Постановление суда № 126523758, 10.04.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8432/23

Провадження № 2-с/487/40/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 11.12.2023 у цивільній справі № 487/8432/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ

ВСТАНОВИВ :

24.03.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить скасувати судовий наказ від 11.12.2023, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва у справі № 487/8432/23 про стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 18906,26 грн. та судового збору у розмірі 268,40 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що Заводським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Миколаївгаз збут» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 18906,26 грн. та судового збору у розмірі 268,40 грн. Проте зазначений судовий наказ ОСОБА_1 вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки за її особовим рахунком № НОМЕР_1 вона вчасно оплачує комунальні послуги, що підтверджується квитанціями, а також з 24.02.2022 не проживає за спірною адресою, а є внутрішньо переміщеною особою та, наразі, проживає в с. Себине.

Крім того ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що копію судового наказу отримала лише 17.03.2025, оскільки не проживає за адресою, зазначеною в наказі, а про його існування дізналася після блокування грошових коштів на її рахунках. Вважає, що причина пропуску строку є поважною та існують підстави для його поновлення.

Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї документи, дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, враховуючи наведене вище, а також те, що боржниця звернулася із заявою про скасування судового наказу через сім днів з дня вручення їй копії судового наказу, суд вважає, що строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 не пропущено.

Як встановлено у судовому засіданні за заявою ТОВ «Миколаївгаз збут» 11.12.2023 Заводським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 18906,26 грн. та судового збору у розмірі 268,40 грн..

Відповідно до заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 зазначає, що не згодна із нарахованою стягувачем сумою заборгованості за спожитий природний газ, оскільки вчасно оплачує витрати за комунальні послуги.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно він зобов`язаний здійснювати витрати на управління, утримання та збереження такого майна.

Згідно з ст. 11 ЦК України зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки. Обов`язок сплатити вартість послуг за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій випливає з самого факту користування цими послугами.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за наданіжитлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першоїстатті 96 ЦПК) ( 1618-15 ), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьоїстатті 100 ЦПК) (1618-15), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третястатті 267 Цивільного кодексу України(435-15) (далі -ЦК)). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Частиною 3 статті 171 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, враховуючи, що боржниця оспорює правомірність стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ, неможливість надання належної оцінки судом даним обставинам в межах наказного провадження, суд доходить до висновку про наявність між сторонами спору про право, який має вирішуватися в межах позовного провадження, а тому заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 11.12.2023 у цивільній справі № 487/8432/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Судовий наказ від 11.12.2023 у цивільній справі № 487/8432/23 (провадження № 2-н/487/1854/23) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ скасувати.

Роз`яснити, що заявник (стягувач) має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Боброва