Решение № 126726979, 18.04.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19821/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 квітня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.09.2024 року № 222650008922, яким відмовлено ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні йому пенсії за віком;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального страхового стажу спірний період роботи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 30.11.1981 р. в Республіці Казахстан з 30.11.1981 р. по теперішній час та з 01.01.1992 р. по 01.08.1998 р.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.09.2024 року № 222650008922 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки має достатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком, тому звернувся в суд за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обгрунтовуючи заперечення позову представник відповідача вказала, що 29.08.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи в розмірі 31 рік, про що позивач повідомлений листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0218-8/86407 від 16.09.2024.

Згідно поданих документів та даних персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 25 років 8 місяців 10 днів.

До страхового стажу позивача не зараховані періоди згідно трудової книжки від 30.11.1981 НОМЕР_3 :

-з 30.11.1981 по 15.08.1988, оскільки наявне виправлення в даті прийняття на роботу;

-з 01.01.1992 по 09.03.1994; з 09.03.1994 по 08.04.1996; з 01.04.1996 по 01.06.1997; з 01.06.1997 по 01.08.1998 на території республіки Казахстан, оскільки починаючи з 19.06.2023 Україна припинила участь в Угоді по гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення;

-з 19.06.2000 по 20.04.2001 в підприємстві "Шепетівкаоптторг", оскільки згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутня інформація про трудову діяльність.

Період роботи з 21.04.2001 по 25.01.2004 в СТОВ "Агро-тур-Сервіс" зарахований частково за даними персоніфікованого обліку.

На підставі наведеного, представник відповідача вважає, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком відповідає вимогам чинного законодавства, в зв`язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві на позов заявила клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що частиною 6 статті 262 КАС України передбачено право суду відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а саме: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так як дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обгрунтовуючи заперечення позову представник відповідача вказала, що позивач 29.08.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.

Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи в розмірі 31 рік.

Представник відповідача вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області при прийняті рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії не допущено порушення норм чинного законодавства, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні спору враховує наступне.

Судом встановлено, що 29.08.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Про прийняте рішення позивач повідомлений листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0218-8/86407 від 16.09.2024.

Із змісту рішення вбачається, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV становить 31 рік, пенсійний вік-60 років.

Згідно поданих документів та даних персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 25 років 8 місяців 10 днів.

До страхового стажу позивача не зараховані періоди згідно трудової книжки від 30.11.1981 НОМЕР_3 :

-з 30.11.1981 по 15.08.1988, оскільки наявне виправлення в даті прийняття на роботу;

-з 01.01.1992 по 09.03.1994; з 09.03.1994 по 08.04.1996; з 01.04.1996 по 01.06.1997; з 01.06.1997 по 01.08.1998 на території республіки Казахстан, оскільки починаючи з 19.06.2023 Україна припинила участь в Угоді по гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення;

-з 19.06.2000 по 20.04.2001 в підприємстві "Шепетівкаоптторг", оскільки згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутня інформація про трудову діяльність.

Період роботи з 21.04.2001 по 25.01.2004 в СТОВ "Агро-тур-Сервіс" зарахований частково за даними персоніфікованого обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, (далі Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Згідно із частинами 1, 2 статті 4 Закону України № 1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Одним із видів пенсійних виплат, що призначається відповідно до цього Закону в солідарній системі, є пенсія за віком (пункт 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV).

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від:

-державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

-роботодавців;

-застрахованих осіб;

-фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування;

-центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру;

-податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією;

-державної служби зайнятості;

-інших підприємств, установ, організацій та військових частин;

-компаній з управління активами;

-зберігачів;

-інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно із частиною 5 статті 21 Закону України № 1058-IV, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування надають Пенсійному фонду інформацію для ведення персоніфікованого обліку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону України № 1058-IV, відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для:

-підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

-обчислення страхових внесків;

-визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 794 затверджено "Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування" та установлено, що починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку, (далі Положення № 794).

Згідно із пунктами 1, 4, 5 Положення № 794, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Персоніфікований облік здійснюється відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавства про обов`язкове державне пенсійне страхування, цього Положення.

Персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі-уповноважений орган).

Згідно із пунктом 6 Положення № 794, уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" має право:

-своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення;

-проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості;

-у встановленому порядку притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні строків подання відомостей, а також подання неправдивих відомостей про фізичних осіб;

-видавати у межах своєї компетенції нормативні акти та здійснювати роз`яснення з питань організації персоніфікованого обліку, а також інші права, що випливають із завдань персоніфікованого обліку.

Відповідно до пункту 7 Положення № 794, уповноважений орган:

-створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб;

-забезпечує автоматизоване використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат.

Відповідно до пункту 10 Положення № 794, роботодавці зобов`язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них.

Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування створений відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, (далі Закон № 2464-VI).

Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування-організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до Закону № 2464-VI, державний реєстр створюється для забезпечення:

-ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;

-накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

-нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 18 Закону № 2464-VI встановлено джерела формування Державного реєстру.

Згідно із частинами 1, 2 статті 20 Закону № 2464-VI, реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому - шостому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 24-1 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частинами 1, 4 статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року-не менше 31 року.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).

Згідно із пунктом 1.1 Порядку № 22-1, заява про перерахунок пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.

Згідно із пунктами 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Пунктом 5-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із статтями 1, 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1993 року, учасником якої серед інших країн є і Республіка Казахстан, (далі Угода від 13.03.1992 року), пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 6 Угоди від 13.03.1992 року встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах-учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Відповідно до статті 12 Угоди від 13.03.1992 року, ця Угода набуває чинності з моменту її підписання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" (далі Постанова № 1328), постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Угода припинила свою дію для України 19 червня 2023 року, (відповідно до інформації, наведеної в листі Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз змісту наведених правових норм та оцінка встановлених у справі обставин дає суду підстави зробити висновок про те, що до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328, Україна як держава-учасниця Угоди від 13.03.1992 року повинна виконувати свої зобов`язання взяті відповідно до Угоди щодо гарантій прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, а тому припинення Україною участі в Угоді від 13.03.1992 року з 19 червня 2023 року не стосується періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії Угоди від 13.03.1992 року, тобто з 01.01.1992 року-(пункт 5-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV) до 19.06.2023 року-(дати припинення дії Угоди для України).

Отже, у разі наявності у позивача трудового стажу в періоди роботи за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зокрема в даному випадку наявності трудового стажу на території Республіки Казахстан в період часу до 19.06.2023 року, такий трудовий стаж повинен бути зарахований до страхового стажу який враховується при прийняті рішення при призначенні пенсії за віком за законодавством України.

Враховуючи наведене, суд робить висновок про те, що необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди трудової діяльності на території Республіки Казахстан згідно трудової книжки від 30.11.1981 НОМЕР_3 з 01.01.1992 по 09.03.1994; з 09.03.1994 по 08.04.1996; з 01.04.1996 по 01.06.1997; з 01.06.1997 по 01.08.1998.

Позовна вимога в частині де позивач просить зарахувати до страхового стажу період його трудової діяльності в Республіці Казахстан згідно трудової книжки від 30.11.1981 НОМЕР_3 , починаючи з 30.11.1981 року по теперішній час, задоволенню не підлягає в зв`язку із відсутністю спору, а саме: рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року відмовлено у зарахуванні до страхового стажу тільки періоди трудової діяльності на території Республіки Казахстан з 01.01.1992 по 09.03.1994; з 09.03.1994 по 08.04.1996; з 01.04.1996 по 01.06.1997; з 01.06.1997 по 01.08.1998, щодо періоду трудової діяльності з 30.11.1981 року по теперішній час як про це зазначає позивач у позовних вимогах, у рішенні органу, що призначає пенсію відмова відсутня.

Що стосується відмови за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 19.06.2000 по 20.04.2001 в підприємстві "Шепетівкаоптторг", оскільки згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутня інформація про трудову діяльність, суд бере до уваги таке.

Із змісту записів у трудовій книжці позивача від 30.11.1981 НОМЕР_3 період роботи в СТОВ "Агро-тур-Сервіс" з 21.04.2001 по 25.01.2004, куди позивач був переведений із підприємства "Шепетівкаоптторг", зарахований до страхового стажу за даними персоніфікованого обліку повністю.

У позовних вимогах позивача відсутня вимога про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 19.06.2000 по 20.04.2001 в підприємстві "Шепетівкаоптторг", хоча у мотивувальній частині позову позивач обгрунтовує протиправність відмови у зарахуванні до страхового стажу такого періоду роботи рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду трудової діяльності з 19.06.2000 по 20.04.2001 на підприємстві "Шепетівкаоптторг", мотивована тим, що згідно із даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутня інформація про трудову діяльність позивача у вказаний період.

Інформаційна база системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування як складової частини Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, формується та ведеться Пенсійним фондом України, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, і подання таких відомостей для формування Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства є обов`язком роботодавців, підприємств, установ, організацій.

Порядок та строки подання відомостей, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.

