Решение № 126402362, 07.04.2025, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/317/25

Провадження № 2-а/486/3/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м.Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови ЕНА №4025921 від 07.02.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 лютого 2025 року о 15-22 год. він рухався на своєму автомобілі «HYUNDAI» державний номерний знак НОМЕР_1 по просп. Незалежності в м. Південноукраїнську. Доїжджаючи до світлофора на зелений сигнал світлофора він перетнув стоп-лінію та продовжив рух, коли автомобіль перебував безпосередньо на пішохідному переході загорівся жовтий сигнал світлофора, оскільки була відсутня небезпека для інших учасників дорожнього руху, він продовжив рух та був зупинений працівниками поліції, які повідомили причину зупинки порушення п. 8.7.3.г ПДР України, а саме порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал. Його пояснення з приводу того, що він почав рух на зелений сигнал світлофору інспектор до уваги не прийняв, та склав постанову якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Посилаючись на вимоги п. 8.10 ПДР України, зазначив, що вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою, складеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.02.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано у Головного управління Національної поліції в Миколаївській області постанову ЕНА №4025921 від 07.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У відзивіна позовнузаяву представниквідповідача зазначила,що 07.02.2025року о15-15год ОСОБА_1 було зупиненопрацівником поліціїза порушенняним вимогп 8.7.3. ґ ПДР України, зокрема, що останній керуючи автомобілем «HYUNDAI» державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонений світловий «жовтий», що підтверджується відеозаписом. П. 8.7.3. ґ ПДР України передбачено, що жовтий сигнал світлофора забороняє і попереджає про наступну зміну сигналу. Доказів, які спростовують порушення ним вимог п. 8.7.3. ґ ПДР України ОСОБА_1 суду не надав. Просила відмовити в задоволені позову.

В судовому засідання позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що стоп лінію він проїхав на мерехтливий зелений сигнал світлофора. Не міг здійснити зупинку автомобіля на жовтий, не вдаючись до екстреного гальмування. Вимоги п. 8.11 дозволяють продовжити рух на жовтий водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, у даному випадку перед знаком «стоп», не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на адміністративний позов просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника ГУНП в Миколаївській області.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог та заперечень, з урахуванням відзиву на позовну заяву, суд дійшов наступних висновків.

В судовомузасіданні встановленота зматеріалів справивбачається,що згідноз копієюпостанови серіїЕНА №4025921від 07.02.2025,складеної поліцейськимвідділення поліції№3(м.Южноукраїнськ)Вознесенського районногоуправління поліціїГУНП вМиколаївській областіЮрченком В.В.,07.02.2025о 15-22год.в м.Південноукраїнську,по просп.Незалежності,1, ОСОБА_1 керував автомобілем«HYUNDAI»державний номернийзнак НОМЕР_1 та здійснивпроїзд назаборонений сигналсвітлофора,а саме,жовтий,чим порушивп.8.7.3. ґ ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. В постанові зазначено, що до постанови додаються відео з ПВР номер 1113031965/82, відео з автомобільного реєстратора, за запитом /а.с .20 зворот - 22/.

З відеозапису «0-02-05-a51fd7a428016bf3727f3d0ba136d7b159b3421ad1ac8dbb6b008a733db702bb_b46c738ddbc6ad3c», який оглянуто в судовому засіданні, вбачається, що автомобіль «HYUNDAI» державний номерний знак НОМЕР_1 не доїжджаючи до знаку «стоп» здійснює рух на мигаючий зелений сигнал світлофору, в подальшому вмикається жовтий сигнал світлофору та автомобіль, перетинаючи "стоп" лінію, продовжує рух на заборонений жовтий сигнал світлофору.

Після чого працівниками поліції на службовому автомобілі було зупинено даний автомобіль та встановлено особу водія з подальшим фіксуванням правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст.247КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст.6Закону України«Про Національнуполіцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 11 ч.1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів України№ 1306від 10.10.2001 (далі ПДР).

Пунктом 1.1ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У відповідності до п.1.3ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 8.1ПДР встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно доп.8.7.3.«в» ПДРУкраїни зелениймиготливий дозволяєрух,але інформуєпро те,що незабаромбуде ввімкненосигнал,який забороняєрух.

П. 8.7.3. «ґ» ПДР- жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно з п.8.10ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «STOP», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Приписами п.8.11ПДР встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.69 «STOP» він повинен керуватися сигналами кожного світлофора (п.16.8 ПДР).

На долученому до матеріалів справи відеозаписі відображено подію, зазначену в оскаржуваній постанові серії № ЕНА № 4025921 від 07.02.2025 та підтверджено обставини, викладені в ній.

Зокрема, як вже було зазначено вище, автомобіль позивача «HYUNDAI» державний номерний знак НОМЕР_1 не доїжджаючи до стоп лінії здійснює рух на інформуючий блимаючий зелений сигнал світлофору, водночас продовжуючи рух, водій здійснює перетин "стоп" лінії вже на жовтий сигнал світлофору, після чого закінчує маневр розвороту на червоний сигнал світофору.

Відтак, наведені вище обставини доводять, що позивач доїжджаючи до знаку «стоп» повинен був, та мав змогу, зупинитись на мигаючий жовтий сигнал світлофору, оскільки доїжджав до даного знаку вже на попереджувальний про його зміну мигаючий зелений та відповідно повинен був зменшити швидкість руху свого автомобіля, аби в подальшому не вдаватись до екстреного гальмування.

При цьому, доводи позивача про застосування ним положень п.8.11ПДР є недоречними, оскільки останній повинен був зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, проте, в порушення вимог пункту 8.7.3. «ґ» ПДР, він здійснив проїзд на заборонений «жовтий» сигнал світлофору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн., поліцейський відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Юрченко В.В діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП, що виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Постанову серії ЕНА № 4025921 від 07.02.2025, поліцейського відділення поліції №3 (м. Южноукраїнськ) Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Юрченка Василя Вікторовича,якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Волощук