Решение № 126426251, 08.04.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21786/24

провадження № 2/753/3588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Цимбал І.К., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 42 282, 58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №76897691.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за договором позики №76897691 від 20.10.2023, укладеним із відповідачем.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за договором позики становить: 5 275 грн - заборгованість за кредитом, 16 211,25 грн - заборгованість по відсоткам, а загальна сума заборгованості складає 21 486,25 грн.

Крім того, 07.11.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4344497.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за договором позики №4344497 від 07.11.2023 року, укладеним із відповідачем.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за договором позики становить: 3 900 грн. - заборгованість за кредитом, 11 758,50 грн - заборгованість по відсоткам, а загальна сума заборгованості складає 15 658,50 грн.

Також, 19.11.2023 між ТОВ«Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25926-11/2023.

21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №21032024, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за кредитним договором №25926-11/2023від 19.11.2023, укладеним із відповідачем.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 2 100, 60 грн. - заборгованість за кредитом, 37,23 грн. - заборгованість по відсоткам, а загальна сума заборгованості складає 5 137,83 грн.

Так як відповідач не виконує власні зобов`язання за договорами та грошові кошти не повертає, позивач для захисту порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

09.01.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог, посилаючись на наступні обставини. Представником позивача в обгрунтування позовних вимог не надано доказів того, що відповідач отримав кредитні кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок. Крім того, надані позивачем розрахунки заборгованості не підтверджені належними доказами, оскільки наявність або відсутність зазначеної суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації.

Представник позивача відповідь на відзив не подавав.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Відповідачем відзив не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір позики №76897691, згідно якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалось надати ОСОБА_1 позику в сумі 10 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою 2,5% на день.

Позивач не надав доказів, що на виконання положень п. 1 Договору суму позики було перераховано на банківський рахунок Позичальника.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21.

Як зазначає позивач, відповідно до зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за договором позики №76897691 від 20.10.2023, укладеним із відповідачем.

Також, 07.11.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір позики №4344497, згідно якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалось надати ОСОБА_1 позику в сумі 3 900 грн. строком на 30 днів зі сплатою 2,5% на день.

Позивач не надав доказів, що на виконання положень п. 1 Договору суму позики було перераховано на банківський рахунок Позичальника.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21.

Як зазначає позивач, відповідно до зазначеного вище договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за договором позики №4344497 від 07.11.2023, укладеним із відповідачем.

Крім того, 19.11.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено Договір про надання фінансового кредиту №25926-11/2023, згідно якого ТОВ «Аванс Кредит» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит в сумі 3 000 грн. строком на 360 днів зі сплатою 2,50% на день.

Позивач не надав доказів, що на виконання положень п. 1.6 Договору кредит наданий клієнту в безготівковій формі на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №21032024.

Позивач в позові зазначив, що відповідно до зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за кредитним договором №25926-11/2023 від 19.11.2023, укладеним із відповідачем.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначає позивач, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №76897691 становить: 5 275 грн. - заборгованість за кредитом, 16 211,25 грн. - заборгованість по відсоткам; за договором позики №4344497 становить: 3 900 грн. - заборгованість за кредитом, 11 758 грн. - заборгованість по відсоткам; за кредитним договором №25926-11/2023 становить: 5 100,60 грн. - заборгованість за кредитом, 37,23 грн. - заборгованість по відсоткам, що підтверджується розрахунками заборгованості, наданими позивачем.

Варто зазначити, що розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та інших.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить даних про суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, а також процентну ставку обрахунку заборгованості. Надані позивачем документи лише констатують наявність заборгованості у фіксованій сумі, але не підтверджують її наявність, походження і розмір.

З урахуванням того, що наданий позивачем розрахунок суми боргу за кредитним договором не є зведеним документом, не був погоджений з відповідачем і не підтверджений первинними обліковими бухгалтерськими документами, а тому позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості за вказаними договорами кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунках.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документами, що створені самим позивачем та первісними кредиторами, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Крім того, варто зазначити, що суд позбавлений можливості встановити чи дійсно перейшло до позивача право вимоги за договором позики №76897691, за договором позики №4344497 та за кредитним договором №25926-11/2023, укладеними із ОСОБА_1 , оскільки до Договору факторингу 14/06/21, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Договору факторингу №21032024, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», позивач надав витяги з Реєстрів боржників до Договорів, які в порушення умов Договорів та чинного законодавства підписані лише представником позивача.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач не надав доказів, що відповідачу були надані в розпорядження грошові кошти, не надано доказів, що до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів`задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судві витрати в разі відмови в задоволенні позову, покладаються на позивача.

Відповідач у відзиві на позов просить стягнути з позивача понесені ним витрати на правову допомогу. .

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн. є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку з чим, враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони, суд вважає правильним та доцільним стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 128-131, 141, 247, 259, 263-265, 279, 281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», м. Київ, вул. С.Петлюри,30, ЄДРПОУ 35625014 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 08.04.2025.

Головуючий: І.К. Цимбал