Решение № 126576594, 08.04.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2085/25

Провадження №2/442/849/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судового засідання Малик О.Я.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись в суд із позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11.04.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу Реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області.

13 березня 2015 року ОСОБА_3 склала Заповіт, де на випадок своєї смерті житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка розташована за цією ж адресою, заповіла в рівних частина кожному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що розміщені у Дрогобицькому відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» заповіла ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений 13.03.2015 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лютик Р.В., реєстраційний номер 188.

Позивачі звернулися до Приватного нотаріуса Петрів Віолетти Янівни із Заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину, про що свідчить реєстрація спадкової справи №36 згідно Витягу про державну реєстрацію в Спадковому реєстрі за №41757894 від 09.10.2015 року.

Однак, нотаріус відмовила у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом та повідомила про необхідність звертатися до суду про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а тому з метою оформлення своїх спадкових прав позивачі змушені звернутися із цією позовною заявою в суд.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, подали заяву про підтримання позову та проханням провести розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності, при вирішенні справи покладається на думку суду, чим не заперечив щодо задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало спадкодавцю на підставі Договору про представлення в безтермінове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на право особистої власності, посвідченого Дрогобицькою держнотконторою 06.02.1956 року, реєстраційний номер 1-776, та Акту прийомки будинку в експлуатацію від 17.05.1971 року, затвердженого Рішенням Виконкому Дрогобицької міської ради депутатів трудящих від 18.05.1972 року за №266/1, та зареєстрованого 04.08.1972 року Дрогобицьким міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу №23 за реєстровим номером 2516.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а відповідно до ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а статтею 1234ЦК України встановлено, що: право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до статті 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно статті 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому, має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вимогами ст.392ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст. 16 цього Кодексу, може бути, зокрема, визнання права.

Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В статті 55Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що позивачі є спадкоємцями по заповіту щодо спірного майна, вчасно відповідно до вимог законодаства заявили про прийняття спадщини та вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтв про право на спадщину, однак з незалежних від них причин у видачі таких їм було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право власності на майно, а саме 1/2 частину житлового будинку, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право власності на майно, а саме 1/2 частину житлового будинку, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Дата складення рішення - 08.04.2025.

Суддя О.В. Крамар