской народной республики»), утворення якої передбачено так званим /мовою оригіналу/ «указом главы луганской народной республики «Об образовании администраций городов и районов луганской народной республики» № УГ-125/22 від 03.03.2022 року та керівництво діяльністю якої здійснюється головою лнр, та яка діяла на території Щастинського району Луганської області.

При цьому у структурі так званої «адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки» створено структурний підрозділ - «відділ освіти адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», що знаходиться в смт Новоайдар, який покликаний забезпечувати реалізацію політики окупаційної влади у сфері освіти та виконувати відповідні завдання і функції на території Щастинського району Луганської області.

Приблизно на початку квітня 2022 року, більш точний час встановити не видалося можливим, ОСОБА_3 , будучи громадянином України та депутатом Щастинської районної ради восьмого скликання, усвідомлюючи відкриту російську агресію проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, керуючись особистими інтересами, перебуваючи на тимчасово окупованій території Щастинського району Луганської області, зокрема в смт Новоайдар, маючи умисел на зайняття посади в незаконному органі окупаційної влади та реалізуючи його, вступив у змову з представниками окупаційної влади та військами російської федерації і лнр та в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно зайняв посаду «виконувача обов?язків начальника» в структурному підрозділі «адміністрації Новоайдарського району лнр» - так званому «відділі освіти адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

У подальшому упродовж червня-серпня 2022 року, більш точний час встановити не видалося можливим, ОСОБА_3 , будучи громадянином України та депутатом Щастинської районної ради восьмого скликання, усвідомлюючи відкриту російську агресію проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, керуючись особистими інтересами, перебуваючи на тимчасово окупованій території Щастинського району Луганської області, зокрема в смт Новоайдар, маючи умисел на зайняття посади в незаконному органі окупаційної влади та реалізуючи його, вступив у змову з представниками окупаційної влади та військами російської федерації і лнр та в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно зайняв посаду «заступника голови» «адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia)

ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

Інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26 вересня 2002 року, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2022 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022132600000044 від 12.04.2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022132600000099 від 19.09.2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою Тернівськогоміського судуДніпропетровської областівід 13.03.2023року розглядкримінальних проваджень,внесених доЄдиного реєструдосудових розслідувань12.04.2022року за№42022132600000044,та 19.09.2022року за№42022132600000099 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, постановлено здійснювати за відсутності обвинуваченого в порядку спеціального судового провадження (in absentia).

Відповідно до ч. 2 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваного та обвинуваченого, на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті чого судом встановлено таке.

Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Так, з метою дотримання прав обвинуваченого на захист та доступу до правосуддя, обвинувачений ОСОБА_3 про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України, зокрема, шляхом публікації змісту повісток про виклик та рішень суду в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст.323КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання шляхом розміщення оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур`єр».

До такого висновку дійшов ВС у своїх постановах від 01.04.2021 у справі № 759/2992/17 (провадження № 51-3360км20); від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к (провадження № 51-7218км18); від 27.10.2021 у справі № 759/7443/17 (провадження № 51-1578км20); від 25.01.2021 у справі № 461/4987/16-к (провадження № 51-1955км20).

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті суду та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Крім того, судом вживались заходи щодо направлення судових повісток на номер телефону, яким користувався ОСОБА_3 , та який зазначений в матеріалах справи, що є додатковим заходом до основних способів інформування обвинуваченого, передбачених КПК.

Отже, для забезпечення доступу до правосуддя судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_3 в судові засідання - повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

А тому, зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), судом були вжиті прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинуваченої особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в ЗМІ та мережі Інтернет, однак забезпечити явку обвинуваченого до суду вжитими заходами не вдалося. При цьому, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений ОСОБА_3 вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Вказана позиція висловлена в Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 25.04.2024 у справі № 296/8416/21 (провадження № 51-7860км23).

У зв`язку з чим обвинувачений не був допитаний судом, тому показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Враховуючи відсутність обвинуваченого та особливості розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого в порядку спеціального судового провадження, захисником за призначенням було здійснено захист обвинуваченого ОСОБА_3 .

Так,захисник всудовому засіданніпросив виправдати ОСОБА_3 з підставне доведенняйого винита зазначив,що насьогоднішній деньвідсутні підставидля здійсненнята закінченнясудового розглядусправи,оскільки відсутнівідомості проте,що ОСОБА_3 ,перебуває натимчасово окупованійтериторії України,та йогофактичне місцеперебування невідоме,а такожостанньому відомепро розглядкримінального провадження.У зв`язкуз чим,він немав можливостізв`язатисязі своїмпідзахисним таз`ясуватив ньогоправову позиціющодо пред`явленогообвинувачення. Зауважує,що невстановлено,чи мавможливість виїхатиз окупованоїтериторії ОСОБА_3 ,чи маввін фінансовуможливість забезпечувативласні потребита потребисім`ї,та чипід примусомвін зайнявпосаду вНовоайдарській адміністраціїЛНР. Також, ОСОБА_3 займався направленням освіти у Новоайдарському районі і не забороняв навчання дітей в школах за українськими стандартами навчання. У зв`язку з чим, зазначає, що жоден доказ не підтверджує винуватість ОСОБА_3 , обвинувачення побудоване на припущеннях та досудове розслідування проведене поверхово, та з явним обвинувальним ухилом. Також, не встановлено достовірність досліджених фотографій.

Водночас, суд зауважує, що захисник належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду та висловив свою позицію у даному кримінальному провадженні щодо невинуватості його підзахисного з підстав не доведення його вини належними та допустимими доказами. У зв`язку з чим, право на захист ОСОБА_3 не є порушеним.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 року збройні сили РФ вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022 року», Щастинський район: 1) Нижньотеплівська сільська територіальна громада; 2) Новоайдарська селищна територіальна громада; 3) Станично-Луганська селищна територіальна громада; 4) Широківська селищна територіальна громада; 5) Щастинська міська територіальна громада, внесено до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.

Відповідно до вказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Щастинський район: Новоайдарська селищна територіальна громада (UA44160030000020916); Щастинська міська територіальна громада (UA44160090000075695), також віднесені до тимчасово окупованих територій України.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Дослідивши наявні у провадженні докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.

Допитаний в судовому свідок ОСОБА_6 суду показала, що ОСОБА_3 знає особисто, який до повномасштабного вторгнення працював в Новоайдарській селищній раді начальником відділу освіти. В квітні-травні 2022 року він зайняв посаду виконуючого обов?язки начальника відділу освіти адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки, на якій перебував півроку, після чого зайняв посаду начальника» відділу освіти, а потім зайняв посаду заступника голови адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки. Щодо примусу зайняття посади їй не відомо, та вважає, що обвинувачений посади зайняв добровільно. Їй відомо з телеграм каналу та від місцевих мешканців, що він мав можливість виїхати з тимчасово окупованої території. У «виконувача обов?язків начальника» є підпорядковані особи, також він займався питанням освіти, культури, та пропаганди окупаційної влади. Також на відео в інтернеті, вона бачила засідання комісії у справах дітей, де серед присутніх вона впізнала ОСОБА_3 . Зазначає, що діти, які залишились навчатись на тимчасово окупованій території, можуть навчатись онлайн в українських школах, однак у них в школах перевіряють телефони, щоб останні не навчались в українських школах. Окрім того, вона спілкувалась з обвинуваченим до квітня 2022 року. На теперішній час ОСОБА_3 знаходиться на тимчасово окупованій території, підтримує окупаційну владу та очолює відділ освіти Новоайдарського району.

Допитаний в судовому свідок ОСОБА_7 суду показала, що ОСОБА_3 знає особисто. Після повномасштабного вторгнення та окупації смт Новоайдар в 2022 році ОСОБА_3 залишився на тимчасово окупованій території та займається організацією освітнього процесу. З відео в інтернеті їй стало відомо, що ОСОБА_3 зайняв посаду начальника відділу освіти адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», а потім зайняв посаду заступника голови адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки. Так, в інтернеті вона бачила публікації, та фото в публікаціях був зображений ОСОБА_3 , а також було зазначено його посади. Зазначає, що ОСОБА_3 до повномасштабного вторгнення не висловлював заперечення щодо держави України та мав статус депутата Новоайдарської селищної ради, однак вже в серпні 2022 року його вже було виключено з числа депутатів. З тимчасово окупованої території (смт Новоайдар) вона виїхала 25.02.2022 року, коли було оголошено евакуацію, у тому числі ОСОБА_3 також повідомлялось про евакуацію населення. Він мав можливість виїхати з окупованої території та проводити навчальний процес на підконтрольній території України

Допитаний в судовому свідок ОСОБА_8 суду показав, що ОСОБА_3 знає особисто. 27.02.2022 року коли було тимчасово окуповано смт Новоайдар, він зустрів ОСОБА_3 , який зазначив, щоб він прийшов до відділу освіти, також зазначив, що потрібно евакуювати комп`ютерну техніку, а трудові книжки він забрав до себе додому. В подальшому, на початку квітня 2022 року був відкритий відділ освіти. ОСОБА_3 викликав його до себе та запитав, чи має він бажання працювати на окупаційну владу, на що він відмовився. Зазначає, що на роботу він виходив, доки з закладу не зняли державну символіку України. На початку травня 2022 року його знову викликав ОСОБА_3 та знову запропонував йому вийти на роботу у відділ освіти окупаційної влади, однак він знову відмовився. В подальшому ОСОБА_3 було призначено на посаду виконувача обов`язки начальника відділу освіти адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», а після цього в червні 2022 року було призначено на посаду заступника голови адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки. Фактів примусу щодо зайняття посади йому невідомі. Зазначає, що ОСОБА_3 мав можливість виїхати з окупованої території, оскільки 25-26.02.2022 року була оголошена евакуація населення, окрім того як евакуація була можливість виїхати власним транспортом з тимчасово окупованої території. Також у людей на тимчасово окупованій території була можливість вибору чим займатись та чи працювати на окупаційну владу. Люди мали можливість не займати посади в окупаційній владі та отримувати інший дохід. У зв`язку з чим вважає, що ОСОБА_3 добровільно зайняв посади. Зазначає, що йому з телеграм-каналу стало відомо щодо зайняття посад ОСОБА_3 . Також зазначає, що в квітні 2022 року ОСОБА_3 знаходився в кабінеті керівника та пропонував усім роботу у створеному відділі освіти окупаційної влади. Після останнього візиту в травні 2022 року ОСОБА_3 вже виконував обов?язків начальника відділу освіти адміністрації окупаційної влади. На посаді заступника голови адміністрації ОСОБА_3 проводив наради, а також зустрічі з місцевими мешканцями та керівниками району лнр. На посаді виконуючого обов?язки начальника ОСОБА_3 зареєстрував відділ освіти лнр, координував освітньою програмою в Новоайдарському районі, та у своєму підпорядкуванні він має підлеглих осіб. Також він вживав заходи для того, щоб діти ходили до школи та навчались за освітньою програмою держави-агресора. Після липня 2022 року він виїхав з окупованої території.

Епізод 1

Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 5 ст. 111-1 КК України за № 42022132600000044 від 12.04.2022 року. (т. 3 а.с. 1-2, т. 4 а.с. 24-25)

Згідно листа начальника Щастинського МРВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 07.04.2022 року, вбачається, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді керівника відділу освіти Новоайдарської РДА, перебуваючи на території смт Новоайдар Луганської області, добровільно був призначений на посаду «начальника» т.зв. «відділу освіти адміністрації Новоайдарського району лнр», де виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території. (т. 3 а.с. 5-6)

Постановою Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 09.05.2022 року, визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42022132600000044 від 12.04.2022 року за слідчим відділом 3 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. (т. 3 а.с. 37-38)

Згідно протоколу огляду від 27.04.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_9 , проведено огляд публікації в соціальніймережі «Вконтакте»на сторінціспільноти /мовоюоригіналу» «НародныйСовет ЛНР»,про зустрічз питаньосвітнього процесупредставників окупаційноївлади лнр(зокрема«депутатів народноїради лнр»)з в.о.начальника відділуосвіти адміністраціїНовоайдарського району.На доданихдо публікаціїфото зображенийчоловік,зовні схожийна ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 49-67)

Згідно висновку експерта №60 від 01.09.2022 року проведеної портретної експертизи та додатку до нього, вбачається, що: 1. Зображення особи чоловічої статі, що міститься в електронному файлі з назвою: «PBAR4YqluCIDeRx1X7umLlicQeu_bqXf0_iK_6Fiv3NjNZWrwu8F8wJ7gq5SGzBCmTuW26PSGWvu8kMJU4Sb681» (чоловік, який розміщений з лівої сторони під прапором РФ), придатне для проведення портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. 2. B електронному файлі з назвою: «PBAR4YqluCIDeRx1X7umL licQeu_bqXf0_iK_6Fiv3NjNZWrwu8F8wJ7gq5SGzBCmTuW26PSGWvu8kMJU4Sb681» (чоловік, який розміщений з лівої сторони під прапором РФ) та на фотозображенні (його електрофотографічної копії) громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що міститься електрофотографічній копії заяви-анкети №16540741від 14.12.2019від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, наданому на дослідження у якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа. (т. 3 а.с. 82-81)

Згідно протоколу огляду від 24.05.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_9 , проведено огляд публікації в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Луганщина оперативна» з доданими фотозображеннями чоловіка, зовні схожого на ОСОБА_3 , та інформацією про зайняття ОСОБА_3 посади начальника відділу освіти при окупаційній владі. (т. 3 а.с. 82-90)

Згідно протоколу огляду від 31.05.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_9 , проведено огляд публікації на сайті Щастинської районної ради із заголовком «Графік прийому депутатів Щастинської районної ради восьмого скликання», де вбачається, що у графіку у списку осіб, що здійснюють прийом громадян з-поміж інших вказаний також ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 91-121)

Згідно протоколу огляду від 20.07.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_9 , проведено огляд публікації на сайті Щастинської районної ради із заголовком «Звіт депутата Щастиснької районної ради восьмого скликання ОСОБА_3 », де додано фотозображення чоловіка, зовні схожого на ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 122-143)

Згідно листа Управління ДМС України в Кіровоградській області від 18.04.2022 року, за наявними обліками ЄІАС УМП 26.12.2019 року ОСОБА_3 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 (орган видачі 4451). За обліками ВІС ДМС місце проживання громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено за паспортом № НОМЕР_2 виданого 29.11.2019 року Новоайдарським РВ УДМС України в Луганській області. Вказані обставини підтверджуються заявами-анкетами на ім`я ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 146-149)

Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 10.06.2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено у розшук. (т. 4 а.с. 26-29)

Постановою Щастинськоїокружної прокуратуриЛуганської областівід 10.06.2022року досудоверозслідування кримінальногопровадження №42022132600000044від 12.04.2022року зупиненоу зв`язкуз розшуком ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 35-40)

Постановою Щастинськоїокружної прокуратуриЛуганської областівід 14.06.2022року досудоверозслідування кримінальногопровадження №42022132600000044від 12.04.2022року відновлено. (т. 4 а.с. 41-44)

Постановою Щастинськоїокружної прокуратуриЛуганської областівід 14.06.2022року досудоверозслідування кримінальногопровадження №42022132600000044від 12.04.2022року зупиненоу зв`язкуз розшуком ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 65-70)

Постановою Щастинськоїокружної прокуратуриЛуганської областівід 26.06.2022року досудоверозслідування кримінальногопровадження №42022132600000044від 12.04.2022року відновлено. (т. 4 а.с. 74-77)

