Постановление суда № 126778752, 22.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 квітня 2025 року Справа №640/7528/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи № № 640/7528/22 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Національної поліції у м. Києві (адреса: 01601, місто Київ, вул. Володимирська, буд. 15, ЄДРПОУ 40108583)

про визнання незаконними та скасування висновку та наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить:

1) визнати висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Святошинського управління поліції, затверджений 14.04.2022 начальником ГУ НП у м. Києві, в частині підтвердження інформації щодо порушення службової дисципліни ОСОБА_1 незаконним та скасувати його;

2) визнати наказ начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та рядового поліції ОСОБА_1 » від 18.04.2022 № 252 в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу № 2 (з обслуговування житлового масиву «Південна Борщагівка») Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 незаконним та скасувати його;

3) визнати наказ начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.04.2022 № 640 о/с «Щодо особового складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції незаконним та скасувати його;

4) поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, яку він обіймав до звільнення в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві (або поновити в органах поліції рівнозначній посаді, яку він обіймав на час звільнення);

5) стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з урахуванням усіх надбавок та премій станом на дату ухвалення судом рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви/уточнення із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог КАС України, із викладом обставин та обґрунтуванням кожної із заявленої позивачем вимоги; із зазначенням чітких та зрозумілих позовних вимог; із зазначенням поштового індексу позивача, відомих номерів засобів зв`язку позивача, адреси електронної пошти позивача, офіційної електронної адреси відповідача, відомих номерів засобів зв`язку відповідача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача; надання оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1984,80 грн.; доказів, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від них дії, спрямовані на отримання доказів, які позивач просить суд витребувати у відповідача та клопотання про витребування доказів із зазначенням які саме обставини або спростування аргументів можуть підтвердити витребувані докази; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування поважності причин його пропуску та доказів поважності причин його пропуску.

В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7528/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання незаконними та скасування висновку та наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи. У позивача та відповідача витребувано докази у справі.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ справу № 640/7528/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

02 квітня 2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа № 640/7528/22 передана на розгляд судді Смагар С.В.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В. від 03 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/7528/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання незаконними та скасування висновку та наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розгляд справи адміністративної справи № 640/7528/22 розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням позивача із публічної служби.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.04.2022 №640 о/с «Щодо особового складу» позивача було звільнено зі служби в поліції. відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Позивач в позовній заяві зазначає, що із вказаним наказом від 19.04.2022 №640 о/с він був ознайомлений та отримав витяг з нього 20 квітня 2022 року.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2123-IX, який набув чинності 01.05.2022, доповнено Дисциплінарний статуту Національної поліції України розділом V, який зокрема статтею 31 визначає оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.

Так, згідно з частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд у постанові від 28 березня 2024 року у справі № 420/22052/23 , вирішуючи питання застосування строків звернення до суду з позовами про оскарження застосованих до поліцейських дисциплінарних стягнень, Верховний Суд зазначив таке: «Так, відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

При цьому при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). V співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 120/7567/22 від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.

Відповідно, доводи позивача, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми частини п`ятої статті122 КАС України, є безпідставними».

З огляду на викладене, при вирішенні питання застосування строків звернення до суду з позовами про оскарження застосованих до поліцейських дисциплінарних стягнень застосуванню підлягає саме Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що позивач був ознайомлений зі наказом ГУНП у м. Києві від 19.04.2022 № 640 о/с 20 квітня 2022 року, порте до суду з цим позовом звернувся 18 травня 2022 року, про що свідчить дата позовної заяви, тобто із пропуском 15 денного строку на оскарження, встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем не надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, проте в позовній заяві зазначено про дотримання місячного строку звернення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З огляду на викладене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

За приписами частин 14 та 15 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 31, 35, 160, 161, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (адреса: 01601, місто Київ, вул. Володимирська, буд. 15, ЄДРПОУ 40108583) про визнання незаконними та скасування висновку та наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху.

2.Встановити позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

3.У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

4.Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

5.Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

6.Ухвала постановлена та підписана 22 квітня 2025 року.

Суддя С.В. Смагар