Решение № 126581785, 14.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2025 р. справа №752/21565/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльність щодо надання інформації на публічний запит; зобов`язання вчинити дії щодо надання повної та конкретної інформації, яка запитувалася згідно з інформаційним запитом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він неодноразово звертався до відповідачів із запитами про надання йому інформації щодо зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка є відкритою, загальнодоступною та платною. Проте, на подані запити не отримав належної інформації, а лише відповіді щодо відсутності у реєстрах такої інформації. Вказав, що Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зобов?язаний мати перелік об?єктів (гаражів) у яких є власник. Звернув увагу, що інформація про наявність зареєстрованих власників гаражів є публічною, оскільки вказана інформація повинна створюватися в процесі виконання суб?єктами владних повноважень своїх обов?язків, передбачених чинним законодавством України. Тому, на правовідносини, пов?язані з її поширенням, оприлюдненням та наданням розповсюджуються норми Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно з ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 19.10.2017 відкрито провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 30.05.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити певні дії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року по справі №752/21565/17 скасовано, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправною бездіяльності направлено для розгляду за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.11.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №752/21565/17 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №752/21565/17 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №752/21565/17 зареєстрована 07.03.2025.

Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №752/21565/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного підприємства «Національні інформаційні системи», розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач Державне підприємство «Національні інформаційні системи» скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що 04.08.2017 позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію щодо його подальших дій та з проханням розтлумачити отримання ним загальнодоступної інформації з відкритим доступом. Листом від 14.08.2017 №3752/08.2-15 позивачу надано вичерпну відповідь щодо поставлених у його зверненні питань. З огляду на зазначене, відповідач діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» не підлягають задоволенню.

Відповідач Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 24.03.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб?єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов?язків такої особи відповідно до закону. Вказав, що рішенням Київської міської ради від 28.07.2016 №861/861 визначено Перелік адміністративних послуг, які надаються через Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та управління (центри) надання адміністративних послуг районних в місті Києві державних адміністрацій. Серед зазначених послуг вказано, зокрема надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, позивачем подано заяви від 10.07.2017 та від 27.09.2017 до відповідних центрів надання адміністративних послуг про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за що ним було сплачено адміністративний збір. Тобто, ОСОБА_1 звертався за наданням адміністративної послуги, а не із запитами на публічну інформацію. Як наслідок, до правовідносин щодо розгляду заяв позивача від 10.07.2017 та від 27.09.2017 не може бути застосовано положення Закону України «Про доступ до публічної інформації». Звернув увагу, що на запит позивача на інформацію від 12.07.2017 відповідачем надана відповідь.

Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Тому, при розгляді даної справи відповідь на відзив позивача суд не бере до уваги.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 10.07.2017 звернувся із заявою №91546203 до Центру надання адміністративних послуг Голосіївського районної адміністрації в місті Києві про надання інформації щодо зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - гаражні бокси за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви 23143711) (т.1 а.с.12).

На вказану заяву позивач отримав інформаційну довідку від 10.07.2017 №91559798 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, яка сформована Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про те, що запитувані відомості у вказаних реєстрах відсутні (т.1 а.с.14).

ОСОБА_1 12.07.2017 звернувся до директора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Мельник Н.О. із запитом на інформацію щодо його подальших дій та з проханням розтлумачити як отримати загальнодоступну інформацію з відкритим доступом по приватизованим гаражам обслуговуючого кооперативу «Жуляни-1» (т.1 а.с.16).

На вказаний запит Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 20.07.2017 №074/07-1406 повідомив, що для отримання роз`яснень стосовно відсутності відомостей про зареєстровані речові права у державному реєстрі прав необхідно звернутися до технічного адміністратора Державного реєстру прав - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (т.1 а.с.19).

Надалі, позивач 04.08.2017 звернувся до Генерального директора «Національні інформаційні системи» ОСОБА_2 із запитом на інформацію щодо його подальших дій та з проханням розтлумачити отримання ним загальнодоступної інформації з відкритим доступом (т.1 а.с.20).

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» листом від 14.08.2017 №3752/08.2-15 повідомило, що в програмному забезпеченні Державного реєстру прав, при формуванні інформаційних довідок за адресою, пошук відомостей здійснюється виключно за принципом повного співпадіння пошукових параметрів. Невідображення на інформаційний довідці тих чи інших відомостей про певний об`єкт нерухомості може бути спричинене тим, що станом на дату формування довідки, інформація про цей об`єкт взагалі відсутня, або такий об`єкт був зареєстрований в реєстрі за адресою, відмінною від тієї, що зазначалася в параметрах пошуку.

ОСОБА_1 27.09.2017 звернувся із заявою №98655422 до Департаменту (центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про надання інформації щодо зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер заяви 24386878) (т.1 а.с.22).

На вказану заяву позивачу надано інформаційну довідку від 28.09.2017 №98792255 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка сформована Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про те, що запитувані відомості у вказаних реєстрах відсутні (т.1 а.с.25).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо надання інформації на публічний запит, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд застосовує нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (надалі Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (частина 4 статті 13 Закону №2939-VI).

Згідно зі ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 12 Закону №2939-VI встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

За приписами ст.2 Закону № 2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Суд зазначає, що положення вказаного закону регулюють правовідносини з приводу забезпечення отримання інформації громадянами або іншими особами, що створюється та виникає в процесі функціонування суб`єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань, така інформація є (має бути) загальнодоступною та не стосується конкретно визначених осіб.

Статтею 3 Закону № 2939-VI встановлені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Крім цього, відповідно до ст.4 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах, зокрема: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цьогоЗакону, крім обмежень, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

З системного аналізу наведених норм слідує, що доступ до публічної інформації, крім передбаченої цим Законом публічної інформації з обмеженим доступом, щодо якої існує спеціальний порядок її поширення, можливий у випадку отримання такої інформації з загальнодоступних встановлених законом джерел оприлюднення суб`єктами владних повноважень публічної інформації, або за результатами надання такої інформації у відповідь на конкретне відповідне звернення особи.

За приписами частини 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит (пункт 1 частини 1 статті 22 Закону №2939-VI).

Як вже зазначено судом вище, ОСОБА_1 12.07.2017 звернувся до директора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із запитом на інформацію щодо його подальших дій та з проханням розтлумачити отримання загальнодоступної інформації з відкритим доступом по приватизованим гаражам обслуговуючого кооперативу «Жуляни-1».

Позивач вказує на ту обставину, що Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) допущено бездіяльність щодо надання відповіді на його публічний запит.

В той же час, як встановлено судом та не заперечується сторонами, за результатом вказаного запиту на інформацію, відповідачем надано відповідь листом від 20.07.2017 №074/07-1406, згідно з якою проінформовано позивача, що відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження не відноситься до інформації з обмеженим доступом, передбаченої Законом України «Про інформацію». Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 №1059/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2015 за №754/27199 адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є державне підприємство «Національні інформаційні системи». Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб?єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом інших суб?єктів, право доступу яких визначено цим Законом. Департамент, я суб?єкт державної реєстрації прав, є користувачем Державного реєстру прав. Враховуючи вищевикладене, для отримання роз`яснень стосовно відсутності відомостей про зареєстровані речові права у Державному реєстрі прав запропоновано позивачу звернутися до технічного адміністратора Державного реєстру прав - державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Отже, відповідач надав позивачу відповідь на запит на інформацію від 12.07.2017 у відповідності до приписів Закону №2939-VI.

Відтак, доводи позивача про ненадання Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) публічної інформації на запит від 12.07.2017 є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання публічної інформації на вказаний запит. З огляду на наведене, відсутні підстави для зобов`язання Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розглянути запит позивача від 12.07.2017 про надання публічної інформації.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI (надалі Закон №5203-VI) визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.

Згідно з ст.1 Закону №5203-VI наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону;

2) суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг;

3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Дія Закону №5203-VI поширюється на суспільні відносини, пов`язані з наданням адміністративних послуг (ч.1 ст.2 Закону №5203-VI).

Відповідно до пункту п.9 ч.2 ст.2 цього Закону його дія не поширюється на відносини щодо доступу до публічної інформації.

Крім цього, рішенням Київської міської ради від 28 липня 2016 року №861/861 «Про визначення переліків адміністративних послуг, які надаються через центри надання адміністративних послуг в місті Києві» визначено перелік адміністративних послуг, які надаються через Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з додатком 1 та перелік адміністративних послуг, які надаються через відділи (центри) надання адміністративних послуг районних в місті Києві державних адміністрацій, згідно з додатком 2, серед яких, зокрема надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, заяви позивача від 10.07.2017 №91546203 до Центру надання адміністративних послуг Голосіївського районної адміністрації в місті Києві та від 27.09.2017 №98655422 до Департаменту (центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не є запитами на інформацію у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», адже такі заяви подані з метою отримання адміністративних послуг, а на відносини, пов`язані з наданням адміністративних послуг, поширюється дія Закону України «Про адміністративні послуги», а не Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Одночасно суд враховує, що позивачем не заявлено позовних вимог до відповідача державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд також зазначає, що інші зазначені позивачем в позовній заяві аргументи, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Решта аргументів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91) вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.