Постановление суда № 126389601, 28.03.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2181/25

провадження 1-кс/216/713/25

УХВАЛА

іменем України

28 березня 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:

у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12025041230000792 від 26.03.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянка України, українка, яка має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, розлучена, яка мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в силу ст.89 КК України раніше не судима,

підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

встановив:

До Центрально-Міського районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)» з альтернативою внесення застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025041230000792 від 26.03.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи в порушення вказаних вимог закону, у невстановлений слідством час, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу - метадон, у невстановленому слідством місці, у невстановленої слідством особи, незаконно придбала невстановлену кількість наркотичного засобу, який містився у згортках ізолюючої стрічки чорного кольору, які ОСОБА_5 зберігала при собі з метою подальшого збуту.

26 березня 2025 року о 19:40 годин, ОСОБА_5 перебуваючи біля зупинки громадського транспорту «мкрн. Сонячний», що неподалік будівлі 7Г на мікрорайоні Сонячний в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, затримана в порядку ст.208 КПК України, у якої під час особистого обшуку співробітники поліції виявили та вилучили у правій зовнішній кишені куртки, яка була одягнена на ній, було виявлено та вилучено два згортки ізолюючої стрічки чорного кольору у яких знаходилися поліетиленові пакетики із білою порошкоподібною речовиною, яка має зовнішні специфічні ознаки наркотичного засобу метадону (фенадону), її власний мобільний телефон «Galaxy A10S» моделі «SM-A107FDS» серійний номер « НОМЕР_1 » imei1: НОМЕР_2 , imei1: НОМЕР_3 , в якому містяться сім-картка з абонентським номерам « НОМЕР_4 ».

Відповідно до висновку експерта №CE-19/104-25/12218 - НЗПРАП від 27.03.2025, маса речовини, яка містилась у одному згортку ізолюючої стрічки чорного кольору, який був виявлений та вилученіий під час особистого обшуку у ОСОБА_5 , становить 0,3839г. Зазначена речовина містить наркотичний засіб метадон (фенадон), який включений до переліку наркотичних засобів, обіг яких обмежено, таблиці № 2 списку № 1 «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770. Маса метадону (фенадону) становить 0,1874г, який ОСОБА_5 зберігала з метою подальшого збуту.

Крім цього, 26.03.2025 в ході проведення огляду місцевості за участю ОСОБА_5 , за адресами: зупинка громадського транспорту «мкрн. Сонячний» у м. Кривий Ріг, зупинка швидкісного трамваю «Міська лікарня» м. Кривий Ріг, виявлено по одному згортку ізолюючої стрічки чорного кольору у яких знаходились поліетиленові пакетики із білою порошкоподібною речовиною, яка має зовнішні специфічні ознаки наркотичного засобу метадону (фенадону), розмір та зовнішні ознаки яких аналогічні відповідним зовнішнім ознакам двох згортків ізолюючої стрічки чорного кольору з пакетиком із прозорого полімерного матеріалу з речовиною, вилученою при особистому обшуку ОСОБА_5 , відповідно до виявлених фотозображень у Галереї мобільного телефону «Galaxy A10S» моделі «SM-A107FDS» серійний номер «R9AMB16ZOYJ» imei1: НОМЕР_2 , imei1: НОМЕР_3 , в якому містяться сім-картка з абонентським номерам « НОМЕР_4 », вилученого 26.03.2025 під час особистого обшуку останньої, у якому ОСОБА_5 зберігала фотознімки із місцями розташування вищевказаних виявлених «схованок», які остання маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту шляхом розміщення у загальнодоступних місцях (розкладення закладок), з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи цього, розмістила з метою подальшого незаконного збуту невизначеному колу осіб.

26.03.2025 ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

27.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, шкодує про вчинене, просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказала, що з протягом 10 років фактично проживає однією сім`єю з ОСОБА_9 та їх спільною малолітньою донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Старший син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає окремо з її попереднім чоловіком, на канікули приїздить до матері. Переховуватись від органу досудового розслідування та суду наміру не має, оскільки визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення та немає іншого місця проживання. Повідомила, що дата місце та час затримання у протоколі зазначені вірно, заходи фізичного або психологічного тиску до неї не застосовувались.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 за узгодженою із ОСОБА_5 позицією, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на не доведення ризиків, на які посилається прокурор, міцні соціальні зв`язки за місцем проживання підозрюваної та її бездоганну процесуальну поведінку.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного, обвинуваченого; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, обвинуваченого у випадку внесення застави, або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

