Постановление суда № 126759692, 21.04.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/611/25

Провадження № 2-о/379/35/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

(повторно)

21 квітня 2025 року м. Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту родинних відносин,

У С Т А Н О В И В .

04.04.2025 заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просять встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється сином заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 08.04.2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, а саме судом рекомендовано заявнику визначитись із заінтересованою особою (особами) по справі.

21.04.2025 року від заявника надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що заявник замість помилково залученої третьої особи державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Світлану Савчук, замінив третю сторону на свого сина, як спадкоємця другої черги, ОСОБА_2 . Зазначив, що крім заявника у померлого сина ОСОБА_1 , інших членів сім`ї першої черги спадкування за законом не було.

Проте, дослідивши зміст уточненої заяви з доданими до неї копіями документів, доходжу висновку про передчасність відкриття провадження у справі і необхідність залишення заяви без руху повторно як такої, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також щодо документів, що додаються до позовної заяви, встановлені статтями 175 та 177 ЦПК України. Загальні правила цих статтей застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження, зокрема, заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд зазначає, що зі змісту вказаної вище уточненої заяви вбачається, що заявник зазначив сторін, як заявник ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що у даній категорії справ не може бути визначено процесуальний статус сторін, як третя особа.

Частиною 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявником є особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі, з метою встановлення обставин, необхідних для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Коло заявників, як правило, визначається нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (статті 296, 301, 3004, 320, 329 ЦПК України).

Інші заінтересовані особи будь-які особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути ухвалене в справі окремого провадження судове рішення.

Усі дані про заінтересовану особу повинні відповідати вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Також суд зазначає, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

З роз`яснень, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати у тому числі і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.

Всупереч наведеному, у заяві відсутні зазначення про наявність або відсутність заінтересованих осіб у справі.

Враховуючи зазначене, заявнику необхідно визначитись із заінтересованою особою (особами) по справі, якою (якими) можуть бути спадкоємці померлих або за їх відсутності відповідна територіальна громада.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07,1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, заява підлягає повторному залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя ,

П О С Т А Н О В И В:

Уточнену заяву ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту родинних відносин залишити без руху.

Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення уточненої заяви без руху.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заяву вважати неподаною і повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 21.04.2025.

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА