Решение № 126383639, 01.04.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1734/25

Провадження №2-а/461/72/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Басараб Д.Е.,

представника позивача Кольбенко Г.С.,

представника відповідача Лубоцького Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про зміну постанови в справі про порушення митних правил в частині визначення заходу стягнення,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кольбенко Г.С., 04.03.2025 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить змінити п.2 постанови у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 18.02.2025, в частині стягнення штрафу, а саме накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, на суму 7320,40 грн, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову покликається на те, що 13.01.2025 близько 05 год. 20 хв. ОСОБА_1 автомобілем марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прямував з Республіки Польща в Україну в якості водія через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому речей, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля було виявлено товар без ознак приховування, який відповідно до ст.374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: куртку (ТМ «Gucci», арт.762559), пальто (ТМ «Gucci», арт.715723), пальто (ТМ «Gucci», арт.774538), ремінь (ТМ «Gucci», без наявного артикулу), хустку (ТМ «Gucci», арт.786262), футболку (ТМ «Gucci», арт.785345), сумку (ТМ «Gucci», без наявного артикулу), браслет (ТМ «Yves Saint Laurent», без наявного артикулу). Під час усного опитування та у письмовому поясненні ОСОБА_1 повідомив, що дані речі йому не належить, його попросила перевезти як передачу для своєї подруги знайома жінка, яка запевнила, що вказані речі є вживаними та їхня сукупна вартість не перевищує 500 євро. Жодних документів на вказані речі, які б підтверджували їхню вартість нею не надавалось. Вбачаючи в діях ОСОБА_1 наявність складу порушення митних правил, стосовно позивача 13.01.2025 було складено протокол про порушення митних правил №0032/UA209000/2025, за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України. 18.02.2025 заступником начальника Львівської митниці Хомутянським В.В. винесено постанову у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 МК України та накладено штраф у розмірі 122642,18 грн, стягнуто з нього на користь митниці 125,33 грн витрат за зберігання товару на складі митниці, постановлено повернути вилучений тимчасово товар ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_1 перевозив вилучені речі на прохання знайомої жінки, а саме - ОСОБА_2 , яка в свою чергу являється працівником фірмового магазину «Gucci» та відповідно придбала зазначені речі зі знижкою для працівників, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи відповідні рахунки (інвойси) та виписки з банківського рахунку ОСОБА_2 в ING банку за період з 05.11.2024 по 03.01.2025, з якого здійснювалась оплата вищезазначених покупок. Враховуючи наведене, загальна вартість вилучених речей при перетині кордону становить 560 євро, що згідно офіційного курсу євро станом на 13.01.2025 становило 24401,328 грн. В основу визначення розміру штрафу відповідачем при винесенні постанови у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 18.02.2025 покладено висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 22.01.2025 №1420003400-0035, згідно якого загальна вартість товарів у справі про порушення митних правил становить 408807,25 грн. Однак позивач вважає, що висновок експертного дослідження є неналежним та недопустимим доказом, оскільки згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз. Звертає увагу, що матеріали справи про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 не містять доказів, що експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Таким чином, висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи, яка є підрозділом митного органу, побудовані по суті на припущеннях, що виключає можливість їх застосування як належного та допустимого доказу. Відтак, Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є органом уповноваженим на встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митного контролю, але не уповноважена на визначення митної вартості переміщуваних речей у справах про порушення митних правил, що в подальшому є підставою для визначення розміру штрафу, який зараховується на рахунок відповідача.

Ухвалою судді від 06.03.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

13.03.2025 до суду надійшов відзив від представника Львівської митниці Банаха Р.В., у якому останній просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю, із покликанням на таке. Згідно висновку Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003400-0035 від 22.01.2025 загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 становить 408807,25 грн. 13.01.2025 на адресу Львівської митниці надійшла заява ОСОБА_1 про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 шляхом компромісу, у порядку передбаченому ст.521 Митного кодексу України. Однак, на підписання мирової угоди про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 шляхом компромісу, ОСОБА_1 у Львівську митницю на визначену у протоколі про порушення митних правил дату та час не прибув, заяв чи клопотань від такого не надходило. 18.02.2025 постановою Львівської митниці у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за санкцією ч.2 ст.471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 122642,18 грн. Щодо покликань представника позивача на неналежність висновку Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003400-0035 від 22.01.2025, зазначив, що з огляду на те, що в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості переміщуваного товару, в порядку ст.516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст.515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення. Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Щодо відповідності коду КВЕД 84.11 повідомив, що головне призначення КВЕД - визначення і кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, який не створює прав чи обов`язків для підприємства і організації, не спричиняє жодних правових наслідків для них, а сам код КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації, тому зазначений код КВЕД 84.11 не відображає повноважень СЛЕД Держмитслужби. Щодо долучених представником позивача копій рахунків (інвойсів) та виписки з банківського рахунку громадянки ОСОБА_2 , зазначає, що рахунки на товар на вигляд є скріншотами, а не оригіналами документів та не можуть бути належним та допустимим доказом. Зокрема, у них відсутня інформація, про те, на якій підставі надаються такі значні знижки та чи дійсно громадянка ОСОБА_2 має на них право, немає доказів того, що вона є працівницею фірмового магазину «Gucci». Як слідує з наданих представником позивача документів ОСОБА_2 проживає (перебуває) в АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 повідомив, що речі йому були передані громадянкою у Німеччині. Оскільки, позивачем при ввезенні на митну територію України не було заявлено про вартість незадекларованих товарів, не надано документів, що підтверджують їх вартість, тому вартість встановлена належним чином та уповноваженою організацією (висновок №1420003400-0035 від 22.01.2025). Також, оскільки на день винесення Львівською митницею постанови у справі про порушення митних правил від позивача не надходило жодних документів та клопотань, вважає, що Львівською митницею правомірно винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено стягнення в розмірі передбаченому законодавством.

26.03.2025 представником позивача - адвокатом Кольбенко Г.С. долучено до матеріалів справи оригінали рахунків (інвойсів) на підтвердження вартості переміщуваного ОСОБА_1 товару, повідомлення про доставку замовлень, та документи на підтвердження того, що ОСОБА_2 є працівником фірмового магазину «Gucci».

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Кольбенко Г.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні до викладених у адміністративному позові, просив такий задовольнити.

Представник відповідача Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцький Б.І. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив із покликанням на обставини, наведені у поданому відзиві на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13.01.2025 головним державним інспектором оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Данищенко С.І. складено протокол про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.471 МК України.

Постановою заступника начальника Львівської митниці Державної митної служби України Хомутянського В.В. у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 18.02.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів на суму 122642,18 грн. Товари, тимчасово вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 13.01.2025 повернуто ОСОБА_1 та стягнуто з останнього на користь Львівської митниці 125,33 грн витрат за зберігання товару на складі митниці.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.01.2025 близько 05 год. 20 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці в напрямку «в`їзд в Україну», смугою руху «зелений коридор» заїхав транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinterr», реєстраційний номер НОМЕР_1 у якому в якості водія слідував ОСОБА_1 , чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. При проведенні митних формальностей цього транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню, тому автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де в салоні автомобіля без ознак приховування був виявлений товар, який перевищував неоподатковану норму ввезення для громадян, а саме: куртку (ТМ «Gucci», арт.762559), пальто (ТМ «Gucci», арт.715723), пальто (ТМ «Gucci», арт.774538), ремінь (ТМ «Gucci», без наявного артикулу), хустку (ТМ «Gucci», арт.786262), футболку (ТМ «Gucci», арт.785345), сумку (ТМ «Gucci», без наявного артикулу), браслет (ТМ «Yves Saint Laurent», без наявного артикулу). У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив що мав намір перемістити виявлений товар на митну територію України на прохання його знайомої жінки. Вину свою визнав. Документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару громадянин ОСОБА_1 до митного контролю не подав про їх наявність не повідомив. Товари, що не перевищували неоподатковувану норму ввезення для громадян та особисті речі, громадянину було пропущено на митну територію України для вільного використання. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, щодо недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. 13.01.2025 на адресу Львівської митниці надійшла заява ОСОБА_1 про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 шляхом компромісу, у порядку передбаченому ст.521 Митного кодексу України, однак, на підписання мирової угоди про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 шляхом компромісу, ОСОБА_1 у Львівську митницю на визначену у протоколі про порушення митних правил дату та час не прибув, заяв чи клопотань від такого не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 2 статті 471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Згідно примітки до ст.471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч.ч.2-6 ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Частиною 4 статті 374 МК України визначено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджуючись з постановою у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 18.02.2025, просить змінити захід стягнення застосований до нього у справі про порушення митних правил зі штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 122642,18 грн, на штраф в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 7320,40 грн.

Так, за приписами статті 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Частиною 1 ст.511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого товар був тимчасово вилучений у ОСОБА_1 протоколом про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 18.02.2025 та переданий на склад Львівської митниці.

Згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України №1420003400-0035 від 22.01.2025, загальна вартість вилучених предметів у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 становить 408807,25 грн.

Позивач вказує на те, що висновок №1420003400-0035 від 22.01.2025, складений Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, є неналежним та недопустимим доказом.

З приводу зазначеного суд звертає увагу на те, що оскільки під час складення протоколу про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 13.01.2025, ОСОБА_1 митному органу не було надано будь-яких документів, які б підтверджували вартість виявлених у нього незадекларованих товарів, тому митницею у відповідності до норм ст.ст.515 - 516 МК України в цій справі була призначена експертиза, проведення якої було доручено експертам Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень (надалі - СЛЕД) Держмитслужби України.

Відповідно до норм ч.ч.2, 3 ст.357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Нормами ч.ч.1, 2 ст.515 МК України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно норм ст.516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 №18, у редакції наказу від 12.11.2019 №29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Оскільки в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості переміщуваного товару, то відповідачем правомірно було призначено експертизу та в межах ст.515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Відповідно до ч.15 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС від 02.12.2016 №1058, під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) експертами застосовуються методи досліджень та методики проведення експертиз, які визначені в нормативно-правових актах та нормативно-технічних документах (міжнародні та національні стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції рекомендації, переліки, науково-технічна та довідкова література, програмні продукти тощо).

Обрання методу (методики) проведення досліджень (експертиз) належить до компетенції експерта.

Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Із наведених норм суд встановив, що експертиза для визначення вартості незадекларованих товарів проводиться в межах справи про адміністративне правопорушення і є доказом по справі. Така експертиза не є судовою експертизою, а тому на неї не поширюються вимоги, зокрема, про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Водночас, згідно із цими нормами, особа, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил вправі провести незалежну експертизу за власний рахунок.

Тобто, у разі не згоди позивача з висновком СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0035 від 22.01.2025, позивач мав право ініціювати питання призначення іншої експертизи, однак, як вбачається з матеріалами справи, таким правом позивач не скористався.

Проведення експертиз у справах про порушення митних правил експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади визначено на законодавчому рівні у ч.2 ст.515 МК України, тому посилання представника позивача на коди КВЕД Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби є безпідставними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що висновок експертного дослідження №1420003400-0035 від 22.01.2025у даній адміністративній справі виконано із дотриманням процедури, передбаченої наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз)» від 02.12.2016 №1058, такий відповідає вимогам закону та є належним та допустимим доказом.

На підтвердження вартості товарів - предметів порушення митних правил згідно постанови №0032/UA209000/2025 від 18.02.2025, представником позивача долучено до матеріалів справи 1) рахунок (інвойс) №2024/NL/1324018031 від 21.12.2024 на суму 145 євро, згідно якого вартість куртки (ТМ «Gucci», арт.762559) становить 145 євро; 2) рахунок (інвойс) №2024/NL/1324017077 від 09.12.2024 на суму 250 євро, згідно якого вартість пальто (ТМ «Gucci», арт.715723) становить 180 євро; 3) рахунок (інвойс) №2024/NL/1324017405 від 12.12.2024 на суму 55 євро, згідно якого вартість сумки (ТМ «Gucci», арт. 726843) становить 55 євро; 4) рахунок (інвойс) №2024/NL/1324016099 від 19.11.2024 на суму 25 євро, згідно якого вартість футболки (ТМ «Gucci», арт. 785345) становить 25 євро; 5) рахунок (інвойс) №2024/NL/1324017080 від 09.12.2024 на суму 195 євро, згідно якого вартість хустки (ТМ «Gucci», арт. 786262) становить 20 євро; 6) рахунок (інвойс) №2024/NL/1324018094 від 23.12.2024 на суму 15 євро, згідно якого вартість ременя (ТМ «Gucci», арт. 707327) становить 15 євро; 7) рахунок (інвойс) №2024/NL/1324016011 від 18.11.2024 на суму 100 євро, згідно якого вартість пальто (ТМ «Gucci», арт. 774538) становить 100 євро; 8) рахунок (інвойс) №YSNL2024004822 від 07.11.2024 на суму 95,00 євро, згідно якого вартість браслету (ТМ «Yves Saint Laurent», арт.809453610) становить 20 євро; 9) виписки з банківського рахунку ОСОБА_2 в ING банку за період з 04.11.2024 по 03.01.2025.

Згідно вищезазначених документів загальна вартість товарів становить 560 євро (24401,32 грн).

Таким чином, вартість товарів - предметів порушення митних правил згідно поданих представником позивача документів є значно меншою, ніж визначено висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003400-0035 від 22.01.2025.

Разом з тим, суд звертає увагу, що представлені представником позивача рахунки (інвойси) не були надані позивачем під час складання протоколу про порушення митних правил, що сторонами не заперечується, у зв`язку з чим в порядку ст.516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст.515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Окрім цього, суд звертає увагу, що з постанови у справі про порушення митних правил №0032/UA209000/2025 від 18.02.2025 вбачається, що така була винесена за участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Карпінської О.Б.

Співставивши рахунки (інвойси) та виписку з банківського рахунку ОСОБА_2 в ING банку за період з 04.11.2024 по 03.01.2025, судом встановлено, що дата частини оплат згідно виписки не співпадає з датами рахунків (інвойсів), зокрема, рахунок (інвойс) №2024/NL/1324018031 на суму 145 євро датований 21.12.2024, у виписці транзакція на вказану суму датована 19.12.2024, рахунок (інвойс) №2024/NL/1324017077 на суму 250 євро датований 09.12.2024, у виписці транзакція на вказану суму датована 07.12.2024, рахунок (інвойс) №2024/NL/1324017080 на суму 195 євро датований 09.12.2024, у виписці транзакція на вказану суму датована 07.12.2024, рахунок (інвойс) №2024/NL/1324018094 на суму 15 євро датований 23.12.2024, у виписці відображені транзакції на вказану суму 19.12.2024 та 01.01.2025, рахунок (інвойс) №2024/NL/1324016011 на суму 100 євро датований 18.11.2024, у виписці відображені транзакції на вказану суму 14.11.2024 та 28.11.2024, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що стороною позивача не надано достовірних доказів оплати за товар та які б засвідчили реальність придбання товарів за вказаною ціною.

Самі ж рахунки (інвойси) без надання достовірних доказів оплати за товар не можуть бути належними доказами на підтвердження вартості товарів, які переміщував ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що відповідно до наданих ОСОБА_1 письмових пояснень, коробку з брендовими речима йому передала в Німеччині знайома йому жінка для перевезення в Україну, однак з долучених представником позивача документів вбачається, що адреса отримувача в рахунках (інвойсах) зазначена в Нідерландах.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Таким чином, оскільки позивачем при ввезенні на митну територію України не було заявлено про вартість незадекларованих товарів, не надано жодних документів, що підтверджують їх вартість, вартість встановлена, на час прийняття оспореного рішення відповідачем, належним чином та уповноваженою організацією СЛЕД Держмитлужби, суд приходить до висновку, що Львівською митницею правомірно винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено стягнення в розмірі передбаченому законодавством, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.6, 9, 72-77, 241-246, 295, 297 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці про зміну постанови в справі про порушення митних правил в частині визначення заходу стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 04.04.2025.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , 47705, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Чистилів, РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_3 ;

представник позивача: Кольбенко Гордій Сергійович, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: Львівська митниця, 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343, номер телефону: 032 258 9990, 032 258 9981, електронна пошта: lv.post@customs.gov.ua.

Суддя О.Б. Кротова