Постановление суда № 126580799, 14.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

за наслідками розгляду заяви подати звіт

про виконання судового рішення

14 квітня 2025 року Справа №200/5746/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голощивець І.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача адвоката Шульженка Дениса Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та заперечення представника Головного управління Пенсійного фонду України щодо встановлення судового контролю за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року по справі № 200/5746/21 - адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з виплатою виниклої заборгованості з 01.04.2017

Стягнуто з Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/5746/21 від 17.09.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі 200/5746/21 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії - повернуто заявникові.

Отже з урахуванням вищенаведеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5746/21 від 22.06.2021 року набрало законної сили 17 вересня 2021 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року по справі №200/5746/21 заяву представника позивача, адвоката Шульженко Дениса Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження по справі №200/5746/21 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Замінено боржника - Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області у виконавчому листі Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №200/5746/21 його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд.3 ЄДРПОУ: 13486010).

В іншій частині вимог заяви відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2023 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження у справі №200/5746/21 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

31 березня 2025 року від представника позивача адвоката Шульженко Дениса Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/5746/21 від 22.06.2021.

В заяві, зокрема, він просив суд - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №200/5746/21 та за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

08 квітня 2025 року на адресу суду надійшла заява від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій представник відповідача просила відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

Дана заява була вмотивована наступним: - «[…]. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. […]. Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано Рішення суду та поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017. Нарахована доплата згідно рішення суду за період з 01.04.2017 по 31.08.2021 року у сумі 109632,35 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Пенсійні виплати за минулий період ОСОБА_1 проводяться відповідно до «Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 за фактичним місцем перебування на обліку. Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою. До суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості. […]. Також звертаємо увагу суду, що 17.02.2023 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Буселом Володимиром Олександровичем відкрито виконавче провадження № 71072612 по справі №200/5746/21. Позивач ОСОБА_1 згідно Довідки ВПО від 27.08.2021 року №3004-5000389523 (Д2_Довідка ВПО додається) у серпні 2021 року переїхала з міста Дебальцеве Донецької області до міста Києва та зареєструвалась за фактичною адресою: АДРЕСА_1 . Згідно особистої заяви ОСОБА_1 від 27.08.2021 щодо запиту пенсійної справи та переведення виплати за новим місцем проживання, пенсіонер перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Рішенням № 914140153621 від 08.09.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі заяви позивача від 27.08.2021 року ОСОБА_1 було взято на облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.09.2021 року як внутрішньо-переміщену особу. Розпорядженням від 23.09.2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 позивачу проведено поновлення виплати пенсії з 27.08.2018 року. Пенсія у розмірі 3 106,32 грн. виплачується з 01.10.2021 року. Тобто позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.».

Про надходження на адресу суду вищезазначеної заяви від представника позивача, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах зави копія надіслання засобами АТ «Укрпошта» цінного листа №0212100183150, який відповідно до трекінгу - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, за цим номером був отриманий особисто у м. Дніпро; так само на адресу Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бусел В.О. було надіслано засобами АТ «Укрпошта» відповідно до наявної копії цінного листа за №0212100183169, який відповідно до трекінгу - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, був вручений за довіреністю у м. Кропивницький,тобто вищенаведеним підтверджується, що про надходження вищезазначеної заяви від представника позивача на адресу суду, сторони виконавчого провадження були повідомлені належним чином.

Про надходження заперечень на адресу суду наданих представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області представник позивача був повідомлений належним чином про що свідчить наявність у нього реєстрації кабінету електронного суду.

Станом на час винесення даної ухвали інших заперечень, заяв, тощо від учасників справи на адресу суду не надходило.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, сторони в судове засідання не викликались. Розгляд зазначеного клопотання проводився у порядку письмового провадження.

Суд розглянувши вищезазначену заяву, зазначає наступне.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення.

Зокрема, за приписами статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як унормовано частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Слід зазначити, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України№11944/05 від 12.05.2011).

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.

Окрім цього, суд наголошує, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд вже зазначав, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року у справі №200/5746/21 зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з виплатою виниклої заборгованості з 01.04.2017 та стягнуто з Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908,00 грн.

В свою чергу, відповідно до ухвали суду від 28.10.2022 року замінено боржника - Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області у виконавчому листі Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №200/5746/21 його правонаступником - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Як зазначив представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у своїх запереченнях: - «Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано Рішення суду та поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017. Нарахована доплата згідно рішення суду за період з 01.04.2017 по 31.08.2021 у сумі 109632,35 грн, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.».

Отже, вищенаведеним підтверджується факт часткового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року по справі №200/5746/21, що не заперечується самим представником відповідача.

Враховуючи те, що до суду не надано доказів виконання рішення суду по справі №200/5764/21, суд вважає за можливе встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) строк для подання звіту.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до приписів ч.3 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

В даному випадку суд вважає за необхідним встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали для виконання рішення суду та подання відповідного звіту про його виконання.

Згідно з частиною 6 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Щодо зазначеного представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у своїх запереченнях: - «Позивач ОСОБА_1 згідно Довідки ВПО від 27.08.2021 року №3004-5000389523 (Д2_Довідка ВПО додається) у серпні 2021 року переїхала з міста Дебальцеве Донецької області до міста Києва та зареєструвалась за фактичною адресою: АДРЕСА_1 . Згідно особистої заяви ОСОБА_1 від 27.08.2021 щодо запиту пенсійної справи та переведення виплати за новим місцем проживання, пенсіонер перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Рішенням № 914140153621 від 08.09.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі заяви позивача від 27.08.2021 року ОСОБА_1 було взято на облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.09.2021 року як внутрішньо-переміщену особу. Розпорядженням від 23.09.2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 позивачу проведено поновлення виплати пенсії з 27.08.2018 року. Пенсія у розмірі 3 106,32 грн. виплачується з 01.10.2021 року. Тобто позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.».

З цього приводу варто зауважити, що суд в своїй ухвалі від 17 березня 2023 року вже зазначав: - «Суд зазначає, за приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій узагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15), від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 (справа № 812/1408/16).

Водночас, у цій справі обставини справи є відмінними, оскільки правонаступництво у вищевказаних формах взагалі не відбулося.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не ліквідовано та не реорганізовано, перебуває на підконтрольній українській владі території та залишається самостійним суб`єктом владних повноважень, який залишається боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа №200/5746/21 виданого Донецьким окружним адміністративним судом від 19.10.2021 року.

Той факт, що позивач наразі змінив своє місце проживання на м. Київ та перебуває на обліку як пенсіонер в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, не є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо виконання рішення суду у виконавчому провадженні серії ВП №71072612 з виконання виконавчого листа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 19.10.2021 у справі №200/5746/21.

Таким чином суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Висновок суду узгоджується з позицією Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 429/3281/13-а, де зміна місця проживання/ перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи в обласному органі Пенсійного фонду України не стала підставою для заміни боржника правонаступником щодо виконання рішення суду.».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5746/21 від 22.06.2021 року.

Копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області для виконання рішення суду.

Ухвала суду першої інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Голошивець