Решение № 126481113, 08.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року м. Київ №320/2854/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" з позовом до Київської митниці, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100060/2023/000047/2 від 03.04.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. Крім того, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. На думку позивача, ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Разом з тим, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, в якому зазначив, що митний орган правомірно прийняв оскаржене рішення, оскільки під час здійснення митного контролю за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2021 між Pedro Moscuzza e Hijos S.A., компанією, зареєстрованою в Аргентинській Республіці (далі продавець), та ТОВ «Кволіті Фіш» був укладений контракт №2021/20-01 UKR-ARG (далі контракт), відповідно до пунктів 1.1, 2.1-2.4, 3.1, 3.2, 4.1, 7.2 та 11.1 якого продавець зобов`язується протягом усього строку дії контракту поставляти, а позивач приймати й оплачувати рибу свіжоморожену й морепродукти, іменовані надалі товар, на умовах, визначених в інвойсі по кожній партії товару, що поставляється.

Поставка товару може здійснюватися одноразово або партіями.

Строк поставки узгоджується сторонами в інвойсі й не може перевищувати 180 днів після передоплати.

Поставка товару / імпорт (його приймання, відвантаження, контроль над схоронністю, доставка на територію позивача, митне очищення) здійснюється на підставі умов поставки (пункти 3.2, 4.1).

Податки, мита, збори й інші видатки у зв`язку з контрактом, які повинні оплачуватися в країні продавця, несе продавець, а видатки в країні позивача, включаючи податки, мита, збори позивач.

Ціна товару, що є предметом купівлі-продажу, вказується в інвойсі та виражається в доларах США (USD).

Ціна товару визначається на умовах: на підставі чинних правил Incoterms 2010 і доповнень до них.

Умови поставки згідно з Incoterms вказуються в інвойсі на кожну поставку товару. Умови оплати можуть бути як передоплата, так й оплата після поставки товару й вказуються в інвойсі на кожну поставку товару.

Кожна поставка товару забезпечується документами виробника товару, а саме: сертифікатом походження; сертифікатом якості; ветеринарними сертифікатами; іншими необхідними документами на вимогу позивача.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (підписи й печатки по факсу мають юридичну силу) й діє до 31.12.2022. Контракт, укладений по факсимільному зв`язку, має силу оригіналу.

ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" відповідно до Контракту, ввезено на митну територію України товар: риба морожена: масляна (whole round butterfish seafrozen interlaminated), роду (Stromateus Brasilensis), ціла, нерозроблена, без теплової обробки, без харчових домішок. Розмірний ряд: 300-500 гр/шт. Вага нетто: 3913 кг, упаковано в 323 карт. короби на палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 10-12/2022р. Термін придатності: 24 місяці. Виробник: Don Pedro №62787, ITXAS LUR № 3171. Країна виробництва: AR. Код УКТЗЕД: 0303899000.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту, ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" подано митну декларацію разом з іншими документами, якій митним органом присвоєно № 23UA100060407203U0 від 03.04.2023. Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за методом № 1 - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються

Під час здійснення контролю за правильністю заявленої митної вартості товару Київською МИТНИЦЕЮ прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2023/000047/2 від 03.04.2023.

Через незгоду ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" з Рішенням про коригування митної вартості та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України) та на підставі ч. 7 ст. 55 МК України митним органом випущено у вільний обіг товар за митною декларацією № 23UA100060407323U7 від 03.04.2023.

В Рішенні про коригування митної вартості товарів та в протоколі обробки електронного документу від 03.04.2023 відповідачем зазначено, що документи, які подані декларантом ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально).

Також зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, зазначені у ст. 53 МКУ містять неповні дані, а подані декларантом до митного оформлення документи не містять достовірних та об?єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

- Згідно правил Інкотермс 2010 при умовах поставки CFR продавець зобов?язаний за власний рахунок застрахувати вантаж принаймі з мінімальним страховим покриттям.

Таким чином, така складова митної вартості як витрати на страхування оцінюваних товарів не підтверджена документально, що суперечить вимогам ч. 10 ст. 58 МКУ.

- Також товар постачається на умовах поставки CFR-Клайпеда. Відповідно до Інкотермс вважається, що продавець виконав свої обов?язки по поставці, коли

зафрахтований ним товар доставлений в порт призначення. Враховуючи вищезазначене,

відсутні відомості щодо розміру витрат на розвантаження товару з борту судна та завантаження в пред?явлений транспортний засіб, які понесені покупцем.

- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 31.03.2023 № б/н, видані ТОВ "Добро Логістик Компані". відповідно до наданої декларантом СМР від 28.03.2023 №1261330 безпосереднім перевізником зазначено підприємство "ФОП СМОЛКО". Отже відбулося залучення третіх осіб. Також не надано договір, в раках якого здійснено міжнародне перевезення оцінюваної партії товару.

-Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 20.10.2022 № UA10060/2022/158343 (риба морожена масляна Stromateus Brasilensis ціла нерозроблена митна вартість із розрахунку 2,3 дол.США/кг.)

Керуючись ч. 2, 3 ст. 53 та ч. 5 ст. 54 МК України, декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Реалізовуючи своє право, передбачене ч. 8 ст. 55 МК України, а також керуючись 6 ст. 53 МК України, ТОВ "КВОЛІТІ ФІШІ" в період дії гарантійних зобов?язань для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів листом за вих. №16/06/2023 від 16.06.2023 повідомило/надало:

1) належним чином завірені копії бухгалтерської довідки № б/н від 03.04.2023, картки рахунку 3712 за 18.01.2023 - 18.04.2023, заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 502 від 18.01.2023 та №534 від 03.03.2023; платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах №503 від 18.01.2023 та №536 від 03.03.2023, банківських виписок з особового рахунку з 18.01.2023 та з 03.03.2023;

2) комерційна пропозиція № б/н від 12.01.2023 та калькуляція № б/н від 12.01.2023 з перекладом надавалися при митному оформленні та повторно надаються;

3) належним чином завірену копію висновку Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ" Вих. № 111/132 від 29.05.2023;

4) належним чином завірені копії договору організації перевезення № 01/04/18-1 від 01.04.2018; рахунку на оплату/акту надання послуг № 142 від 03.04.2023 та платіжного доручення № 2901 від 18.04.2023; угоди - доручення на транспортне обслуговування № 0107/2018-1 від 02.01.2020.

Згідно частини 6 ст. 53 МК України ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" надало додаткові документи, а саме: належним чином завірені копії рахунку на оплату/акту надання послуг № 143 від 03.04.2023; договору про оренду транспортного засобу від 03.06.2019.

Проте, листом № 7.3-2/15/8.19/11972 від 26.06.2023 митний орган повідомив про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів за ЕМД №23UA100060407203U0 від 03.04.2023 та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2023/000047/2 від 03.04.2023.

В листі митним органом зазначено, що за результатами розгляду документів, долучених до ЕМД № 23UA100060407203U0 від 03.04.2023 та додаткових документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів із листом від 16.06.2023 № 16/06/2023 встановлено наступне.

Відповідно до п. 4.1. Контракту умови оплати вказуються в інвойсі на кожну поставку товару. У наданому до митного оформлення інвойсі від 03.02.2023 № 0014-00005170 зазначено, що покупець повинен здійснити 50 % передоплати за товар та 50% після отримання остаточного рахунку. Декларантом надано платіжні інструкції іноземній валюті від 18.01.2023 № 503 та від 03.03.2023 № 536 на загальну суму - 76 854,60 дол. США. Вказані платіжні доручення (гр. 70 "призначення платежу") містять посилання на рахунок - проформу від 12.01.2023 № 00007691 та інвойс від 03.02.2023 від № 0014-00005170. На переконання митного органу, заявлена у ЕМД вартість товарів не збігається з сумами, що вказані в інвойсі та рахунку - проформі.

В наданій калькуляції виробника товарів від 12.01.2023 № б/н зазначено складові ціни товару на умовах CER Klaipeda, проте у наданому документі відсутня вартість безпосередньо риби та рибної продукції (тобто сировини), а отже зазначена у рахунку - фактурі та ЕМД вартість товару складає лише переробку сировини та її транспортування відповідно до умов поставки. Також, у даному документі встановлено найнижчу вигоду (прибуток), що викликає сумнів у справжності складових роздрібної вартості та можливому заниженні такої вартості.

На думку митного органу, надана комерційна пропозиція не відображає ціну товару, запропоновану необмеженому колу покупців за умови повної конкуренції (ринкову вартість), отже, прийнята до уваги митним органом, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Також в Листі зазначено, що згідно п. 6.5. Контракту кожне упаковане місце має бути промарковане згідно з умовами виробника й покупця. Графа 31 ЕМД містить інформацію, що товар марковано державною мовою, однак, інформація щодо вартості такого маркування відсутня в комерційних та додатково наданих документах, що не дає можливості перевірки числових значень складових митної вартості товару.

До митного оформлення декларантом надано довідку про транспортно експедиторські витрати від 31.03.2023 № б/н, видану ТОВ "Добро Логістик Компані" Разом з тим, згідно з відомостями, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 28.03.2023 № 1261330, безпосереднім перевізником товару є ФОП ОСОБА_1 , отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб?єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування або органами влади. Проте договір (контракт) про надання транспортно - експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, а також транспортні документи (окрім договору оренди автомобіля), відсутні серед наданих до митного оформлення документів та до листа від 01.06.2023 № 01/06/2023 не надавалися.) До листа від 16.06.2023 №16/06/2023 для підтвердження витрат на транспортування товару додаткового надано: угода - доручення на транспортне обслуговування від 02.01.2020 №0107/2018-1 між ТОВ "Добро Логістік Компані" та ФОП ОСОБА_2 ; договір організації перевезення від 01.04.2018 №01/04/18-1 між ТОВ "Кволіті Фіш" та ТОВ "Добро Логістік Компані"; договір про оренду транспортного засобу від 03.06.2019 № б/н, рахунок на оплату транспортних послуг від 03.04.2023 № 142, акт надання послуг 03.04.2023 № 142, платіжна інструкція від 18.04.2023 № 2901. Разом з тим, у додаткового наданих рахунку на оплату транспортних послуг від 03.04.2023 № 142 та акті надання послуг від 03.04.2023 № 142 зазначено суму понесених витрат за міжнародне транспортне перевезення за межами України - 64 000,00 грн. Проте, за ЕМД сума транспортних витрат за межами України складає 50 000,00 грн. Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. Договору організації перевезення від 01.04.2018 № 01/04/18-1 Замовник передає Виконавцеві Заявку на перевезення. Вартість рейсу визначається сторонами згідно

В Листі також зазначено, що додатково наданий висновок Державного підприємства "Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 30.05.2023 № 111/135 взято митницею до уваги, але він не став підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, митним органом в листі зроблено висновок, що вищезазначені розбіжності, неточності та сумніви в достовірності відомостей, що містяться в наданих документах, не дають можливості визнати заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товарів, а отже, відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Надане забезпечення сплати митних платежів, що є розміром позовних вимог, відображено в графах 47 (Нарахування платежів) та/або в (Подробиці розрахунків) митних декларацій) і становить 23 336,36 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, МК України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частини третьої-п?ятої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в шій статті.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МКУ, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В «Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195 (далі за текстом Правила №598), зокрема в правилах заповнення гр.33 Рішення, зазначено, що при визначенні митної вартості відповідно до положень статті 64 МКУ (за якою і винесено оскаржуване рішення) обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Стосовно підтвердження складових митної вартості товару (включених до митної вартості товару) судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 1.1. Контракту №2021/20-01 UKR-ARG Сторонами узгоджено, що Продавець зобов?язується, протягом усього терміну дії даного Контракту, поставляти, а Покупець приймати та оплачувати рибу свіжоморожену й морепродукти, іменовані надалі "Товар" на умовах визначених в Інвойсі по кожній партії Товару, що поставляється.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Контракту ціна Товару, що є предметом купівлі - продажу, вказується в Інвойсі та виражається доларах США (USD). Ціна Товару визначається на умовах: на підставі чинних правил ІНКОТЕРМС - 2010 і доповнень до них. Загальна сума Контракту становить загальну суму, зазначену в Інвойсах до Контракту.

Пунктом 4.1. Контракту визначено, що умови поставки згідно ІНКОТЕРМС вказуються в Інвойсі на кожну поставку Товару. Умови оплати можуть бути як передоплата, так і оплата після поставки Товару і вказуються в Інвойсі на кожну поставку Товару.

На підставі Контракту Продавець (PEDRO MOSCUZZA e HIJOS S.A.) виставив Проформу - інвойс № 00007691 від 12.01.2023 на загальну суму 81 900,00 USD (за 3 позиції товару), на умовах оплати: 50 % передоплати перед завантаженням та 50 % надання копій документів, на умовах поставки CFR KLAIPEDA.

18.01.2023 на підставі Контракту та проформи - інвойсу № 00007691 від 12.01.2023 ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" оплатило 50 % від вартості товару в розмірі 40 950,00 USD, що підтверджується заявою про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 502 від 18.01.2023, платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 503 від 18.01.2023 та банківською випискою з 18.01.2023.

