Постановление суда № 126481674, 07.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8372/24

провадження № П/380/8478/24

У Х В А Л А

07 квітня 2025 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І., при розгляді за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області.

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області №1079 від 22.03.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» про застосування до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - пониження у спеціальному званні на один ступінь та відповідно до п. 3.2. розділу № Положення №37 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» зменшення визначеної згідно рекомендованих розмірів грошового забезпечення щомісячної премії на 99% за березень місяць 2024 року.

Ухвалою від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Клопотання мотивоване тим, що на думку позивача, дана справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження з метою повного, об`єктивного, всебічного дослідження усіх обставин справи.

Суд, дослідивши заявлене клопотання зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини чотири, п`ять статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п`ятою статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Подане представником позивача клопотання не містить належних обґрунтувань щодо необхідності проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявленого позивачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд вважає останнє необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Представник позивача також подав до суду клопотання про виклик свідків. Дане клопотання обґрунтовує тим, що свідок має підтвердити упереджене ставлення до позивача.

Суд розглянув матеріали справи та клопотання про виклик для допиту свідків та зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого такими засобами: письмовими доказами; показаннями свідків.

Згідно з ч.2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Із положень статті 91 КАС України випливає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. (ч. 1 ст. 65 КАС України).

Відповідно до ч.1-2 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Згідно з ч.3 ст. 92 КАС України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов`язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм можна дійти висновку, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, можуть бути встановленні та підтверджені письмовими доказами, тому потреба у допиті свідків відсутня.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для виклику вказаних свідків та про відмову у задоволенні клопотань.

Представник позивача подав суду клопотання про витребування доказів, а саме :

- скільки разів в період з 2021 року по 31.03.2024 року оскаржувались рішення слідчих та дізнавачів Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань?

- скільки разів за цими фактами та фактами, що під час прийому у заявників заяв про скоєні кримінальні правопорушення, їх на камеру ніхто не знімав, керівництвом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області призначались службові розслідування та скільки працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області за це було притягнуто до дисциплінарної відповідальності?

Суд перевірив матеріали справи і клопотання та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого, з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч.1, 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості інституту витребування доказів визначені статтею 80 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 КАС України).

Положеннями частини 3 статті 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що учасник справи вправі заявити клопотання про витребування доказу (доказів) у разі неможливості його (їх) надати самостійно; при цьому, таке клопотання слід подати у визначений частиною 2 або 3 статті 79 КАС України строк; також законодавцем встановлено вимоги до змісту такого клопотання, зокрема, у клопотанні слід вказати обставини, які може підтвердити доказ, що слід витребувати, або аргументи, які він може спростувати, а також заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з статтею 73 частиною 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Здійснивши аналіз як заявленого представником позивача клопотання про витребування доказів у справі, з врахуванням наявних доказів долучених до матеріалів даної справи, суд вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню в повному обсязі не підлягає, оскільки вказані докази не впливають на розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 72, 77, 80, 92, 166, 248, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, виклику свідків, витребування доказів - відмовити.

2. В задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків - відмовити.

3. В задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Коморний О.І.