26.03.2025 о 19 год. 40 хв. ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, складено і підписано 27.03.2025р. та вручено останній 08 серпня 2024 р. о 16 год. 25 хв.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набула статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 могла вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- протоколом затримання в порядку ст.. 208 КПК України від 26.03.2025;

- речовими доказами у вигляді: два згортки із ізолюючої стрічки чорного кольору кожен із яких містить поліетиленовий пакетик з речовиною білого кольору, ззовні схожу на наркотичний засіб мета дон, грошові кошти загальною сумою 1660 грн., банківські картки № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Galaxy A10S» моделі «SM-A107FDS» серійний номер « НОМЕР_1 » imei1: НОМЕР_2 , imei1: НОМЕР_3 , в якому містяться сім-картка з абонентським номерам « НОМЕР_4 »;

- протоколом огляду мобільного телефону «Galaxy A10S» моделі «SM-A107FDS» серійний номер « НОМЕР_1 » imei1: НОМЕР_2 , imei1: НОМЕР_3 , в якому містяться сім-картка з абонентським номерам « НОМЕР_4 »;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.25;

- речовими доказами у вигляді: трьох згортків із ізолюючої стрічки чорного кольору кожен із яких містить поліетиленовий пакетик з речовиною білого кольору, ззовні схожу на наркотичний засіб мета дон;

- висновком експерта №CE-19/104-25/12218 - НЗПРАП від 27.03.2025.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.4. Наявність ризиків

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що обвинувачена ОСОБА_12 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик може мати місце безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 1 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, підозрювана офіційно не одружена, однак вже 10 років перебуває у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_9 з яким має спільну дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживає разом з вказаними особами за адресою АДРЕСА_1 . Окрім того, бере участь у вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживає з батьком. Таким чином, матеріали клопотання спростовують твердження сторони обвинувачення про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступень соціальних зв`язків підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від досудового розслідування та суду, однак вважає, що рівень інтенсивності вказаного ризику дозволяє забезпечити дієвість кримінального провадження без застосування найсуворішого запобіжного заходу.

3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, отже відсутній мотив для здійснення незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста. На час розгляду клопотання слідчому судді не надано жодних відомостей про спроби підозрюваного впливати на вказаних осіб. Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у якості свідків були допитані поняті, залучені під час проведення слідчого експерименту, та працівник оперативного підрозділу. Відомостей, що підозрювана знайома з вказаними особами та має будь-які засоби впливу на них слідчому судді не надано.

Таким чином, хоча слідчий суддя і бере до уваги теоретичну можливість підозрюваної впливати на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, однак, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваної, низьким рівнем мотивації для реалізації вказаного ризику, вважає, що запобігти незаконному впливу можливо шляхом застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки підозрювана вважається не судимою в силу ст.89 КК України, стороною обвинувачення не було надано доказів інших проявів девіантної поведінки ОСОБА_5 протягом останніх 10 років та притягнення її до кримінальної відповідальності.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- міцність соціальних зв`язків підозрюваної в місці її постійного проживання та наявність на утриманні підозрюваної малолітньої доньки та неповнолітнього сина.

- за станом здоров`я ОСОБА_5 не є особою з інвалідністю, разом з тим повідомила, що має хронічне захворювання печінки та язви на ногах.

- репутацію підозрюваної, яка не судима в силу ст.89 КК України;

- майновий стан підозрюваної, яка на теперішній час офіційного доходу не має;

- відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді не є високим.

3.6. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Надані стороною обвинувачення дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

Так, запобігти ризикам передбаченим п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України цілком можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказаний запобіжний захід забезпечить контроль з боку сторони обвинувачення за місцем перебування підозрюваного та унеможливить її позапроцесуальне спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами.

Зважаючи на невисоку інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, належну процесуальну поведінку підозрюваної, з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про ефективність та достатність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце постійного проживання цілодобово.

На переконання слідчого судді, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визнання необґрунтованими наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність на даному етапі доказів прояву неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, наявність утриманців, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваній цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

постановив :

В задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити підозрюваній залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування, строком на 1 (один) місяць 28 (двадцять вісім) днів, тобто до 26 травня 2025 року (включно).

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений час.

- не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Ухвалу направити для виконання до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Встановити строк дії ухвали до 26 травня 2025 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 01 квітня 2025 року о 16-50 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Суддя ОСОБА_1