В подальшому, відповідно до умов Контракту та Проформи - інвойсу №00007452 від 28.06.2022 Продавець виставив Інвойс №0014-00005170 від 03.02.2023 на загальну суму 76 854,60 USD (3 позиції товару), на тих же умовах: 50 % передоплати, умовах поставки CFR Специфікацією №1 від 21.03.2023 до Інвойсу на суму 67 775,40 USD (2 позиції товару, що зазначені в митній декларації).

03.03.2023 на підставі Контракту на підставі Інвойсу ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" здійснило остаточний розрахунок за товар в розмірі 35 904,60 USD (в тому числі за товар, зазначений в Специфікації № 1 від 21.03.2023 до Інвойсу), що підтверджується заявою про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 534 від 03.03.2023, платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 536 від 03.03.2023 та банківською випискою з 03.03.2023.

При цьому, вищезазначені оплати за товар згідно Специфікації № 1 від 21.03.2023 до Інвойсу на суму 67 775,40 USD підтверджуються бухгалтерською довідкою від 03.04.2023, карткою рахунків 3712 за 18.01.2023 - 18.04.2023 та банківськими виписками.

На підставі вищевикладених встановлених обставин, суд встановив відсутність розбіжностей в наданих позивачем до митного органу документів, які, в свою чергу, підтверджують складові митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про непідтвердження понесення витрат на транспортування товару за межами України (включених до митної вартості товару) вказує про їх необгрунтованість з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товар поставлявся за умовами поставки CFR Клайпеда (Інкотермс 2010).

Відповідно до змісту "Інкотермс 2010" - CFR (cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець зобов`язаний укласти контракт (договір) перевезення та оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у названий порт призначення.

В пункті А6 Розподіл витрат розділу CFR Правил Інкотермс 2010 зазначено, що Продавець зобов?язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

- нести усі витрати, пов?язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4;

- сплатити ціну фрахту та всі інші витрали, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну, у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Враховуючи вказані положення, у розумінні "Інкотермс 2010" термін "Фрахт" включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв?язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця.

Як вбачається із калькуляції Продавця від 12.01.2023, ціна 1,50 у.е / кг на товар: риба морожена масляна (Stromateus Brasilensis butterfish WR 300-500 гр) включає в себе вартість як вартість підготовки суден до поїздки; патрання виловленої риби, очищення; замороження; пакування; працю; маркетинг; прибуток так і фрахт до Клайпеди, Литва.

Таким чином, суд вказує, що зауваження митного органу про відсутність відомостей щодо розміру витрат на розвантаження товару з борту судна є безпідставними, оскільки такі складові митної вартості товару як витрати на транспортування навантаження/вивантаження/обробка вантажу не потребують додаткового підтвердження декларантом. Тобто, відповідачем не довеедно, що позивачем понесено будь-які додаткові витрати, які б могли вплинути на митну вартість товару, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CFR (вартість та фрахт) включаються до ціни товару, що сплачується декларантом на умовах визначених контрактом.

Крім того, пунктом 5 ч. 10 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Судом встановлено, що ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" уклало з ТОВ "ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ" договір організації перевезення № 01/04/18-1 від 01.04.2018, відповідно до умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов?язався організувати доставку і передачу вантажоодержувачеві (уповноваженій особі) ввірений йому вантаж в пункт призначення, вказаний в супровідних документах на вантаж.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3., 4.1. вказаного Договору ТТН або CMR, видаткова накладна, встановленого зразка, є основним перевізним і приймально-здавальним документом. Факт прийому-передачі вантажу підтверджується підписом уповноваженої особи Виконавця і підписом і печаткою вантажодержувача на всіх екземплярах ТТН та видаткової накладної. Розрахунки між сторонами проводяться в безготівковому порядку шляхом оплати Замовником (декларантом) виставлених Виконавцем рахунків в перебігу 3 (трьох) банківських днів з моменту виконання перевезення і здобуття рахунку, і необхідних документів. Необхідними документами є ТТН/CMR або видаткова накладна, з відмітками вантажоодержувача, рахунок, акт виконаних перевезень.

Враховуючи зазначені положення Договору № 01/04/18-1 від 01.04.2018, на підставі рахунку на оплату № 142 від 03.04.2023 та акту надання послуг № 142 від 03.04.2023 ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" оплатило 130 000,00 грн за послуги перевезення ТОВ "ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ" (в тому числі і рахунку та акту надання послуг № 143 від 03.04.2023), що в свою чергу підтверджується платіжною інструкцією № 2901 від 18.04 2023.

