Решение № 12663566, 22.11.2010, Городоцький районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ справа №2-831/10

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 р. м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., при секретарі Васільєвій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог органу опіки та піклування Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області

про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, вказавши суду, що 08.04.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11329216000 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кредит на суму 44670 доларів США, строком на 84 місяці, з платою за користування 14 % річних .

Також між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 08.04.2008 р. було укладено договір поруки №195072 згідно умов якого поручитель зобов"язується перед банком відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов"язань перед банком.

Крім того, з метою забезпечення виконання даного зобовязання з відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір про передачу в іпотеку позивачу домоволодіння АДРЕСА_1

Однак всупереч підписаним угодам, відповідачі встановленого порядку погашення позики не дотримувалися, в звязку із чим виникла прострочена заборгованість і позивач змушений був проводити перерахунок сум.

16.09.2010 р. представник позивача звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки до відповідачів, посилаючись на те, що виплати, передбачені договором повністю припинились, гроші до цього часу не повернуті, на неодноразові звернення з вимогою повернути кошти відповідачі не реагують.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просить позов задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитом в сумі 47639.16 доларів США; пеню за порушення термінів виконання зобов"язання в сумі 10759.79 грн., неустойку в сумі 500 грн., а також звернути стягнення на предмет іпоетки домоволодіння АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 та за рахунок продажу даного майна задовольнити вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по кредитному договору №11329216000 від 08.04.2008 р. Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати по справі в сумі 1820 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнає частково, в частині стягнення з нього та ОСОБА_2 кредитних коштів, пояснює що тимчасово повертати кредитні кошти не має можливості через скрутне матеріальне становище. В частині звернення стягнення на майно проти позову заперечує, оскільки зазначає, що в даному будинку зареєстровані малолітні діти, права яких в такому випадку можуть бути порушені.

Представник третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог органу опіки та піклування Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області проти позову заперечив частково та зазначає, що згідно їх висновку від 19.11.2010 р. в частині звернення стягнення на предмет іпотеки вони позов не визнають та вважають, що його задоволення протирічить інтересам та правам малолітніх дітей, що зареєстровані в даному будинковолодінні. Просить в цій частині позовних вимог відмовити, оскільки при укладненні даного іпотечного договору не запитувалась згода органу опіки та піклування.

Інші відповідачі про день та час слухання справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з"явились, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин по справі суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідачів, що не з"явились у судове засідання.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних причин.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачі зобов"язання по поверненню коштів, отриманих згідно кредитного договору №11329216000 від 08.04.2008 р. не виконали в зазначений строк та згідно встановлених умов, а згідно ст.526 ЦК України : Зобов"язання має виконуватися належним чином...

Відповідно до ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути кредитодавцю грошові кошти.., у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» : За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В частині заперечень представника третьої особи та самого відповідача ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на нерухоме майно , де зареєстровані малолітні діти, суд з такими вимогами не погоджується з наступних причин.

Судом було встановлено, що дійсно у домоволодінні АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, зареєстровані малолітні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх мати ОСОБА_6 Згідно пояснень відповідача ОСОБА_1 та копії-витягу з домової книги встановлено, що дані особи були зареєстровані у вищезазначеному будинку за декілька місяців після того, як було укладено кредитний договір від 08.04.2008 р. А отже в даному випадку банк не мав необхідності вимагати згоди органу опіки та піклування на укладення даного договору іпотеки.

Щодо тверджень представника третьої особи про необхідність отримання згоди банком на проведення звернення стягнення на предмет іпотеки, суд з такою позицією не погоджується та вважає її помилковою з наступних причин.

В даному випадку слід розмежовувати такі поняття як "Договір відчуження майна" та "звернення стягнення на предмет іпотеки" враховуючи при цьому, що згідно з Сімейним кодексом України, законами України "Про осонови соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" та "Про охорону дитинства" отримання згоди органів опіки та піклування вмагається саме від батьків (осіб, що їх замінюють) при вичненні ними правочинів щодо майна, право вланості або право користування яким мають діти.

Правочином, відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків. Отже, вчинення правочину являє собою вільне волевиявлення особи.

Застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи є іпотекою. Дії, які іпотекодавець має право здійснювати виключно на підставі згоди іпотекодержателя визначенні ст. 9 ЗУ "Про іпотеку". Будь-які обмеження щодо реєстрації місця проживання особи, зокрема у даній статті, а також в цілому в Законі відсутні.

Отже, суд приходить до висновку, що після укладення іпотечного договору, власник на свій розсуд має право надавати згоду на реєстрацію у власному житлі будь-яких осіб. Проте в разі звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, наявність зареєстрованих в житлі , що є предметом іпотеки, зокрема малолітніх дітей, не є перешкодою для звернення стягнення на дане майно, оскільки в даному випадку має місце не правочин, а процедура реалізації предмета застави, при якій згода органу опіки та піклування не передбачається.

Однак , суд не погоджується з позовними вимогами Банку в тій частині, що позивачем одночасно ставиться питання про стягнення всієї заборгованості за кредитом з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також , одночасно ставиться вимога про звернення стягнення на майно, предмет іпотеки до відповідача ОСОБА_3 та погашення заборгованості за кредитом за рахунок реалізації даного майна. Тобто фактично позивач просить одночасно , двічі стягнути суму заборгованості з відповідачів по справі, що є неприпустимим.

Оскільки між позивачем та ОСОБА_3, як предмета іпоетки було укладено 08.04.2008 р. договори іпотеки нерухомого майна на забезпечення виконання кредитного договору, виконання якого відповідачі прострочили, то відповідно до ч.1, 2 ст.589 ЦК України : У разі невиконання зобовязання , забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Тому, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої позовні вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.., зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду…

В частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 10759 грн. 79 коп. та неустойки в сумі 500 грн., суд вважає за необхідне зменшити такий розмір пені та неустойки, оскільки відповідачі по справі перебувають у скрутному матеріальному становищі, тому суд визначає загальний розмір неустойки ( пені) в сумі 3000 грн., що відповідає вимогам ч.3 ст.551 та п.6 ч.1 ст.3 ЦК України .

Відповідно до ч.2 п.14 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. №14 "Про судове рішення у цивільній справі" : У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно Повідомлення НБУ від 21.11.2010 р. на 22.11.2010 р. встановлено наступний офіційний курс гривні до долара США : 100 доларів США = 793.7700 грн. ( взято з сайту НБУ http://www.bank.gov.ua/ )

Крім того, керуючись ч.1 ст.88 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати по справі, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, ст.ст.526, 554, 589, 590, 1049-1054 ЦК України, ст.ст. 7,12 Закону України «Про іпотеку», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ( р/р 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість по кредиту в сумі 47639 доларів 16 центів США (сорок сім тисяч шістсот тридцять дев"ять доларів 16 центів США), що на день винесення рішення еквівалентно по курсу НБУ 378145 грн. 36 коп. (триста сімдесят вісім тисяч сто сорок п"ять гривень 36 копійок); неустойку (пеню) в сумі - 3000 грн., та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки домоволодіння, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_3 і за рахунок коштів від продажу даного будинковолодіння задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку судові витрати по справі, понесені позивачем в сумі - 1820 грн.

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, однак якщо учасники процесу не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: