Постановление суда № 126410900, 07.04.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення уточненого позову

07 квітня 2025 року Справа № 640/12221/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду у м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, і просила суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №20 від 09.03.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою;

- визнати протиправною бездіяльність Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) щодо відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 про перенесення дати іспиту;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 нову дату для проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу №640/12221/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії до свого провадження. Ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи - Київську міську прокуратуру. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Чотирнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Представник позивача через систему "Електронний суд" 30.03.2025 (зареєстрована у Сумському окружному адміністративному суді 31.03.2025 №12586 ел-суд) подала заяву про збільшення позовних вимог, і просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 20 від 09.03.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою;

- визнати протиправною бездіяльність Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) щодо відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 про перенесення дати іспиту;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської прокуратури № 1850 к від 31.10.2022, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 та органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу П Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури з 31.10.2022;

- провити ОСОБА_1 у Київській міській прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 (в подальшому змінено назву на Святошинську окружну прокуратуру м. Києва);

- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток з розрахунку її середньої заробітної плати станом на 2022 рік за час вимушеного прогулу, починаючи з 31.10.2022 і до моменту фактичного поновлення на посаді;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 нову дату для проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

01.04.2025 представником позивача подано до суду докази направлення копії заяви особам, зазначеним в якості відповідачів у поданій заяві про збільшення позовних вимог.

Від Офісу Генерального прокурора 04.04.2025 судом через підсистему «Електронний суд» подано клопотання від 03.04.2025 про повернення без розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідач звертає увагу суду, що заява про збільшення позовних вимог було доповнено новим предметом позову, заявлено нові позовні вимоги, зазначені інші підстави позовних вимог. З моменту прийняття наказу від 31.10.2022 про звільнення позивача з посади минуло понад 2 роки, а тому позивачем взагалі порушено строки звернення до суду із вимогами щодо скасування наказу про звільнення. Позов доповнено новими вимогами та підставами, які не були наявні взагалі не час подання первинного позову. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не шляхом збільшення позовних вимог. Подана позивачем заява виходить за межі первинних спірних правовідносин, а тому така заява фактично містить зміну предмету та підстав позову, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 47 КАС України. Просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у відповідних постановах, відповідно до яких одночасна зміна і предмету, і підстав позову не допускається.

Дослідивши заяву позивача від 30.03.2025 про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 44 КАС України визначено права та обов`язки учасників справи. Зокрема, пункт 3 частини третьої вказаної статті визначає право учасника справи на подання заяв та клопотань.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу встановлено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Окружним адміністративним судом міста Києва визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень статті 263 КАС України.

Частиною другою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі відкрито 11.05.2021, тобто позивач мав право звернутися з заявою про зміну предмету або підстав позову не пізніше ніж за тридцять днів до початку судового розгляду справи (11.06.2021).

Доказів того, що позивачем до 11.06.2021 подавалися заяви про зміну предмету чи підстав позову матеріали справи не містять.

В даному випадку, позивачем 30.03.2025 подано уточнений позов, без зазначення, що саме бажає змінити позивач предмет або підстави позову, зазначено заява про збільшення позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Так, суд зауважує, що предметом позову у даній справі №640/12221/21 є

- визнання протиправним і скасування рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №20 від 09.03.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою,

- визнання протиправною бездіяльність Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) щодо відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 про перенесення дати іспиту

- зобов`язання Офісу Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 нову дату для проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Разом з тим, в заяві про збільшення позовних вимог позивачем заявляються нові позовні вимоги, а саме

- визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської прокуратури № 1850 к від 31.10.2022, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 та органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу П Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури з 31.10.2022;

- провити ОСОБА_1 у Київській міській прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 (в подальшому змінено назву на Святошинську окружну прокуратуру м. Києва);

- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток з розрахунку її середньої заробітної плати станом на 2022 рік за час вимушеного прогулу, починаючи з 31.10.2022 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

Зазначені обставини свідчать про те, що нові спірні правовідносини стосуються взагалі іншого нового предмету і нових підстав спору, і предметом та підставами первісного позову такі вимоги не охоплюються та не можуть охоплюватися, враховуючи те, що з позовом позивач до суду звернулася у 2021 році, а звільнена позивач була з посади у 2022 році.