Суд враховує, що ТОВ "КВОЛІТІ ФІШІ" сплачено за послуги перевезення після здійснення митного оформлення товару, що в свою чергу унеможливлювало надати банківські платіжні документи, що стосуються розрахунків за транспортні послуги та/або транспортні (перевізні) документи.

Щодо відсутності заявки на перевезення до договору організації перевезення від 01.04.2018 № 01/04/18-1 суд вказує про безпідставність таких доводів відповідача при вирішенні спору, оскільки наявність або відсутність такої заявки на перевезення не впливає на митну вартість товару та не має впливає на правильність визначення митної вартості.

При цьому, судом встановлено, що на виконання умов Договору № 01/04/18-1 від 01.04.2018 щодо організації перевезення, між ТОВ "ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ" та ФОП ОСОБА_2 укладено Угоду - доручення на транспортне обслуговування № 1007/2018-1 від 02.01.2020, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Експедитор є довіреною особою Виконавця і за його дорученням здійснює від свого імені в його інтересах угоди з продажу транспортних послуг по перевезенню вантажів у внутрішньому і міжнародному сполученні. Сторони виступають від свого імені чи за дорученням організацій, з якими вони мають угоди на проведення перевезень.

Разом з тим, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 на підставі договору про оренду транспортного засобу від 03.06.2019 орендовано авто марки DAF XF 105.460 з державним номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричіп з державним номерним знаком НОМЕР_2 у власника авто, а саме у ОСОБА_1 , відповідно, останній безпосередньо зазначений в CMR № 1261330 від 28.03.2023.

Крім того, відповідно до довідки про транспортно - експедиторські витрати №б/н від 31.03.2023, загальна вартість перевезення вантажу становить 65 000,00 грн, з яких транспортні витрати від м. Клайпеда (Литва) до п/п Ягодин (Україна) склали 50 000,00 грн. Саме така сума транспортних витрат відповідно до ст. 58 МК України включена ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" до митної вартості товару, що відображено в графах 12 "Відомості про вартість" митної декларації.

Крім того, суд вказує, що в довідці про транспортно - експедиторські витрати зазначено, що страхування вантажу не проводилось, а завантаження входить у вартість перевезення.

Отже митна вартість товару в гривнях з урахуванням транспортних витрат складає 2 528 451,50 грн (гр. 12 митної декларації) = 2 478 451,50 грн (гр.22 митної декларації: 67 775,40 USD* гр. 23 митної декларації: 36,5686) + 50 000,00 грн (транспортні витрати згідно довідки про транспортно - експедиторські витрати №б/н від 31.03.2023).

В свою чергу, судом встановлено, що транспортні документи містять відомості про вартість послуг перевезення від м. Клайпеда (Литва) до м. Київ (Україна), при цьому, суд враховує, що у відповідності до пункту 5 ч. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто до пункту пропуску Ягодин.

Суд вказує, що за приписами частини 11 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення

Отже, витрати на транспортування після ввезення товару на митну територію України не включаються до складу митної вартості товару.

Враховуючи викладене, судом встановлено недоведеність доводів відповідача про наявність розбіжностей у документах позивача щодо транспортних витрат за міжнародне транспортне перевезення за межами України.

Суд також вказує, що посилання відповідача на ненадання декларантом транспортних документів до листа від 01.06.2023 № 01/06/2023 є необґрунтованими, оскільки, по-перше, реквізити листа є помилковими, а, по-друге, самим митним органом спростовується вказані твердження, зазначаючи про перелік транспортних документів, що надавалися ТОВ "КВОЛІТІ ФІШІ" при митному оформленні товару та/або до листа № 16/06/2023 від 16.06.2023.

Стосовно відсутності документів страхування вантажу, суд вказує наступне.

За приписами пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування цих товарів.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, суд вказує, що за умовами CFR відсутня обов?язкова умова щодо страхування товару.

В пункті А3 Обов?язки Продавця розділу CFR Правил Інкотермс 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов?язком Продавця.

В пункті БЗ Обов?язки Покупця розділу CFR Правил Інкотермс 2010 також зазначено, що укладення договору страхування не є обов?язком Покупця.

Відповідачем не враховано, що страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, у декларанта відсутні, оскільки страхування оцінюваного товару не здійснювалося. Умови поставки CFR згідно Правил Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) не передбачають обов?язок Покупця здійснити страхування товару та сплатити витрати на таке страхування, а положення зовнішньоекономічного контракту від 20.01.2021 року № 2021/20-01 UKR-ARG не містять умови щодо страхування товару.

