Постановление суда № 126443572, 07.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 квітня 2025 року Справа 160/9291/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо незняття (нескасування) арештів, накладених на нерухоме майно ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (Постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 46109347, виданий 20.01.2015, реєстраційний номер обтяження: 8656897; Постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: ВП №51165912, виданий 01.06.2016, реєстраційний номер обтяження: 14934714);

-зобов`язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Адреса місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Васильєвська, 64, Ідентифікаційний код 34974176) зняти арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) Заводським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 20.01.2015, ВП №46109347 (постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 46109347 від 20.01.2015, реєстраційний номер обтяження: 8656897);

-зобов`язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Адреса місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Васильєвська, 64, Ідентифікаційний код 34974176) зняти арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) Заводським відділом державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 51165912 від 01.06.2016, реєстраційний номер обтяження: 14934714).

За витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/9291/25 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання адміністративного позову з`ясовує, чи: поданий позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо адміністративний позов подано представником); відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить адміністративний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано адміністративний позов з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення адміністративного позову без руху, повернення адміністративного позову або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі адміністративного позову, якщо відсутні підстави для залишення адміністративного позову без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв`язку із чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу позивача.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VІ (далі - Закон № 5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1)документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

За наведених обставин, позивачеві слід подати засвідчену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (документ, що посвідчує особу позивача).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як слідує з позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незняття (нескасування) арештів, накладених на нерухоме майно ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 46109347, виданий 20.01.2015, реєстраційний номер обтяження: 8656897; постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: ВП №51165912, виданий 01.06.2016, реєстраційний номер обтяження: 14934714).

На обґрунтування заявлених позовних позивачем у позові зазначено, що вона 20.10.2021 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої матері - ОСОБА_2 . В ході оформлення документів на право на спадщину було з`ясовано, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні записи щодо арешту належної матері нерухомого майна. 01.02.2023 позивач для отримання детальної інформації з питання наявних арештів та зняття даних арештів звернулася із заявою до відповідача. Листом від 06.02.2023 №07/20221 відповідач повідомив про відсутність підстав для закінчення, відновлення та зняття арешту з майна боржника ОСОБА_2 . В подальшому, 11.12.2024 приватним нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчинення нотаріальної дії, якою відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері на нерухоме майно, оскільки арешти, накладені на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2 неможливо зняти. Наведені обставини зумовили звернення до суду із цим позовом.

Отже, з отриманням листа відповідача від 06.02.2023 №07/20221 позивачу достеменно відомо про порушення її прав та інтересів у спірних правовідносинах.

Водночас, з цим позовом звернулась до суду лише 31.03.2025, тобто із значним пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст. 287 КАС України.

При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Обставин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, позивачем у позовній заяві не зазначено.

Доводи представника позивача в позовній заяві про те, що строк звернення до суду із цим позовом не пропущений через те, що бездіяльність відповідача носить триваючий характер, не приймаються судом, оскільки не свідчать про існування об`єктивних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У розумінні положення ст.287 КАС України, законом визначений спеціальний строк звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, зокрема державного виконавця, та початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У спірних правовідносинах у листа від 06.02.2023 №07/20221 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для закінчення, відновлення та зняття арешту з майна боржника ОСОБА_2 , тож саме з отриманням цієї відповіді позивачу достеменно відомо про порушення її прав та інтересів, водночас звернення до суду із цим позовом відбулось через понад 2 роки, при цьому представником позивача жодним чином не обґрунтовано причин, чому звернення до суду відбулось через такий тривалий термін, не наведено обставин, які унеможливлювали звернення позивача до суду із цим позовом у строки, встановлені ч.2 ст. 287 КАС України. В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням обізнаності щодо стану своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав та інтересів; при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулась за його захистом до суду не у визначений законом строк.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача) у відповідності до кількості учасників справи;

-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова