Решение № 126659945, 15.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року Справа № 280/986/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, позивачу за період з 01.03.2022 року по 25.09.2023 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити, позивачу грошове забезпечення за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 25.09.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити позивачу суму грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити, позивачу суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 01.03.2022 по 23.03.2023 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , яка до вересня 2023 року перебувала на фінансовому забезпечені у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з 24.03.2023 по 25.09.2023 проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також перебуває на фінансовому забезпечені ІНФОРМАЦІЯ_3 . На відповідну заяву позивача щодо надання роз`яснення стосовно розміру виплат грошового забезпечення за час проходження військової служби, відповідач повідомив, що виплата грошового забезпечення здійснювалась, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Водночас, позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103), яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704), внаслідок чого діє попередня редакція цієї норми, яка передбачає, що визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. З викладеного вбачається, що грошове забезпечення позивача повинно було обчислюватись: у період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»; у період з 01.01.2023 року по 25.09.2023 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Крім того, позивач зазначає, що виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань) безпосередньо залежать від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, тому також повинні бути перераховані. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 14.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27.02.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не визнає заявлених позовних вимог та зазначає, що пунктом 4 Постанови № 704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. З 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Відповідач зазначає, що вимоги щодо визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними недоведені позивачем та безпідставні, а дії ІНФОРМАЦІЯ_3 були законними. Крім того, щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат за період проходження служби позивачем у військової частині НОМЕР_3 , відповідач зазначає, що Військова частина НОМЕР_3 є окремою військовою частиною із призначеним командуванням, кадровим органом, фінансовою частиною, які виконують завдання, у тому числі згідно Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, що затверджений відповідним Законом. Відповідно довідки № 484/22 з відомчого обліку Міністерства оборони України військова частина НОМЕР_3 має статус: без права юридичної особи; організаційна форма 610 відокремлений підрозділ; головне підприємство Міністерство оборони України. Відповідно до Директиви КСВ ЗСУ від 26.02.2022 № 1/63Т/СД військову частину НОМЕР_3 з 01.03.2022 року зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, з цього часу ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснював оплату розрахунків військової частини НОМЕР_3 через орган Державної казначейської служби України та подавав звітність до Пенсійного фонду України і Державної податкової служби України. Для виплати грошового забезпечення представник військової частини НОМЕР_3 надавав до ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості про нарахування та перерахування грошового забезпечення разом із підтверджуючими правомірність виплат документами. Інших фінансових операцій та дій ІНФОРМАЦІЯ_2 не проводив. 1 вересня 2023 року на підставі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 26 липня 2023 року №Д-321/71/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2023 році» військова частина НОМЕР_3 зарахована на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_4 . Під час передачі військової частини НОМЕР_3 було до військової частини НОМЕР_4 передано всі матеріальні цінності, борги та документи з заборгованості, аліментів, які рахувались за військовою частиною НОМЕР_3 за період з 01.03.2022 по 31.08.2023. Таким чином, Відповідач не має можливості як надати до суду копії необхідних фінансових документів, так і самостійно здійснити аналіз справ або відповідні розрахунки. У цієї частині позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає, що не є належним відповідачем. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 11.03.2025 витребувано у відповідача докази по справі.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 №49 від 01.03.2022 (по стройовій частині) солдата запасу ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 01.03.2022 призначено на вакантну посаду стрільцем санітаром 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти та зараховано до списків особового складу НОМЕР_5 окремого стрілецького батальйону, ВОС 100915А/658.

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 №219 від 20.10.2022 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , стрільця санітара 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) від 14.10.2022 №72-РС на посаду старшого водія 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що 20.10.2022 справи та посаду здав.

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 №220 від 21.10.2022 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) від 14.10.2022 №72-РС на посаду старшого водія 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що з 21.10.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 №82 від 22.03.2023 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_1 , старшого водія 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по особовому складу) від 20.03.2023 №18-РС на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 , вважати таким, що справи здав і вибув до нового місці несення служби.

У відповідь на заяву позивача, відповідач листом від 24.10.2024 №160/ор повідомив, що грошове забезпечення за період служби з 24.03.2023 по 25.09.2023 нараховувалось в межах чинного законодавства, з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року. За період проходження служби в Військовій частині НОМЕР_3 запропоновано звернутись безпосередньо до частини, оскільки вона має своє фінансове господарство.

Позивач вважає, що під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_3 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 01.03.2022 по 23.03.2023 та під час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_6 , у період з 24.03.2023 по 25.09.2023, відповідач повинен був обчислювати та виплачувати позивачу грошове забезпечення та інші виплати, обчислення яких здійснюється з розміру посадового окладу, з урахуванням чинної редакції пункту 4 Постанови №704, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який враховується для обчислення грошового забезпечення позивача у період з 01.03.2022 по 25.09.2023.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови №704, ця постанова набирала чинності з 1 березня 2018 року.

За первинною редакцією пункту 4 Постанови №704 передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

За загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Отже, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої має нормативний характер, та містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103.

Згідно з пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України №103, внесені зміни до Постанови №704 внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладений у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, пункт 4 Постанови №704, в редакції Постанови №103, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

Постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови №103, яким внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 залишено без змін.

Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 (з 29.10.2020) пункт 4 Постанови №704 почав діяти у первісній редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Суд також враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України №1038 від 28 жовтня 2020 примітки додатків 1, 12, та 13 Постанови №704 приведені у відповідність до пункту 4 цієї постанови.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 (набрала чинності з 20.05.2023) внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, та викладено його у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

Отже, починаючи з 20.05.2023, для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців та інших осіб, застосовується стала величина 1762 гривні.

Відтак, суд доходить до висновку, що у період з 29.01.2020 (дата, з якої пункт 4 Постанови №704 почав діяти у первісній редакції) по 19.05.2023 включно (до дати набрання чинності Постановою №481) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу мали визначатись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому у вказаний період збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, мало наслідком відповідне збільшення грошового забезпечення таких осіб.

Судом встановлено, що у період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 24.03.2023 до 19.05.2023 (включно) оклад за військовим званням та посадовий оклад було встановлено позивачу, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, 1762 грн.

Водночас, відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у період з 24.03.2023 до 19.05.2023 (включно) здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення у неналежному розмірі, а тому дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.03.2023 до 19.05.2023 (включно) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року є протиправними, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою захисту порушеного права в цій частині позовних вимог наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 24.03.2023 до 19.05.2023 (включно) з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

Водночас, починаючи з 20.05.2023, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року не є розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, оскільки з 20.05.2023 пунктом 4 Постанови №704 для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців та інших осіб, застосовується стала величина 1762 гривні, а тому у правовідносинах, які виникли після 20.05.2023, збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року не зумовлює підстав для перерахунку грошового забезпечення.

За наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, за період з 20.05.2023 по 25.09.2023 та кореспондуючі їм вимоги зобов`язального характеру є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2022 по 23.03.2023, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 Постанови № 704, та кореспондуючих вимог зобов`язального характеру, суд зазначає таке.

За встановленими обствинами справи у спірний період з 01.03.2022 по 23.03.2023 позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_6 , щодо якої на відповідача було покладено лише фінансове забезпечення.

При цьому, протягом періоду проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 24.03.2023 по 25.09.2023 позивачу не нараховувались та не виплачувались грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових-питань, що підтверджується долученим до матеріалі справи розрахунком грошового забезпечення позивача від 24.10.2024 №647/ВФЗ.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок №260), підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Пункт 8 розділу І Порядку №260 передбачає, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Згідно з пунктом 2 розділу XXII Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Пункт 9 розділу XXIV Порядку №260 передбачає, що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Отже, підставою для здійснення відповідачем виплати позивачу грошового забезпечення та інших виплат, передбачених чинним законодавством (зокрема, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальнної допомоги для вирішення соціально побутових-питань), за період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_6 , є відповідні накази командира ВЧ НОМЕР_6 .

Наведене свідчить про те, що в цій частині спірного періоду відповідач не здійснював нарахування позивачу відповідних сум грошового забезпечення та інших виплат, та не мав впливу на встановлення їх розміру.

При цьому, до суду не надано доказів того, що накази командира ВЧ НОМЕР_6 , на підставі яких позивачу проводились відповідні виплати відповідачем, були скасовані, змінені, визнані нечинними тощо. Крім того, не надано доказів оскарження позивачем правомірності нарахувань, здійснених ВЧ НОМЕР_6 у період з 01.03.2022 по 23.03.2023.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставно, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в межах компетенції, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір, інших судових витрат не заявив, відтак розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 24 березня 2023 року по 19 травня 2023 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24 березня 2023 року по 19 травня 2023 року включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 15.04.2025.

Суддя М.О. Семененко