№ 126401264, 07.04.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/826/25

3/703/576/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 31.01.2025 близько 13-45 год, перебуваючи по вул. Героїв Холодноярців в м. Сміла Черкаської області, на автобусній зупинці біля ЗОШ №6, вчинив сварку з неповнолітнім ОСОБА_2 , нецензурно висловлювався, завдав останньому удару по обличчю, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що 31.01.2025 близько 13-45 год перебував на зупинці громадського транспорту біля школи №6 в м. Сміла. Там побачив групу неповнолітніх осіб, один із яких почав ображати та цькувати іншого хлопця. По цій причині зробив йому зауваження. Той хлопець почав виражатися в його бік непристойними словами, задиратися, пропонувати вирішити їх конфлікт бійкою, тому встав із лави на зупинці та пішов в його бік. Хлопець злякався, забіг в автобус. Ніякого насильства щодо того хлопця не застосовував, словесно його також не ображав. В його діях вбачав протиправну поведінку, він цькував іншого учня, виявив неповагу до нього, як до старшої людини. При цьому намагався зняти свої дії на камеру для соцмережі «Тік-ток».

Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні, в присутності матері надав пояснення про те, що 31.01.2025 близько 13-30 год перебував на зупинці громадського транспорту біля школи №6 в м. Сміла. Там побачив свого знайомого на ім`я ОСОБА_3 , якому 16 років. Почав з ним розмовляти про те, що відео про нього хтось виклав у соцмережу «Тік-ток». В цей час, чоловік, що сидів на зупинці, пішов до нього та почав лаяти нецензурними словами, бо нібито він чіпляється до ОСОБА_3 . Виглядало, що той чоловік був в стані сп`яніння. Тоді між ним та тим чоловіком, стояла інша дитина, однак той чоловік вдарив його в обличчя. Він боявся, тому забіг в автобус, а незнайомий чоловік слідував за ним, тому викликав поліцію. Поліцію викликав уже перебуваючи в автобусі, казав тому чоловіку, щоб не чіпав його, але той лаявся та давав знати, що йому байдуже. Того чоловіка бачив іншого дня в центрі міста, той був нетверезим.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні «Чернов проти України» (заява № 16432/10) ЄСПЛ констатував, що як встановлено раніше у справі «Ігор Тарасов проти України» (заява № 44396/05 від 16.06.2016, пункт 25), адміністративне правопорушення «дрібне хуліганство», передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підпадало під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції (п. 41).

Рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 суд також визнав, що провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції, і у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП).

Отже при розгляді справи про адміністративні правопорушення судом мають бути застосована процедура та дотримані гарантії прав осіб, прирівняні до таких під час кримінального провадження.

Зі змісту статті 296 КК та судової практики Верховного Суду (постанова Великої Палати від 03 липня 2019 року №288/1158/16-к, провадження №13-28кс19), вбачається, що кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється в людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла (пункт 5 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 №10 «Про судову практику у справах про хуліганство»).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Як убачається з матеріалів справи, дії ОСОБА_1 полягали в завданні удару неповнолітньому, який об`єктивно є фізично слабшим та не зміг чинити супротиву, нецензурній лайці в громадському місці, а саме на зупинці громадського транспорту, де були присутні інші діти, а також всередині громадського транспорту, чим був порушений громадський порядок і спокій громадян. При цьому судом не беруться до уваги повідомлення особи, постраждалої від хуліганських дій, що порушник перебував у стані алкогольного сп`яніння, а також заява ОСОБА_1 про вчинення ОСОБА_2 булінгу щодо іншого учня, оскільки вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи.

Отже своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на заперечення своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №027563 від 31.01.2025, в якому викладені обставини вчинення правопорушення 31.01.2025;

- даними рапорту поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 31.01.2025;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 31.01.2025.

Зазначені докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони отримані у визначеному процесуальним законом порядку.

З урахуванням викладеного, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена повністю.

Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні відомості про особу порушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють особу, на яку накладається адміністративне стягнення, від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 173, 252, 280, 283, 284 КУпАП

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) грн (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.В.Овсієнко