Постановление суда № 126443535, 07.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 квітня 2025 рокуСправа №160/23088/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ількова В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №160/23088/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 року по справі №160/23088/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою бабусею, що підтверджується відповідним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 01.07.2024 року про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою бабусею, що підтверджується відповідним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині цього рішення, та за наслідками його розгляду повідомити заявника про прийняте рішення у встановленому порядку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 в справі №160/23088/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто скаржнику.

Отже, вищевказане рішення суду набрало законної сили.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України і просить:

-задовільнити заяву адвоката Скоробогатька В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та встановити судовий контроль за виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року по справі №160/23088/24 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , у зазначений судом строк, подати звіт про виконання відповідного рішення.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача вказує на те, що станом на день подання цієї заяви рішення суду відповідачем так виконано і не було.

Ухвалою суду від 27.03.2025 року призначено до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №160/23088/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження.

28.03.2025 року відповідач надав письмові пояснення по справі.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.

Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

Суд зазначає, що з аналізу поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та доказів доданих до неї вбачається, що на думку позивача рішення суду від 17.10.2024 р. по справі №160/23088/24 залишається невиконаним, рапорт нерозглянутим.

Так, згідно матеріалів справи, 13.01.2025 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 представником позивача, в інтересах ОСОБА_1 був направлений адвокатський запит №14-К від 12.01.2025 року, щодо надання інформації про виконання командуванням військової частини НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 року по справі № 160/23088/24, а саме повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 01.07.2024 року про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою бабусею, що підтверджується відповідним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині цього рішення; надати інформацію про повідомлення ОСОБА_1 про наслідки повторного розгляду рапорту від 01.07.2024 року та про прийняте рішення у встановленому порядку.

24.02.2025 року на адресу адвоката Скоробогатька В.Ю. надійшли листи від Військової частини НОМЕР_1 , в яких зазначено, що відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та доданих до справи документів, ОСОБА_1 порушуючи питання про звільнення з військової служби ОСОБА_1 не має права на звільнення з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , копії листів долучено до матеріалів справи.

У листі Військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2025 року за №691/156/вихЗПІ зазначено, що відносно звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 , відповідачем було повідомлено, щодо рапорту ОСОБА_1 поданого 01.07.2024 року. І при розгляді цього рапорту застосовано вимоги п.3) ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідачем у цьому листі від 01.02.2025 року вказано, що згідно цієї норми, військовослужбовець може бути звільнений з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи (за наявності умови - відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення; встановлення цієї умови і було предметом судового розгляду).

Посилаючись на вказані положення, відповідач дійшов до висновку, що ОСОБА_1 права на звільнення з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення ОСОБА_1 немає.

У листі/відповіді від 01.02.2025 року відповідачем вказано, що підстави для звільнення ОСОБА_1 з військової служби відсутні, оскільки його бабуся, ОСОБА_2 , має ІІІ групу інвалідності, що не відповідає вимогам п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 зазначили, що розглянула рапорт військовослужбовця ОСОБА_1 та надала обґрунтовану відповідь, яка відповідає вимогам законодавства України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили про необхідність встановлення ВЧ НОМЕР_1 строку для подання звіту про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні по адміністративній справі №160/23088/24.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.241, 243-248, 382, 382-1 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №160/23088/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя В.В. Ільков