Крім того, позивачем змінюється не лише і підстави та предмет позовних вимог, а і заявляються вимоги до особи, яка взагалі не бере участь при розгляді первісного позову в межах даної справи, зокрема відсутній відповідач Київська міська прокуратура, тобто заявлено нові вимоги до особи, яка взагалі не є відповідачем по даній справі, що за своєю суттю є новим позовом в частині нових позовних вимог.

Зміст вказаної заяви свідчить про те, що позивачем було збільшено не розмір позовних вимог, а їх кількісний склад, тобто до вимог, які зазначені у позовній заяві і щодо яких було відкрито провадження, додалися взагалі нові вимоги, та їх правове обґрунтування, заявлено новий суб`єктний склад учасників справи.

Заява ж про збільшення позовних вимог, незважаючи на таку її назву, фактично такою не є, оскільки у ній не порушується питання про збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою майнового характеру, яку було заявлено безпосередньо у позовній заяві, до відповідачів, а доповнено новими вимогами до сторони, яка взагалі не залучена судом до участі у справі в якості відповідача, їх обґрунтуванням із посиланням на нові обставини, зокрема ті, які виникли у листопаді 2022 року після звільнення позивача з посади, тобто які виникли вже після відкриття провадження у даній справі у 2021 році.

Судом під час розгляду справи враховуються висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 лютого 2025 року по справі №640/24743/20 адміністративне провадження № К/990/25586/24, К/990/27984/24.

Судом касаційної інстанції зазначено, що Верховним Судом неодноразово робилися висновки про визначення предмета позову. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 вказано, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається

Тобто, у цьому випадку позивач змінює предмет позову (вимоги до осіб, які не є учасником провадження - відповідачем по справі ) та підстави (зазначає інші обставини у справі, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки, а саме стосовно звільнення позивача з посади, поновлення на посаді, стягнення коштів).

Таким чином, зазначеною заявою у даній справі позивач одночасно змінює і предмет, і підстави адміністративного позову, що суперечить частині першій статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові від 22.01.2020 у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тобто, у такому випадку продовжується розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову.

У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Змішування в одному провадженні різних предметів спору може ускладнити розгляд справи та вплинути на повноту та своєчасність захисту прав позивача.

Початкові позовні вимоги спрямовані на встановлення протиправності рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою та призначення позивачу нової дати для проведення іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

У той час, як позовні вимоги, викладені в уточненому позові, фактично є новим позовом.

Частиною першою статті 47 КАС України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову.

Суд наголошує, що згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 по справі № 201/4160/19, від 01.07.2024 по справі № 908/1884/23.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 дійшов такого висновку:

…Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.

Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини сьомої статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України….

Крім того, Верховний Суд в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17, аналізуючи відповідні положення статей 49, 185, 352, 353, ЦПК, які є аналогічними відповідним положенням статей 47, 169, 293, 294 КАС України, дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Суд зауважує, що зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. При цьому, у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, який неодноразово зазначав: у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку (зокрема, постанови верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, 19.07.2022 у справі № 420/13476/20, від 19.09.2023 у справі № 160/1235/21).

Отже, суд дійшов висновку, що заява зі зміною предмета та підстав позову в даній справі не підлягає прийняттю до розгляду у даному провадженні.

Враховуючи те, що позивачем фактично у 2025 році заявляються нові позовні вимоги, з якими, з огляду на суб`єктний склад сторін повинні розглядатися Київським окружним адміністративним судом, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права на окреме звернення із новими позовними вимогами до Київського окружного адміністративного суду із окремим адміністративним позовом в порядку, встановленому чинним законодавством.

Ураховуючи те, що подана позивачем заява від 30.03.2025 фактично є заявою про зміну одночасно і предмету, і підстав позову, заявлення нових позовних вимог до осіб, які не є стороною спірних правовідносин в межах даної справи, що є неприпустимим у відповідності до положень частини першої статті 47 КАС України, та з врахуванням вищезазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що має наслідком її повернення позивачеві.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Уточнену позовну заяву (заяву про збільшення позовних вимог) від 30.03.2025 повернути позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.М. Гелета