Постановление суда № 126660180, 15.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"15" квітня 2025 р. Справа № 300/3345/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної держаної адміністрації, Акціонерне товариство "Ощадбанк" в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 із урахуванням заяв від 22.05.2024 та 05.06.2024, звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної держаної адміністрації, Акціонерне товариство "Ощадбанк" в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" згідно якого просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України,Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області та АТ Ощадбанк щодо внесення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають права на пільги та облікового запису пільговика не вірних реквізитів паспорту громадянина України та не внесення змін до 2024 року, не перерахування соцпільг (залишків пільг) на поточний рахунок в АТ Ощадбанк у 2020, 2021, 2022 роках, не подання реєстрів на виплату залишків пільг до Пенсійного фонду України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати бюджетний запит до Міністерства соціальної політики України та Пенсійного фонду України щодо виплати пільг (залишків пільг) за житлово-комунальні послуги як ветерану війни, що не зараховані (не перераховані) на поточний рахунок в АТ Ощадбанк у 2020 році, у 2021 році, 2022 році;

- зобов`язати АТ Ощадбанк відповідно до п.9 Постанови КМУ від 17.04.2019 подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Пенсійного фонду України реєстр на виплату невиплачених пільг за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік (не зарахованих або не перерахованих) на мій поточний рахунок в АТ Ощадбанк, що обліковувалися за обліковим запитом ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на 01.06.2020, 01.06.2021, які перераховані на рахунок Міністерства соціальної політики України у Державному Казначействі, надати належним чином оформлену та засвідчену інформацію про суми залишків пільг, що обліковувались за обліковим запитом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на 01.06.2020 та 01.06.2021, які не зараховані (не перераховані) на поточний рахунок в АТ Ощадбанк та які перераховано на рахунок Міністерства соціальної політики у державному Казначействі;

- зобов`язати Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити залишків коштів пільг пільговика ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на 01.06.2020 та на 01.06.2021, що не зараховані (не перераховані) на його поточний рахунок в АТ Ощадбанк, та які в грудні 2020 року та 2021 року перераховані на рахунок Міністерства соціальної політики України у Державному Казначействі,та не виплачені (не перераховані, не зараховані), на його рахунок в АТ Ощадбанк за травень 2022 року;

- зобов`язати Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити залишків коштів пільг пільговика ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на 01.06.2020 та на 01.06.2021, що не зараховані (не перераховані) на його поточний рахунок в АТ Ощадбанк, та які в грудні 2020 року та 2021 року перераховані на рахунок Міністерства соціальної політики України у Державному Казначействі,та не виплачені (не перераховані,не зараховані), на його рахунок в АТ Ощадбанк за травень 2022 року;

- зобов`язати Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити за житлово-комунальні послуги як особі з інвалідністю внаслідок війни у грошовій готівковій формі за період з 01.03.2021 по 31.10.2021;

- зобов`язати АТ Ощадбанк зарахувати (перерахувати), виплатити на поточний рахунок позивача в АТ Ощадбанк, безпідставно списані з облікового запису пільговий по рахунку Міністерства соціальної політики України в АТ Ощадбанк для виплати пільг за транспортування газу 907,47 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання:

- належно оформленої позовної заяви із зазначенням позовних вимог до кожного відповідача окремо;

- письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до визначених відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи;

- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

07.04.2025 від ОСОБА_1 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2025, до якої долучено позовну заяву від 31.03.2025, в якій останній просить суд прийняти позовну заяву, поновити строк звернення до суду у зв`язку із залишенням звернень без розгляду з 2020 року, отримання акту перевірки в квітні 2024 року, тривалим розглядом справи 300/3345/24 та участю у бойових діях. Також долучено примірники позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів.

Вирішуючи питання щодо повноти виконання позивачем вимог ухвали суду від 26.03.2025 і усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

У позовній заяві від 31.03.2025, поданій на усунення недоліків, позивач письмово підтвердив про те, що ним не подано іншого позову до визначених відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, що вказує на виконання пункту другого резолютивної частини ухвали суду про залишення позову без руху від 26.03.2025.

В частині усунення ОСОБА_1 недоліку зазначеному в пункті третьому резолютивної частини ухвали суду про залишення позову без руху від 26.03.2025 щодо надання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, то судом встановлено, позивачем надано п`ять примірники позову та додатків до нього, втім, додатки до двох позовних заяв виготовлені позивачем на вже використаному папері, шляхом повторного виготовлення копії на таких аркушах, що свідчить на подання додатків до позову у неналежній та нечитабельній формі. Такі обставини свідчать не належне виконання в цій частині вимог ухвали суду від 26.03.2025 про залишення позову без руху, оскільки порушують права відповідачів на отримання читабельних додатків до позовної заяви.

Крім того, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 26.03.2025 в частині зазначення позовних вимог до кожного відповідача окремо.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що у встановлений судом спосіб та строк, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та вимоги ухвали від 26.03.2025 про залишення позовної заяви без руху не виконано.

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.

Чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.

Із змісту позовної заяви слідує, що спір стосується перерахування соціальних пільг (залишків пільг) позивачу на поточний рахунок в АТ Ощадбанк у 2020, 2021, 2022 роках.

В той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 30.04.2024, відтак позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, позивач просить суд поновити строк звернення до суду у зв`язку із залишенням звернень без розгляду з 2020 року, отримання акту перевірки в квітні 2024 року.

Однак, суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти росії).

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Таким чином, суд враховує, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, оскільки при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №640/8010/20зроблено загальний висновок про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності інших осіб. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Таким чином, твердження позивача, на які він посилається в обґрунтування причин пропуску строку, щодо неодноразових звернень до відповідачів та отримання акту перевірки не можуть відтерміновувати початок відліку строку звернення до суду, оскільки залишення звернень без розгляду з 2020 року та отримання акту перевірки в квітні 2024 року, не змінюють час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення, а свідчить про байдужість позивача вчиняти активні дії щодо реалізації права у позасудовому чи судовому порядку.

Про обізнаність щодо невиплати пільг за 2020-2021 роки як особі з інвалідністю внаслідок війни позивачу було відомо ще у 2021 про що зокрема свідчить його заява до АТ «Ощадбанк» від 21.12.2021.

Надання акту звірки у квітні 2024 року, не унеможливлювала звернення позивача до суду у встановлений законом шестимісячний строк, також, вказані заходи не встановлені законом як обов`язкові щодо досудового врегулювання спору.

Відтак, посилання позивача на отримання акту перевірки в квітні 2024 року, як на підставу поновлення пропущеного строку звернення до суду, не є поважною та не свідчать про наявність у позивача перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом.

При цьому, обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Щодо посилання позивача на тривалий розгляд справи 300/3345/24 та участь у бойових діях, суд зазначає що такі є безпідставними, оскільки згідно довідки від 22.02.2025 №1471/727 ОСОБА_1 в період з 27.09.2024 по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, а згідно ухвали суду від 26.03.2025 про залишення позовної заяви без руху, позивачу необхідно обґрунтувати причини пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом до 30.04.2024.

Відтак, позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.

Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин, суд вважає, що позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Беручи до уваги наведене, у зв`язку із невиконанням позивачем ухвали суду від 26.03.2025, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 47, 160, 169, 173, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної держаної адміністрації, Акціонерне товариство "Ощадбанк" в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної держаної адміністрації, Акціонерне товариство "Ощадбанк" в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Микитин Н.М.