Враховуючи наведене, суд робить висновок про те, що відсутність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) інформації про трудову діяльність позивача за період з 19.06.2000 по 20.04.2001 на підприємстві "Шепетівкаоптторг" є порушенням правових норм вказаним підприємством про подання необхідної інформації до пенсійного органу та протиправною бездіяльністю структурного підрозділу Пенсійного фонду України щодо належного контролю про подання необхідної інформації підприємством "Шепетівкаоптторг" для формування персоніфікованого обліку щодо позивача, як складової частини в структурі Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За таких обставин, суд не може вважати правомірною відмову у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його трудової діяльності з 19.06.2000 по 20.04.2001 на підприємстві "Шепетівкаоптторг", тобто така відмова за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року є протиправною, та як наслідок протиправності в цій частині рішення органу, що призначає пенсію, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як пенсійний орган за місцем реєстрації позивача, зарахувати ОСОБА_1 , такий період роботи до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком.

Також позивач не оскаржив рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року в частині про відмову у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.11.1981 по 15.08.1988, оскільки наявне виправлення в даті прийняття на роботу, хоча у мотивувальній частині позову позивач обгрунтовує протиправність відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи до страхового стажу.

За вказаний період часу (з 30.11.1981 по 15.08.1988), була чинна "Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях", затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 № 252) із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 № 412, (далі Інструкція № 162), яка втратила чинність в зв`язку із затвердженням спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників".

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться адміністрацією підприємства після прийняття наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні-в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи здійснюються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи здійснюються акуратно, пір`яною або шариковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.7, 2.8 Інструкції № 162, у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переводу на іншу постійну роботу, виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства де було здійснено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, що внесло неправильний або неточний запис ліквідовано, виправлення здійснюються правонаступником, а за його відсутності-вищестоящою організацією якій було підпорядковане ліквідоване підприємство.

Виправлення відомостей про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, повинні повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження.

Оскільки нормами Інструкції № 162, обов`язок ведення трудових книжок та правильність їх заповнень покладено на адміністрацією підприємства, суд вважає, що період роботи позивача з 30.11.1981 по 15.08.1988 необхідно зарахувати до його страхового стажу, при цьому суд враховує, що згідно із розділом IV Порядку № 22-1 пенсійні органи за необхідності мали можливість як на етапі прийняття заяви позивача про призначення пенсії за віком, так і на етапі прийняття рішення за результатами розгляду такої заяви отримати первинні документи для підтвердження правильності виправлень вчинених у трудовій книжці, а саме: дати прийняття на роботу, оскільки Угода між Міністерством зв`язку України і Міністерством зв`язку Республіки Казахстан про співробітництво в області електричного і поштового зв`язку від 22.03.1993 року, є чинною.

Суд співставляє виправлену дату прийняття на роботу у трудовій книжці-30.11.1981 року із датою заповнення трудової книжки НОМЕР_4 року і вважає, що датою прийняття на роботу за записом № 1 необхідно вважати дату-30.11.1981 року.

Так як рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року за відсутності належних правових підстав позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, суд робить висновок про те, що таке рішення необхідно визнати протиправним та скасувати, та відповідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди трудової діяльності згідно трудової книжки від 30.11.1981 НОМЕР_3 :

-з 30.11.1981 по 15.08.1988;

-з 01.01.1992 по 09.03.1994; з 09.03.1994 по 08.04.1996; з 01.04.1996 по 01.06.1997; з 01.06.1997 по 01.08.1998 на території республіки Казахстан;

-з 19.06.2000 по 20.04.2001 на підприємстві "Шепетівкаоптторг".

Крім того позивачем не заявлена позовна вимога про прийняття рішення за результатами розгляду його заяви від 29.08.2024 року про призначення пенсії за віком у разі зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності, у зарахуванні яких було відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року.

В зв`язку із тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року, яким за відсутності належних правових підстав позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу судом визнається протиправним та скасовується, суд виходить за межі позовних вимог для ефективного захисту прав, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, та вважає, що необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2024 року про призначення пенсії за віком.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обгрунтований частково, доведений дослідженими в судовому засіданні доказами частково, тому підлягає задоволенню частково.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 222650008922 від 05.09.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу який надає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV періоди його трудової діяльності відповідно до записів у трудовій книжці від 30.11.1981 НОМЕР_3 , а саме:

-з 30.11.1981 по 15.08.1988;

-з 01.01.1992 по 09.03.1994; з 09.03.1994 по 08.04.1996; з 01.04.1996 по 01.06.1997; з 01.06.1997 по 01.08.1998 на території республіки Казахстан;

-з 19.06.2000 по 20.04.2001 на підприємстві "Шепетівкаоптторг".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23,м. Черкаси,Черкаська обл., Черкаський р-н,18002 , код ЄДРПОУ - 21366538)

Головуючий суддя В.К. Блонський