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2022 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022132600000044 від 12.04.2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. (т. 4 а.с. 91-92)

Епізод 2

Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 5 ст. 111-1 КК України за № 42022132600000099 від 19.09.2022 року. (т. 5 а.с. 1, 183)

Згідно повідомлення керівника сил і засобів ВКР СБУ ОТУ «Лиман» про чинення кримінального право рушення, вбачається, що громадянин України ОСОБА_3 приблизно у серпні 2022 року добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду «заступника голови адміністрації Новоайдарського району лнр», створеної на тимчасово окупованій території України. (т. 5 а.с. 2)

Постановою Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 19.09.2022 року, визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42022132600000099від 19.09.2022року за слідчим відділом 3 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. (т. 5 а.с. 6-7)

Згідно протоколу огляду від 20.09.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_11 , проведено огляд публікацій в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», з текстовими повідомленнями, до яких маються додані фото та відео, на яких серед інших осіб зображений чоловік, зовні схожий на ОСОБА_3 . В публікаціях також розміщена інформація про проведення виїзного прийому громадян «заступником голови Новоайдарської адміністрації лнр ОСОБА_3 », який відбувся 09.08.2022 року в с. Бахмутівка, а також про його участь як «заступника голови адміністрації Новоайдарского района лнр» в інших заходах за участі представників окупаційної влади (нарадах, форумах, зборах, виїзних інспекціях) на території Новоайдарського району. (т. 5 а.с. 23-57)

Згідно протоколу огляду від 21.09.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_11 , проведено огляд публікації в інтернеті з назвою /мовою оригіналу/ «Народная милиция при поддержке ВС РФ освободила от ВСУ Новоайдар», яка розміщена 02.03.2022 року. (т. 5 а.с. 58-66)

Згідно протоколу огляду від 22.10.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_11 , проведено огляд публікації на сайті Щастинської районної ради із заголовком «Графік прийому депутатів Щастинської районної ради восьмого скликання», де вбачається, що у графіку у списку осіб, що здійснюють прийом громадян з-поміж інших вказаний також ОСОБА_3 (т. 5 а.с. 67-86)

Згідно листа Управління ДМС України в Кіровоградській області від 27.09.2022 року, за наявними обліками ЄІАС УМП ОСОБА_3 27.02.1996 року документований паспортом громадянина України НОМЕР_3 , який значиться як вилучений. 29.11.2019 року ОСОБА_3 документований паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданий Новоайдарським відділом УДМС України в Луганській області. 26.12.2019 року ОСОБА_3 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 орган видачі 4451. Вказані обставини також підтверджуються заявами-анкетами. (т. 5 а.с. 98-100)

Згідно протоколуогляду від06.10.2022року тадодатку донього,за участюспеціаліста ОСОБА_11 ,проведено оглядпублікації втелеграм-каналі/мовоюоригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», з текстовимповідомленням,до якої маютьсядодані фото,на якихсеред іншихосіб зображенийчоловік,зовні схожийна ОСОБА_3 .В публікаціїтакож розміщенаінформація про участь «заступника головиНовоайдарської адміністраціїлнр ОСОБА_3 » в заході, присвяченому т. зв. «професійному святу для педагогів лнр», який відбувся 05.10.2022 року в м. Луганськ. (т. 5 а.с. 110-121)

Згідно протоколуогляду від19.10.2022року тадодатку донього,за участюспеціаліста ОСОБА_11 ,проведено оглядпублікації втелеграм-каналі/мовоюоригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де розміщена інформація про структурні підрозділи т.зв. /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района лнр», та серед посадових осіб зазначено, що заступником голови адміністрації є ОСОБА_3 (т. 5 а.с. 137-146)

Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2022року, ОСОБА_3 добровільно зайнявпосаду,пов`язану звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій,в незаконномуоргані влади,створеному натимчасово окупованійтериторії. (т. 5 а.с. 157)

Згідно протоколу огляду від 28.10.2022 року та додатку до нього, за участю спеціаліста ОСОБА_11 , проведено огляд публікації на сайті /мовою оригіналу/ «Луганский Информационный Центр», де мається документ /мовою оригіналу/ «Указ главы луганской народной республики «Об образовании администраций городов и районов луганской народной республики»» з приміткою «3 марта, 2022 / Указы» та «регистрационный номер: УГ-125/22 от 03 марта 2022», в якому йде мова про створення Адміністрації Новоайдарського району лнр. Також мається документ /мовою оригіналу/ «Указ главы ЛНР о структуре исполнительных органов государственной власти Луганской Народной Республики (с изменениями)», в якому зазначено, що до структури виконавчих органів влади лнр, як інші виконавчі органи держвної влади лнр, віднесено адміністрацію Нооайдарського району лнр. Також мається документ /мовою оригіналу/ «Указ главы ЛНР о руководстве деятельностью исполнительных органов государственной власти ЛНР (с изменениями)», в якому зазначено, що діяльність Адміністрації Новоайдарського району лнр віднесена до керівництва голови лнр. (т. 5 а.с. 186-218)

Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 10.11.2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено у розшук. (т. 5 а.с. 236-240)

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2022 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022132600000099 від 19.09.2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. (т. 6 а.с. 41-44)

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2023 року було об`єднано кримінальне провадження № 194/1422/22 (провадження № 1-кп/194/16/23) відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, з кримінальним провадженням № 194/947/22 (1-кп/194/15/23) відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, в одне провадження. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно основний номер № 194/947/22.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.

Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію.

Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.

При кваліфікації злочинів за ст.111-1 КК державою-агресором наразі вважається РФ. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.

За частиною 5 ст. 111-1 КК,серед іншого,передбачена відповідальністьза добровільнезайняття громадяниномУкраїни посади,пов`язаноїз виконанняморганізаційно-розпорядчихабо адміністративно-господарськихфункцій,у незаконнихорганах влади,створених натимчасово окупованійтериторії,у томучислі вокупаційній адміністраціїдержави-агресора. Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.

У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, однак яких суди у цьому кримінальному провадженні не встановили.

Організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки з управління чи розпорядження державним, колективним або приватним майном.

Вказана позиція викладена в постанові ВС ККС від 31.01.2024 року (справа №638/5446/22, провадження №51-4092км23).

Також, положеннями п. 6 ч. 1ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»визначено, що окупаційна адміністрація рф - це сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольними рф самопроголошеними органами, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріуси та суб`єкти адміністративних послуг.

В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч. 2ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Суд вважає допустимими та належними дослідженні у судовому засіданні докази та показання свідків, оскільки останні узгоджуються між собою, не протирічать один одному та дослідженим у судовому засіданні іншим доказам.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять факт того, що ОСОБА_3 , будучи громадянином України та депутатом Щастинської районної ради восьмого скликання, на початку квітня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт Новоайдар Щастинського району Луганської області, добровільно зайняв посаду «виконувача обов?язків начальника» в структурному підрозділі «адміністрації Новоайдарського району лнр» - так званому «відділі освіти адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Окрім того, ОСОБА_3 , будучи громадянином України та депутатом Щастинської районної ради восьмого скликання, у подальшому упродовж червня-серпня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт Новоайдар Щастинського району Луганської області, добровільно зайняв посаду «заступника голови» «адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Суд зауважує, що в кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5ст. 111-1 КК Україниважливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).

При цьому, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлював факт відкритої російської агресії проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, що вказує на добровільність зайняття ним посади, враховуючи характер його дій, їх послідовність та тривалість.

Отже, наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, підтверджується беззаперечне свідчення невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.

При цьому його діяння спрямоване на заподіяння шкоди основам національної безпеки України, і сам факт вчинення таких дій свідчить про ступінь суспільної небезпечності діяння, притаманний таким злочинам.

А відтак, вказані обставини доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

В той же час, звертаючи увагу на посилання захисника з приводу того, що ОСОБА_3 займався направленням освіти у Новоайдарському районі і не забороняв навчання дітей в школах за українськими стандартами навчання, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Значну роль у формуванні та збереженні ідентичності дитини відіграє саме освіта, через яку здійснюється безпосередній вплив на становлення та розвиток світоглядних уявлень, національної та правової ідентичності, громадянської позиції, ставлення до своєї держави та надбань її народу тощо. А системний підхід російської влади до впровадження власної освіти спрямований, у тому числі, на викоріння української ідентичності дітей, здійснення освітнього процесу передбачається повністю за російським стандартами, російською мовою та включає потужну пропагандистську складову, що має на меті «денацифікувати» українських дітей та сформувати державі-агресору світогляд.

Так, з огляду на те, що ОСОБА_3 , зайняв посаду «виконувача обов?язків начальника» в структурному підрозділі «адміністрації Новоайдарського району лнр» - так званому «відділі освіти адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», вказане не може свідчити про те, що направлення освіти у Новоайдарському районі здійснювалось у відповідності зі стандартами навчання України, а виконання ОСОБА_3 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на вказаній посаді, спрямовувалось на забезпечення реалізації політики окупаційної влади у сфері освіти у незаконно створеному органі влади, виконання відповідних завдань і функцій на тимчасово-окупованій території Щастинського району Луганської області.

Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на те, що не перевірено достовірність досліджених у судовому засіданні фотографій з зображення обвинуваченого з інтернет сайтів, оскільки зайняття посад підтверджується іншими доказами, у тому числі і показаннями свідка ОСОБА_8 , який суду зазначив, що він в липні 2022 року виїхав з окупованої території та в квітні 2022 року ОСОБА_3 знаходився в кабінеті керівника та пропонував усім роботу у створеному відділі освіти окупаційної влади у тому числі і йому. Після останнього візиту в травні 2022 року ОСОБА_3 вже виконував обов`язки начальника відділу освіти адміністрації окупаційної влади. На посаді заступника голови адміністрації ОСОБА_3 проводив наради, а також зустрічі з місцевими мешканцями та керівниками району лнр.

Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд вважає, що обвинувачений винний у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, та його дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також обставини кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків.

Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

При призначенніпокарання обвинуваченому,суд враховує,що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також особи обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем роботи охарактеризований посередньо, та який є депутатом Щастинської районної ради восьмого скликання.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, з урахуванням ст. 337 КПК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без його ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст.111-1 КК України.

За таких обставин суд вважає, що призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Виходячи зцього,суд приймаєрішення пропризначення ОСОБА_3 ,додаткового покаранняяке єобов?язковим усанкції статті, у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, у тому числі посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги.

При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.

В даному випадку буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.

Крім того, санкцією ч. 5 ст.111-1КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна.

Відповідно до ст.59КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.59КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, тому суд вважає за необхідне призначити останньому покарання з конфіскацією майна, яке належить йому на праві приватної власності.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2022 року на майно, яке належить ОСОБА_3 з огляду на призначення йому додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного йому майна.

Прокурор заявив клопотання про залишення без змін раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2022 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органахдержавної владиі державногоуправління,органах місцевогосамоврядування,у томучислі посади,пов`язані звиконанням організаційно-розпорядчихта/абоадміністративно-господарськихфункцій ворганах,що надаютьпублічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою раніше обраний в порядку ч. 6 ст.193КПК України відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати пов`язані з проведенням судової портретної експертизи, оформленої висновком експерта №60 від 01.09.2022 року, в сумі 7928 грн. 34 коп. на користь держави. (Призначення платежу: Оплата за судову експертизу відповідно до висновку експерта №60 від 01.09.2022 року).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2022 року на майно, яке належить ОСОБА_3 - залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації належного йому майна на користь держави, а саме:

-земельну ділянку площею 1,9351 га з кадастровим номером 4423180700:33:001:0087;

-1/2 домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ;

-1/2 домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 ;

-домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику.

Інформацію про ухвалення вироку розмістити у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду https://trm.dp.court.gov.ua/sud0440/.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1