Решение № 126747740, 21.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 року Справа№160/19099/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

29 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Караченцева А.Ю. до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни від 25 жовтня 2022 про відкриття виконавчого провадження (ВП№70156186);

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни від 25 жовтня 2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (ВП№70156186).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №160/19099/22 адміністративну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Караченцева А.Ю. до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, на виконання вимог Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX, дана справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

17 березня 2025 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа №160/19099/22 передана на розгляд судді Молочній І. С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

27 березня 2025 року представник позивач, з метою виконання вимог ухвали суду від 19 березня 2025 року, надав до суду заяву про усунення недоліків до якої долучив, зокрема, доказ сплати судового збору, повідомлено суд, що станом на поточну дату стосовно Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» запроваджено процедуру виведення банку з ринку шляхом ліквідації, що здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено третіх осіб, встановлено строк для надання заяв по суті та витребуваних доказів.

07 квітня 2025 року відповідач надав до суду докази по справі.

Інших клопотань від учасників справи до суду не надходило.

У справах, визначенихстаттями 273-277,280-283,285-289цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив) (частина перша статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)).

Відповідно до положень статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає, що про існування постанови №69520114, виданої 29 липня 2022 року Шевченківським ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на виконання якої видано оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2022 року (ВП №70156186) та про розмір мінімальних витрат на виконане провадження позивачу не відомо, до банку вона не надходила. Станом на час винесення відповідачем постанови №69520114, виданої 29 липня 2022 року Шевченківським ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з примусового виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 на виконання до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Караченцевим А.Ю. боржником вже було розпочато дії з самостійного виконання рішення суду відповідно до вимог розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за владами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09 серпня 2012 року №14. Крім того, листом від 10 серпня 2022 року за вих.№287/22 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Караченцевим А.Ю. було подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Враховуючи, що державним виконавцем не вживались заходи примусового стягнення та примусового стягнення за виконавчим документом не відбувалось, позивач вважає, що підстави для стягнення витрат відсутні. Також позивач вважає, що оскаржувані постанови винесені з порушеннями а не відповідають вимогам чинного законодавства. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідач відзив на адміністративний позов до Донецького окружного адміністративного суду не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29 липня 2022 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69520114, якою визначено для боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» розмір витрат виконавчого провадження, загальна сума мінімальних витрат: 200,00 грн.

25 жовтня 2022 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №70156186 з виконання постанови №69520114 від 29 липня 2022 року, виданої Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення заборгованості у розмірі 200,00 грн. з боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК».

25 жовтня 2022 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №70156186, якою визначено для боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» розмір витрат виконавчого провадження, загальна сума мінімальних витрат: 200,00 грн.

05 березня 2024 року Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» Караченцева А.Ю. звернулось до виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про закінчення виконавчого провадження, в якій просило, зокрема, терміново закінчити виконавче провадження №70156186, боржником в якому є Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» та всі інші наявні виконавчі провадження щодо АТ «ЗЛАТОБАНК».

14 березня 2024 року Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом вих.№13033/27.10-24 надав відповідь на заяву від 05 березня 2024 року, в якій зазначив, зокрема, що оскільки боржником у виконавчому провадженні №70156186 є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», а не АТ «ЗЛАТОБАНК», підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог пункту 19 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

Відповідно до розпорядження №70156186 від 31 липня 2024 року грошові кошти у сумі 200,00 грн., надійшли 30 липня 2024 року, та 200 грн., що надійшли 30 липня 2024 року, на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №69520114, виданого 29 липня 2022 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення грошових коштів з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», необхідно перерахувати на відповідні рахунки.

31 липня 2024 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №70156186, якою виконавче провадження з примусового виконання постанови №69520114 від 29 липня 2022 року, виданої Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення заборгованості у розмірі 200,00 грн. з боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК».

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною постанов в межах виконавчого провадження №70156186 про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2022 року, про розмір мінімальних витрат 25 жовтня 2022 року.

Суд зауважує, що в межах цієї справи позивачем не оскаржується правомірність прийняття головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною постанови від 29 липня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69520114, тому це питання не є спірним у справі та не досліджується судом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку - Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1403-VIII).

Згідно зі статтею 3 Закону №1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як встановлено судом вище, виконавче провадження №70156186 відкрито з примусового виконання постанови №69520114 від 29 липня 2022 року, виданої Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення заборгованості щодо витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн. з боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК».

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Водночас, аналізуючи частину п`яту, шосту статті 26, частини першу-четверту статті 27 Закону №1404-VІІІ Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Верховний Суд, у цій справі (№480/3452/19) зауважив, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Зазначене також узгоджується з правою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі №140/1126/23.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, нормами статті 26 Закону №1404-VIII не передбачено надання боржнику строку для добровільного виконання рішення та не пов`язано початок примусового виконання рішення із закінченням строку для його добровільного виконання.

Таким чином, доводи позивача щодо добровільного виконання рішення суду, відносно якого Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) також було розпочато примусове виконання, зокрема, винесено постанову від 29 липня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69520114, є безпідставними та помилковими, оскільки виконання боржником судового рішення, не змінює визначених законом умов та підстав для стягнення виконавчого збору.

Разом із цим, станом на дату звернення до суду із цим позовом, доказів виконання постанови №69520114 від 29 липня 2022 року позивачем не надано, та виконавцем при примусовому виконанні не встановлено.

Протилежного позивачем в межах цієї справи не доведено, та відповідних доказів суду надано не було.

Разом із цим, матеріалами справи підтверджено, що після сплати 30 липня 2024 року позивачем грошових коштів, 31 липня 2024 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №70156186.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини та наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Наталія Вікторівна діяла на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимоги позивача про скасування постанов виконавчого провадження №70156186 про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2022 року, про розмір мінімальних витрат 25 жовтня 2022 року є безпідставними та необґрунтованими.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» (місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, м. Київ, 01030; адреса для листування: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 35894495) до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 110, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 квітня 2025 року.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна