Постановление суда № 126540927, 08.04.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9479/24

Провадження № 1-кп/461/254/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2025 року. м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представниці потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , покликаючись на те, що строк обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначеного судом спливає, разом з тим, наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились та неможливо запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою буде виправданою та єдино можливою. Просить клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечили, покликаючись на відсутність підстав та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання мотивує тим, Прокурором під час подання клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченого, суду не надано жодних вагомих доказів, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, на підтвердження того, що ОСОБА_5 буде переховуватися, не з`являтись за викликом суду. Одного лише формального зазначення про те, що ОСОБА_5 знаходячись на волі, може переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, недостатньо. Зазначене повинно підтверджуватися відповідними матеріалами, яких до суду, прокурором, не надано та не вказано чітких підстав продовження тримання ОСОБА_5 під вартою. Також, на думку захисника, в ході розгляду клопотання прокурором не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, пов`язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах. У контексті вказаних стандартів Європейського суду з прав людини та з огляду на те, що в цій справі загальний термін тримання ОСОБА_5 під вартою перевищив сім місяців, абстрактні доводи сторони обвинувачення про те, що лише подальше тримання під вартою ОСОБА_5 може убезпечити від настання ризиків передбачених ст.177 КПК України, не можна вважати належно обґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються конкретними доказами. За таких обставин, захисник вважає, що у межах даного провадження слід дослідити можливість застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Оскільки, ОСОБА_5 є внутрішньо переміщеною особою, то в нього немає житла чи родичів в м. Львові. Однак, ГО «Здорове майбутнє» в особі голови правління ОСОБА_7 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язалося взяти на проживання до їх центру з реабілітації та адаптації обвинуваченого ОСОБА_5 на час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та забезпечити його всім необхідним.

Заслухавши думкуучасників судовогозасідання,перевіривши матеріалисправи,суд вважає, що клопотанняпрокурора підставнета підлягаєдо задоволення,а у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачуєтьсяувчиненні тяжкогозлочину,санкція статтіякого передбачаєпокарання увиді позбавленняволі настрок від5до 8років,який маєнадзвичайно високийступінь суспільноїнебезпеки,виходячи зісвоєїпозиціїзахисту,відповідно досвоєї репутації,з метоюуникнення відкримінальної відповідальності,може: переховуватисявід суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку про доцільність залишення в силі обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Сторона захисту не вказує нових обставин, які не досліджувались та не оцінювались судом при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого та були б підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Під час судового розгляду судом не встановлено обставин, які не були враховані під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу та поряд із цим, захистом не надано суду даних та не наведено доводів щодо зменшення чи невілювання існуючих в провадженні ризиків.

Наведені захистом обставини не є новими у розумінні ст. ст. 200-201 КПК України.

Враховуючи наведене, позицію захисту щодо обставин кримінального провадження, є достатньо підстав вважати, що у кримінальному провадженні існують ризики процесуальної поведінки обвинуваченого, передбачені ст.177 КПК України, в зв`язку з чим існує необхідність у продовженні застосування відносно нього виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. Підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому відсутні. Зокрема суд, досліджуючи питання необхідності продовження строку дії запобіжного заходу враховує те, що суду не надано жодних доказів стосовно наявності можливості забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на шістдесят днів з дня судового засідання, тобто до 06.06.2025 року включно.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з утриманням у Державній установі "Львівська УВП № 19" строком на 60 днів, до 06.06.2025 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити за безпідставністю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 11.04.2025 року о 14 год. 00 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_8