Постановление суда № 126762228, 21.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17167/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» звернулось до Печерського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .

Перевіривши заяву про видачу судового наказу з доданими до неї матеріалами, суд встановив наступне.

Загальні правила територіальної юрисдикції (підсудності) закріплені у пар. 3 гл. 2 роз. І ЦПК України.

Згідно ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 , судом здійснено запит до Єдиного демографічного реєстру, згідно відповіді якого № 1307107 від 21.04.2025 року останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, як визначено у ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У Постанові від 07 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.

Як вбачається з вищевказаної заяви, її предметом є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально знаходиться в Голосіївському районі м. Києва.

Відтак, на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та реєстрація боржника за іншою адресою є лише підставою для виконання вимог ст. 169 ЦПК України щодо надіслання боржникові копії судового наказу за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Норми статті 27 ЦПК України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки, як зазначалось вище, до такого спору застосовуються правила виключної підсудності.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, враховуючи, що майно, з приводу якого виникла заборгованість, територіально знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 , суд не вбачає підстав для розгляду вказаної заяви та дійшов висновку про направлення матеріалів заяви за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а) за місцезнаходження майна.

Згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 162, 258-260, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 - передати на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 21.04.2025 року.

Суддя Є.С. Хайнацький