Враховуючи викладене, при наявності вказаних умов поставки позивачем не був зобов`язаний страхувати товар. Крім того, відповідачем не доведено понесення додаткових витрат позивачем на страхування ввезеного товару, тому підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні.

Щодо посилань відповідача на відсутність вартості маркування Товару, суд вказує на їх безпідставність, оскільки вказані витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають, що, зокрема, підтверджується положеннями пунктів 6.4 та 6.5 Контракту, відповідно до якого товар, що поставляється, упаковується в тару згідно з технічними умовами виробника. Кожне упаковане місце має бути промарковане згідно з умовами виробника й покупця. Крім того, згідно калькуляцій від 12.01.2023 пакування входить до вартості товару.

Крім того, суд зауважує, що інші підстави, зазначені додатково відповідачем, про невизнання заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішенні про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій позивачем митній вартості товару, оскільки під час здійснення митного оформлення товару та прийняття рішення про коригування митної вартості вони не були заявлені відповідачем.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 821/1697/17 та від 13.09.2019 справа № 813/4202/16.

Стосовно зауважень митного органу до калькуляції / комерційної пропозиції суд вказує про їх необгрунтованість, оскільки, згідно з приписами ч.2 ст. 53 МК України, вказані документи не є обов`язковими для підтвердження заявленої митної вартості товару, які в розумінні норм Митного кодексу України визначають та/або впливають на числові значення складових митної вартості товару.

Суд вказує також, що прайс-лист / комерційна пропозиція є документом інформаційного характеру, який містить список цін та є джерелом розповсюдження продавцем інформації про товар, який, в свою чергу, формується в довільній формі, а тому за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

Разом з тим, судом встановлено, що в межах спірних правовідносин контрагент направив ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком. Проте, вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Більше того, вказаних прайс-лист не може впливати на числові значення складових митної вартості товару.

Стосовно посилань відповідача на відсутність вартості безпосередньо риби та рибної продукції (тобто сировини) в наданій Продавцем (PEDRO MOSCUZZA e HIJOS S.A.) калькуляції від 12.01.2023 № б/н та зазначення у рахунку-фактурі та митній декларації вартості лише переробки сировини та її транспортування, суд вказує про недоведеність позиції відповідача, оскільки PEDRO MOSCUZZA E HIJOS S.A. (продавець) має свій риболовний флот, який безпосередньо виробляє сировину для переробки риб, тобто не купляє її у третіх компаній, а використовує власну. Відтак, в калькуляції вартість сировини (цілої риби, виловленої кораблями продавця) дорівнює вартості підготовки суден до рейсу в зону вилову (ремонт, паливо, харчування для екіпажу, зарплата екіпажу), що є найпершою складовою калькуляції товару.

Стосовно джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, судом встановлено, що в оскаржуваному Рішенні вбачається, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом Митним органом взято митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 20.10.2022 № UA10060/2022/158343 (риба морожена масляна Stromateus Brasilensis ціла нерозроблена митна вартість із розрахунку 2,3 дол.США/кг).

Разом з тим, суд зазначає, що показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІ ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв?язку з чим така інформаційна база не містить всіх об?єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а.

При цьому, судом встановлено, що у графі 33 оскаржуваного рішення зазначено лише реквізити (дата, номер) вказаної митної декларації та рівень митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

На переконання суду правильність визначення ним митної вартості товару за ціною договору, а також об?єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Проте, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому документи, які надавалися відповідачу при митному оформленні товарів, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо відсутності документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі використаної в якості джерела інформації декларації є протиправним. Належних та допустимих доказів зворотнього не надано відповідачем.

Таким чином, в вищезазначених документах, які були надані позивачем разом з митною декларацією № UА100060/2023/000047/2 від 03.04.2023, судом встановлено відсутність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки, та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вищезазначених вимог МК України безпідставно відмовив позивачу у здійсненні митного оформлення товару за методом визначення митної вартості за ціною договору (основний метод) по митній декларації № UА100060/2023/000047/2 від 03.04.2023, що свідчить про необґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення.

Суд вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості № UА100060/2023/000047/2 від 03.04.2023 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом, які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА100060/2023/000047/2 від 03.04.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (код ЄДРПОУ 39268117; місцезнаходження: пров. Чкалова, буд. 2А, м. Васильків, Київська обл, 08601) судовий збір у сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Державної митної служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.