Решение № 126670149, 16.04.2025, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2270/25

Провадження № 2-о/727/141/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

при секретарі судового засідання: Макаренко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Надія Василівна, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання батька окремо від дитини строком понад шість місяців,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання батька окремо від дитини строком понад шість місяців, де заінтересованими особами виступають Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Надія Василівна, ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що є матір?ю ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Санкт-Петербург (РФ). Батьком дитини згідно свідоцтва про народження зазначений ОСОБА_2 .

Із батьком дитини ОСОБА_2 заявник у шлюбі не була і відразу після народження дитини, повернулася з дитиною жити в АДРЕСА_1 .

3 2016 року ОСОБА_1 не бачила ОСОБА_2 і будь-яких зв?язків не підтримувала і не підтримує. Де він живе чи знаходиться невідомо, будь-яких контактів з ним у заявника чи сина заявника не було. ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає, також не надає будь-якого утримання.

ОСОБА_3 , є співвласником будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 71 кв.м., на праві спільної сумісної власності.

З метою поліпшення житлових умов і придбання іншого житла кращої якості співвласники вирішили відчужити належний їм житловий будинок загальною площею 71 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Заявник, як мати ОСОБА_3 , звернулась до органу опіки та піклування - виконавчого комітету Чернівецької міської ради із заявою про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу належної її сину частини будинку. При цьому до заяви додала свідчення сусідів, що вони ОСОБА_2 не бачили і він не живе в будинку по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради (органу опіки та піклування) за №7/2 від 14.01.2025р. надано згоду на оформлення договору купівлі-продажу частини будинку АДРЕСА_1 , співвласником якого є син заявника, ОСОБА_3 . При цьому зазначено, що законними представниками дитини є батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заявник звернулась до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Макєєвої Надії Василівни для укладання договору купівлі- продажу, проте у посвідченні договору їй було відмовлено з огляду на те, що відповідно до ч. 6 ст. 177 Сімейного кодексу при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені в абзаці другому цієї частини, можуть бути вчинені без його згоди.

Таким чином, нотаріально посвідчений договір дарування квартири, право користування якої належить малолітній дитині вчиняється одним із батьків за нотаріальною згодою іншого із батьків та із дозволу органу опіки та піклування.

Однак, вказаний договір може бути вчинений і без згоди того з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме.

Проте, ні заявнику, ні її малолітньому сину не відомо, де проживає ОСОБА_2 , він не приймає участі вихованні та утриманні ОСОБА_3 з 2016 року.

Зазначений факт підтверджується довідкою про реєстрацію, актом №05-04/91 від 05.02.2025р., характеристикою із навчального закладу, в якому навчається син заявника.

Таким чином, оскільки, батько ОСОБА_3 тривалий час проживає окремо від дитини, не бере участі у її вихованні, з дитиною не бачиться, не цікавиться її здоров?ям, навчанням, розвитком, всі витрати, пов?язані з її утриманням несе лише заявник, можливо встановити факт проживання батька окремо від дитини більше шести місяців та його неучасті у вихованні і утриманні дитини.

Встановлення цього факту має юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації можливості покращення житлових умов сина заявника шляхом продажу та придбання для нього нерухомості без згоди батька.

Тому на підставі вищевикладеного просить суд встановити те, що ОСОБА_2 проживає окремо від свого сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 понад шість місяців і участі у його вихованні та утриманні не приймає.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.03.2025 року, прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у даній справі за правилами окремого провадження.

У судове засідання заявник не з`явилася, у поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, при винесенні рішення просять суд врахувати інтереси дитини відповідно до вимог чинного законодавства.

Заінтересовані особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Н.В. та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно довідки про реєстрацію особи громадянина України від 04.04.2016 року № 6113/091-530-1391 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований громадянином України.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/010786080 від 09.09.2024 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акта КП «Містосервіс» № 618 від 09.08.2023 року про підтвердження фактичного місця проживання. З якого вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності від 10.10.2024 року ОСОБА_3 , є співвласником будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 71 кв.м., на праві спільної сумісної власності.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради (органу опіки та піклування) за №7/2 від 14.01.2025р. надано згоду на оформлення договору купівлі-продажу частини будинку АДРЕСА_1 , співвласником якого є син заявника, ОСОБА_3 . При цьому зазначено, що законними представниками дитини є батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заявник звернулась до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Макєєвої Надії Василівни для укладання договору купівлі продажу, проте у посвідченні договору їй було відмовлено з огляду на те, що відповідно до ч. 6 ст. 177 Сімейного кодексу при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків.

Згідно характеристики ОСОБА_3 , яка надана Управлінням освіти Чернівецької міської ради Чернівецька гімназія № 14, зазначено, що вихованням ОСОБА_3 займається тільки мама, батько участі у житті дитини не бере від народження. ОСОБА_3 його ніколи не бачив і не спілкувався.

Згідно акта КП «Містосервіс» № 05-04/91 від 05.02.2025 року про підтвердження фактичного місця проживання вбачається, що ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 про що свідчать сусіди.

Згідно письмових свідчень свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зазначено, що по АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2016 року. Батька ОСОБА_3 ніколи не бачили за вказаною адресою і він ніколи з ним не проживав, ніколи не брав участі у його вихованні, де знаходиться батько дитини не знають, зазначають, що з народження ОСОБА_3 виховує мати ОСОБА_1 .

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа) наділена лише частковою цивільною дієздатністю, а тому самостійно має право вчиняти: 1) дрібні побутові правочини, які задовольняють побутові потреби дитини, відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Всі інші правочини за дитину вчиняють її батьки або опікуни.

У відповідності до 1 ч. 2 ст.177 Сімейного кодексу України, Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов`язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо: об`єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

При цьому, як зазначено у ч. 6 ст.177 СК України при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені в абзаці другому цієї частини, можуть бути вчинені без його згоди.

Таким чином, оскільки, батько дитини ОСОБА_2 тривалий час проживає окремо від дитини, не бере участі у її вихованні, з дитиною не бачиться, не цікавиться її здоров?ям, навчанням, розвитком, всі витрати, пов?язані з її утриманням несе лише заявник, суд вважає за можливе встановити факт проживання батька окремо від дитини більше шести місяців та його неучасті у вихованні і утриманні дитини.

Встановлення цього факту має юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації можливості покращення житлових умов сина заявника шляхом продажу та придбання для нього нерухомості без згоди батька.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258, 259, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Надія Василівна, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання батька окремо від дитини строком понад шість місяців задовольнити.

Встановити факт про те, що ОСОБА_2 проживає окремо від свого сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 понад шість місяців і участі у його вихованні та утриманні не приймає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя П.С. Гавалешко