Постановление суда № 126540440, 11.04.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1734/24

Провадження № 1-кп/302/38/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

у виді домашнього арешту

11.04.2025 рокус-ще Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір`я кримінальне провадження відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Репинне, Міжгірського району Закарпатської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, є особою з інвалідністю Ш групи загального захворювання, безтерміново, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

11.04.2025 року до канцелярії суду надійшло клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на шістдесят днів, мотивуючи подане клопотання тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, якими обґрунтовувалося застосування раніше до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, на теперішній час не зникли та не зменшились.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання у повному обсязі та просить клопотання про продовження запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити за наведеними у клопотанні підставами. Вказує, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, якими обґрунтовувалося обрання раніше до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на теперішній час не зникли та не зменшились

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечує проти задоволення клопотання прокурора та просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість ризиків, зазначених прокурором у клопотанні. Також ОСОБА_4 просить скасувати застосований відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту або змінити на більш м`який, не пов`язаний з обмеженням свободи пересування, зокрема, на особисте зобов`язання, посилаючись на підстави та обґрунтування, наведені у письмових зауваженнях.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про день, час проведення судового засідання була повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте до суду подано раніше заяву від 18.02.2025, в якій потерпіла висловила прохання проводити судове засідання у даному кримінальному провадженні без ї участі.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши письмове клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, яким обґрунтовується необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, вивчивши письмові зауваженні обвинуваченого ОСОБА_4 за поданим прокурором клопотанням, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.11.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю із забороною ОСОБА_4 у покидати у період з 21:00 год. вечора до 07:00 год. ранку наступної доби житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на ОСОБА_4 покладено такі обов`язки як: прибувати до слідчого, прокурора в цьому кримінальному провадженні та суду за їхньою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Строк діїухвали прозастосування запобіжногозаходу визначено до06 січня 2025 року (а.с.40-41).

В подальшому, ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.12.2024 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту на строк шістдесят днів, до 21.02.2025 року, з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (а.с.44-47).

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.02.2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту на строк шістдесят днів, до 20.04.2025 року, з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (а.с.81-84).

Проте, враховуючи ті обставини, що у найближчий час спливає строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, раніше обраного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.11.2024 року, суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, зобов`язаний вирішити питання доцільності продовження на даний час перебування обвинуваченого під домашнім арештом.

Відповідно до положень ст.ст.131,132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ст.178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують такий запобіжний захід як нічний домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), суд вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, вважати необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк шістдесят днів.

При цьому, суд враховує тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, зокрема ч.4 ст.185 КК України, санкція якої передбачає покарання до восьми років позбавлення волі, також суд враховує особу обвинуваченого, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також відсутність постійного місця роботи.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких кваліфікується як тяжкий злочин та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу, а також свідків у даному кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, та провокуватиме у них бажання відмовитися від наданих свідчень, що викривають його у вчиненні злочинів, оскільки потерпіла та свідки безпосередньо проживають у тому ж населеному пункті, що і обвинувачений.

Крім того, наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, та обвинувачений ОСОБА_4 може вчиняти в подальшому інші кримінальні правопорушення корисливого характеру, оскільки відносно ОСОБА_4 на теперішній час вироком Міжгірського районного суду від 24.01.2025 року за ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 визнаний винуватим та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням положень ст.75 КК України, з випробувальним строком на три роки.

За таких обставин, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та враховуючи репутацію обвинуваченого ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, на утриманні має 3-х неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю ІІІ групи, загального захворювання, має постійне джерело прибутку у виді державної соціальної допомоги, та враховуючи тяжкість вчинених злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років позбавленням волі, судимий вироком Міжгірського районного суду від 24.01.2025 року, за вчинення корисливого злочину (вирок на теперішній час не набрав законної сиди), а тому існує ризик того, що обвинувачений може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, а також ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому клопотання прокурора суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Міра запобіжного заходу у виді домашнього арешту застосована обвинуваченому ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень та даних про його особу. На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжному заході у виді тримання під вартою, відпала.

В судовому засіданні не встановлено жодних нових обставин, які б свідчили про відсутність ризиків та необхідність зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, жодних документальних підтверджень обвинуваченим в обґрунтування заявленого ним клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання суду не надано та в судовому засіданні належними доказами не доведено, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 слід відмовити.

Оцінивши вищезазначені обставини у їх сукупності, суд вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді нічного домашнього арешту відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

Отже, вказаний запобіжний захід, на думку суду, забезпечить швидке та повне проведення судового розгляду, а також виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, та з цією метою суд вважає за доцільне також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На даний час судом не встановлені обставини, які виключають можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під домашнім арештом, та для запобігання вищезазначених ризиків застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним, не сприятиме своєчасному розгляду даного кримінального провадження.

Оцінивши вищевикладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 в подальшому, існують підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, виходячи з вимог ст.ст.177,183,184,194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченому ОСОБА_4 під час судового розгляду даного кримінального провадження, та підстави для цього на теперішній час не відпали, і з урахуванням наведеного, доцільним є продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 09 червня 2025 року, включно.

Керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 178, 181, 183, 184, 331, 372, 395 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк шістдесят днів, тобто до 09червня 2025 року,включно,з покладеннямна обвинуваченого ОСОБА_4 наступних обов`язків:

- прибувати за першим викликом до Міжгірського районного суду Закарпатської області на визначений судом день та час;

- не відлучатися з місця свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 і в період часу з 21-00години до 07-00години наступногодня,окрім необхідностіпроходження ОСОБА_4 курсу стаціонарноголікування узакладах охорониздоров`я,з наданнямним відповіднихпідтверджуючих медичнихдокументів;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- без застосування електронного засобу контролю.

Термін дії даної ухвали закінчується 09 червня 2025 року, включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у виді особисого зобов`язання відмовити.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення до двух розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 ,що відповідно до ч.5ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою під час перебування під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло за його місцем проживання, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання даної ухвали покласти на відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області за місцем проживання обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора ОСОБА_8 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_9