Решение № 126500461, 01.04.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.2025м. СумиСправа № 920/16/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/16/25 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код за ЄДРПОУ 41084239),

до відповідача фізичної особи-підприємця Коцара Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

про стягнення 221088,11 грн

установив:

10.01.2025 через систему "Електронний суд", враховуючи норму ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 221088,11 грн (двісті двадцять одна тисяча вісімдесят вісім грн 11 коп.) заборгованості за кредитним договором (в т.ч.: 57650,01 грн (п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят грн 01 коп.) заборгованості за тілом кредиту, 159207,83 грн (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сім грн 83 коп.) заборгованості за процентами, 4230,27 грн (чотири тисячі двісті тридцять грн 27 коп.) заборгованість за комісією), а також 12433,06 грн (дванадцять тисяч чотириста тридцять три грн 06 коп.) судових витрат (в т.ч.: 2653,06 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят три грн 06 коп.) судового збору та 9780,00 грн(дев`ять тисяч сімсот вісімдесят грн 00 коп.) витрат на правову допомогу).

Також у прохальній частині позову позивачем заявлені наступні клопотання, в яких позивач просив:

1)витребувати в Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код за ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

-чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 Коцару Сергію Володимировичу (рнокпп - НОМЕР_1 );

-інформацію про рух коштів (виписку) з банківської карти № НОМЕР_2 за період з 18.04.2023 по 21.04.2023 включно;

2)забезпечити можливість участі уповноваженого представника ТОВ "Бізпозика" Глуховецького Олександра Степановича у всіх судових засіданнях у судовій справі за позовом ТОВ "Бізпозика" до ФОП Коцар С.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "Easycon", адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер телефону: НОМЕР_3 ;

3)копії всіх судових рішень, прийнятих судом за наслідками розгляду цієї позовної заяви, у встановленому законодавством порядку надсилати за адресою місцезнаходження позивача - 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411 .

Ухвалою від 14.01.2025 позовну заяву у справі №920/16/25 залишено без руху; установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими документами відповідно до вимог ст. 172 ГПК України на адресу: ФОП Коцар С.В., АДРЕСА_1 .

14.01.2025 судом надіслано до Управління «ЦНАП у м. Суми» лист, в якому зазначено, що 13.05.2025 за електронним запитом суду з Єдиного державного демографічного реєстру сформована відповідь №1027389, за якою Коцар Сергій Володимирович , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з 22.12.2021 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та з 17.10.2024 знятий з реєстрації. Враховуючи наведене, суд просив надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) Коцар Сергія Володимировича після 17.10.2024. У разі відсутності зазначеної інформації - повідомити про причини зняття з реєстрації Коцар Сергія Володимировича з 17.10.2024.

15.01.2025 представник позивача подав заяву про усунення недоліків (вх №188), відповідно до якої надав докази направлення позову з доданими документами в порядку ч.1 ст. 172 ГПК України на адресу відповідача - ФОП Коцар С.В., АДРЕСА_1 . Зазначені докази прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/16/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх №104 від 10.04.2025); витребувано у АТ КБ "Приватбанк" наступну інформацію: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я Коцар Сергія Володимировича (рнокпп - НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 18.04.2023 по 21.04.2023 включно, здійснених між контрагентами Коцар Сергієм Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»; залишено без розгляду клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх №103 від 10.01.2024); установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

17.01.2025 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст.6 ГПК України за списком розсилки №253.

17.01.2025 супровідним листом суд надіслав до виконання АТ КБ "Приватбанк" копію ухвали від 16.01.2025 у справі №920/16/25.

20.01.2025 листом від 15.01.2025 №14.01-12/339 Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" повідомило суд, що Коцар С.В. , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 з 17.10.2024 відповідно до статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», п. 50 Постанови КМУ від 07.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», за заявою власника житла - ОСОБА_2 про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

21.01.2025 суд надіслав до Державної міграційної служби запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Коцар Сергій Володимирович ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Зарічним ВМ СМВ УМВС України в Сумській області 06.05.2006), враховуючи всі можливі співпадіння.

21.01.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ НОМЕР_6, відповідно до якого Коцар Сергій Володимирович з 03.04.2019 зареєстрований як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням : АДРЕСА_1 .

22.01.2025 копія ухвали від 14.01.2025 у справі №920/16/25, надіслана на адресу відповідача за даними ЄДРПОУ та ЄДДР : ФОП Коцар С.В., АДРЕСА_1 , була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

27.01.2025 копія ухвали від 17.01.2025 у справі №920/16/25, надіслана на адресу відповідача - ФОП Коцар С.В., АДРЕСА_1 , була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Листом від 28.01.2025 №6.1-880/6-25 (вх №398/25 від 29.01.2025 - електронною поштою та вх №579/25 від 04.02.2025 - засобами поштового зв`язку) Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України повідомив суд, що за даними відомчої інформаційної системи ДМС місце проживання Коцара Сергія Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , знято з реєстрації 17.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 .

29.01.2025 відповідача повідомлено про розгляд справи №920/16/25 шляхом розміщення оголошення на офіційних вебсайтах Господарського суду Сумської області та Судової влади України.

Листом №20.1.0.0.0/7-250120/732 АТ КБ "Приватбанк" повідомив суд про виконання вимог ухвали протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного листа (вх №417/25 від 30.01.2025 - електронною поштою та вх №627 від 06.02.2025 - засобами поштового зв`язку).

03.02.2025 АТ КБ "Приватбанк" надіслав лист від 28.01.2025 №20.1.0.0.0/7-250120/732-БТ, в якому повідомив, що на ім`я Коцар Сергія Володимировича в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_5 ). До зазначеного листа банком додана виписка з рахунку № НОМЕР_2 за період з 18.04.2023 по 21.04.2023.

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №920/16/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

14.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Елаєнс" (далі - фінансова компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - організація) укладено договір №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), за пунктом 1.1 якого фінансова компанія бере на себе зобов`язання надавати організації послугу «Переказ на картку», що включає в себе приймання від організації на поточний рахунок фінансової компаній грошових коштів, обробку розпоряджень організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем "VISA" та "MASTERCARD", переказ грошових коштів, прийнятих фінансовою установою від організації, на користь банка-еквайра для подальшого зарахування на карткові рахунки клієнтів відповідно до правил МПС. Відповідно до п. 6.1 зазначеного договору строк дії договору визначений в 1 рік та передбачена його пролонгація.

18.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач, кредитодавець) та фізичною особою-підприємцем Коцар Сергієм Володимировичем (далі - відповідач, позичальник) укладено договір про надання кредиту (електронна форма) №451183-КС-013 (далі -договір/кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 66000,00 грн (шістдесят шість тисяч грн) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - договір). Строк кредиту: 24 тижнів; процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована; понижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15012879, фіксована; комісія за надання кредиту (далі - комісія): 9900,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 66000,00 грн; термін дії договору до 03.10.2023; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 171000,00 грн.

Згідно з п. 2 договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховуються за ставкою, вказаною у п. 1 договору на залишок заборгованості за кредитом, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 договору і розраховується в порядку описаному нижче:

-у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника зі сплати процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 договору (п.2.1 договору);

-сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3 договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3 договору, та до закінчення терміну дії договору. У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі не є зміною істотних умов цього договору (п. 2.2 договору).

Пунктом 3 договору встановлено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір (п. 5 договору).

Згідно з пунктами 8, 9 договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.

Зі сторони відповідача договір підписано 18.04.2023 13:51:08 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором UA-6590.

Також в матеріалах справи наявна пропозиція укласти договір (оферта) та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), зміст яких відображає умови договору.

До позову додані Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес Позика", затверджені наказом директора ТОВ "Бізнес Позика" від 27.06.2022 №13-ОД (далі - Правила).

Матеріали справи містять візуальну форму послідовності дій клієнта при укладанні договору, в якій відображено послідовність дій клієнта та товариства, їх опис, та включає, в тому числі, вхід в особистий кабінет, формування шаблону оферти, запит на відправку шаблону акцепту, підписання договору та інше.

Крім того, позивачем надано анкету клієнта відповідача, яка містить інформацію щодо рнокпп, дати народження, документа, що посвідчує особу, вид підприємницької діяльності, номер телефону, електронну пошту та інше.

Правилами визначено загальні положення та терміни, що використовуються при укладанні договору про надання коштів у кредит (розділ 1), зазначено про інформаційне забезпечення договору та дії, що передують його укладенню (розділ 2), визначено порядок укладання договору (розділ 3), права та обов`язки сторін укладеного договору (розділ 4), порядок нарахування процентів, комісії, черговість погашення вимог та повернення кредиту (розділ 5), відповідальність сторін (розділ 7) та інші умови.

Підпунктом 4.2.2.2 п. 4.2.2 Правил на позичальника покладено обов`язок повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту та додатковою угодою, до закінчення терміну дії договору, що кореспондує праву кредитодавця, що визначене у пункті 4.3.1.3 вимагати від позичальника повернення суми кредиту, сплати комісії та комісії за зміну умов договору, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу) у разі її нарахування та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених договором та додатковою угодою.

Відповідно до положень розділу 5 Правил визначається порядок нарахування процентів, комісії, черговість погашення вимог та повернення кредиту:

-обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору (додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування (п. 5.2 Правил);

- нарахування комісії здійснюється в момент укладання договору. Порядок та розмір оплати комісії визначено графіком платежів (пункт 5.3 Правил);

-заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до Графіку платежів, встановленого договором про надання кредиту або додатковою угодою. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору про надання кредиту (додатковою угодою), при безготівкових розрахунках вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця (пункт 5.5 Правил);

-у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: у першу чергу - відшкодовуються витрати кредитодавця, пов`язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); у другу чергу - нараховані кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту у разі їх нарахування; у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; у четверту чергу - проценти за користування кредитом; у п`яту чергу - сума кредиту (пункт 5.7 Правил).

Судом встановлено, що позивач покладені на нього умовами договору обов`язки виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 66000,00 грн, шляхом їх перерахування ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» на номер банківської картки позичальника (що був вказаний позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), зазначене підтверджується квитанціями від 18.04.2023 №566063135 в сумі 25000,00 грн, №566063170 в сумі 25000,00 грн, №566063199 в сумі 16000,00 грн, довідками ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 20.07.2024 та випискою з рахунку відповідача, що надіслана АТ КБ «Приватбанк» на запит суду.

На виконання ухвали суду від 17.01.2025 у справі №920/16/25 АТ КБ "Приватбанк" надіслано лист від 28.01.2025 №20.1.0.0.0/7-250120/732-БТ, до якого додано виписку про рух коштів на рахунку позичальника, що підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів від позивача, а також, зазначено, що банківська картка, на яку здійснювалось зарахування кредитних коштів, випускалась та належить Коцар Сергію Володимировичу .

Відповідач отриманий кредит своєчасно не повернув, у зв`язку з чим його борг за кредитним договором склав 221088,11 грн, з якого: 57650,01 грн заборгованості за тілом кредиту, 159207,83 грн заборгованості за процентами, 4230,27 грн заборгованість за комісією.

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Порядок укладення електронного договору передбачений статтею 11 Закону України "Про електрону комерцію".

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 Закону). Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.".

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, а отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на зазначене, оцінивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 221088,11 грн заборгованості за кредитним договором (в т.ч.: 57650,01 грн заборгованості за тілом кредиту, 159207,83 грн заборгованості за процентами, 4230,27 грн заборгованість за комісією.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12433,06 грн судових витрат (в т.ч.: 2653,06 грн судового збору та 9780,00 грн витрат на правову допомогу.

Щодо стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» як доказ сплати судового збору позивачем до позову додана платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 09.01.2025 №3564 в розмірі 2653,06 грн.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2653,06 грн судового збору.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9780,00 грн витрат на правову допомогу, розмір яких обґрунтований укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2024 №б/н, рахунком-фактурою від 06.01.2025 №Р-00000182, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 06.01.2025 №Р-00000182-06-01/25 та платіжною інструкцією від 09.01.2025 №3563 в сумі 9780,00 грн. На підтвердження повноважень представника позивача, адвокатом надано свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 31.08.2017 серії ТР №000217 та довіреність від 01.10.2024 видану ТОВ «Бізнес Позика» на ім`я адвоката Глуховецького О.С.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (правовий висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18).

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз наданих адвокатом послуг, за договором та встановлено, що вартість даних послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності.

Суд зауважує, що спір у даній справі є незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, враховуючи, що адвокатом, крім позовної заяви, інших документів по суті справи подано не було, суд вважає заявлений представником позивача до стягнення 9780,00 грн розмір витрат на правничу допомогу необґрунтованим.

Ураховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності даної справи, а також час, який міг би витратити адвокат на написання позовної заяви та консультацію позивача з правових питань в межах даного спору як кваліфікований фахівець, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 4780,00 грн суд відмовляє в їх розподілі за необґрунтованістю.

На підставі наведеного, позивачу за рахунок відповідача суд відшкодовує 2653,06 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, в іншій частині судових витрат суд відмовляє за недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коцар Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код за ЄДРПОУ 41084239) 57650,01 грн (п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят грн 01 коп.) заборгованості за тілом кредиту, 159207,83 грн (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сім грн 83 коп.) заборгованості за процентами, 4230,27 грн (чотири тисячі двісті тридцять грн 27 коп.) заборгованість за комісією, а також 2653,06 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят три грн 06 коп.) судового збору та 5000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 10.04.2025.

Суддя В.Л. Котельницька