Постановление суда № 126447451, 08.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/2936/21

У Х В А Л А

08 квітня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, код ЄДРПОУ ВП44096797) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 08.02.2021 звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі Головного управління Податкової служби у Київській області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та повністю скасувати вимогу, про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19983-17 від 24.08.2018 року на суму 2112,00 гривень, винесену ГУ ДФС у Київській області;

2. Визнати протиправним та повністю скасувати рішення № 0037735006 від 04.02.2019 року, про застосування штрафних санкцій га нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 4357,23 гривень, винесене ГУ ДФС у Київській області;

3. Визнати протиправним та повністю скасувати рішення № 0235375005 віл 12.12.2019 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 18700.27 гривень, винесене ГУ ДФС у Київській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно із п. 1 «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16 вересня 2024 року №399 цей Порядок розроблено на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України.

У відповідності до п. 4 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Порядку №399 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 року справу №640/2936/21 передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу) Скупінській О.В.

28.02.2025 ухвалою судді прийнято до провадження адміністративну справу № 640/2936/21; розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; замінено у справі відповідача Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

02.04.2025 до суду від представника відповідача Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС надійшов відзив (вхід. №30522/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи власну позицію посилаються на те, що відповідно до облікових даних інформаційної системи ДПС України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Білоцерківській ДПІ -3-11.06.2004 та застосовує спрощену систему оподаткування, ознака «Особа з інвалідністю» інвалід з 17.10.1997. Адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розпочато органами фіскальної служби з 01.10.2013 у зв`язку з прийняттям Закону України від 04.07.2013 №406-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи». Станом на 01.10.2013 по ОСОБА_1 обліковувалась переплата в сумі 602,41 грн. 3 01.10.2013 в ІКП по єдиному внеску проходили нарахування в сумі:

за 2013 рік нараховано 2412,70 грн, сплачено 591,62 грн, борг на 20.01.2014 в сумі 1218,67 грн;

за 2014 рік нараховано 5071,80 грн, силата відсутня, борг на 20.01.2014 в сумі 6290,47 грн;

за 2015 рік нараховано 5293,88 грн, сплата відсутня, борг станом на 19.01.2016 в сумі 11584,35 грн;

за 2016 рік нараховано 3797,64 грн, сплата відсутня, борг станом на 19.01.2017 в сумі 15381,99 грн;

за 2017 рік нараховано 8448 грн., сплата відсутня, борг станом на 19.01.2017 в сумі 23829,99 грн;

за 2018 рік нараховано 0 грн, 14.05.2018 сплачено 21717,99 грн, 03.10.2018 сплачено 2112,00 грн, заборгованість відсутня за 2019 рік нараховано 0 грн, 15.02.2019 сплачено 4357,23 грн, нараховано штрафну санкцію № 0037735006 від 04.02.2019 в сумі 4322,92 грн, пеню в сумі 34,31 грн, 15,02.2019 сплачено 4357,23 грн, нараховано штрафну санкцію № 0235375005 від 12.12,2019 в сумі 0 грн, пеню в сумі 18700,27 грн, 28.12.2019 сплачено 18709,27 грн, заборгованість відсутня.

18.08.2020 відкориговано до зменшення в сумі 21717,99 грн. 04.09.2020 переплату в сумі 21717,99 грн перераховано по заяві платника на розрахунковий рахунок. 04.02.2019 ОСОБА_1 винесені рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0037735006 на загальну суму 4357,23 грн та 12.12.2019 винесено рішення №0235375005 на загальну суму 18700,27 грн за період з 21.01.2014 по 03.10.2018 та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на 07.06.2021 в інтегрованій картці платника по єдиному внеску (код бюджетної класифікації 71040000) переплата відсутня.

Щодо податкової вимоги від 24.08.2018 №Ф-19983-17 зазначили, що у зв`язку з наявністю станом на 31.01.2020 у ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску (код бюджетної класифікації 71040000) 2112.00 грн, відповідно до даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами п. 4 ст. 25 Закону № 2464. Головним управлінням ДПС, у Київській області, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.08.2018 №Ф-19983-17. Вимога про сплату боргу (недоїмки від 24.08.2018 № Ф-19983-17 надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою реєстрації платника: АДРЕСА_2 . Станом на 07.06.2021 в інтегрованій картці платника по єдиному внеску заборгованість відсутня та інтегрована картка закрита. У зв`язку з відсутністю заборгованості по єдиному соціальному внеску, згідно розділу п.6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (із змінами та доповненнями), вимога про сплату боргу (недоїмки від 24.08.2018 № Ф-19983-17 вважається відкликаною. З урахуванням викладеного, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішень від 04.02.2019 №0037735006, від 12.12.2019 №0235375005, податкову вимогу від 24.08.2018 №Ф-19983-17 є необгрунтованими.

Крім того, у вказаному відзиві відповідач заявив про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, оскільки у зв`язку з критичною ситуацією в країні, постійним ухиленням від сплати податків суб`єктами господарювання та враховуючи, що дана справа є бюджетоутворюючою, наголошуючи на важливість даної справи для Відповідача, а також для забезпечення інтересів держави та суспільства.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Покликання відповідача на критичну ситуацію в країні, ухилення суб`єктів господарювання від сплати податків та що вказана справа є бюджетоутворюючою, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд також зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.

Отже, представником відповідачів у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.

З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (вхід. №30522/25 від 02.04.2025) представника відповідача Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА