Решение № 126371826, 04.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2025 р. справа № 300/5659/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2022 №2501272-2410-0916.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним податковим повідомленням рішенням ГУ ДПС в Івано-Франківській області позивачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 17658,0 грн, за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021рік. Позивач зазначає, що належний йому на праві власностіоб`єкт нежитлової нерухомості, є свинарником, який використовується ним у підприємницькій діяльності згідно зареєстрованого КВЕДУ. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №570, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства». Зазначений клас 1271 включає підклас 1271.1 «Будівлі для тваринництва» (товарні племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики). Враховуючи те, що належна позивачу нежитлова нерухомість згідно ДК 018-2000 відноситься до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», підкласу 1271.1 «Будівлі для тваринництва», то на його переконання він звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості згідно пп. «ж» пп. 266.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Також позивач звернув увагу на те, що зазначення ним у поданій декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік розміру отриманого доходу від здійснення діяльності надання в оренду й експлуатацію власного майна зумовлено тим, що форма розрахунку передбачає тільки одну графу для зазначення назви виду економічної діяльності і фактично був зазначений той вид діяльності, який використовувався за звітний період більше інших. Враховуючи наведене просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.12.2022 №2501272-2410-0916.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.16-17).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначила, що згідно з даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС Бак А.С. зареєстрований як фізична особа-підприємець.Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності виробничою будівлею за АДРЕСА_1 , загальною площею 588,6 кв.м.Податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2022 №2501272-2410-0916 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік в сумі 17658,00 грн. Звернула увагу суду на те, що відповідно до Додатку Ф2 Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік позивачем задекларовано дохід від «Розведення свиней» в сумі 163050 грн, проте за 2021 рік задекларовано дохід лише за «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» у розмірі 119 956,80 грн, а тому у даному випадку відсутні підстави для застосування пп. «ж» пп. 266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України. Просила у задоволенні позову відмовити (а.с.22-26).

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, у якому позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. Зазначив, що належне йому нежитлове приміщення не здається ним у оренду, лізинг чи в позичку.Податкова декларація взагалі не містить вимоги окремо зазначати який дохід отриманий від кожного виду діяльності, а подається загальний дохід за звітний період. Таким чином у декларації зазначений вид діяльності який був більш використаний ним у 2021 році (а.с.39-41).

Відповідач своїм правом на подання заперечення, не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є власником виробничої будівлі, об`єкта: свинарник, площею 588,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.01.2008 (а.с.7).

07.02.2022 ОСОБА_1 подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік. У додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, Розрахунку податкових зобов`язань з подаптку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою ОСОБА_1 зазначено про отримання доходу у звітному 2021 році у сумі 119956,8 грн., за здійснення надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код виду економічної діяльності згідно з КВЕД 68.20 (а.с.8-10).

За результатами аналізу податкової інформації Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській областіприйнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2022 №2501272-2410-0916, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік в сумі 17658,00 грн (а.с.11).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДПС України.

За наслідками розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 02.06.2023 №13983/6/99-00-06-01-04-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській областівід 31.12.2022 №2501272-2410-0916, а скаргу - без задоволення (а.с.12-13).

Вважаючи оскаржуване рішення податкового органу протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі-ПК України).

Оподаткування майна відмінного від земельної ділянки встановлено розділом ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України.

Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України, об`єктом такого оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 14.1 ст.14 ПК України, закріплені різновиди об`єкти нежитлової нерухомості що підлягають оподаткуванню серед яких будівлі та приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в залежності від місця розташування та типів таких об`єктів нерухомості (пп.266.5.1 ПК України), а об`єкт оподаткування залежить від виду діяльності та типу будівель чи споруд за ДК 018-2000 (п.266.2 ПК України).

Тип об`єктів нерухомості визначається в залежності від його коду за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Відповідно до ДК 018-2000 нежитлова будівля свинарник відноситься до класу 1271.1 (1 будівлі, 12 будівлі нежитлові, 127 будівлі нежитлові інші, 1271 будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, 1271.1 будівлі тваринництва).

Пунктом 266.5 ст.266 ПК України закріплено порядок встановлення ставок податку зокрема для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб ставки податку, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами рішенням Калуської міської ради Івано-Франківської області від 14.07.2020 №3305 «Про внесення змін до рішення міської ради від 25.06.2020 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Калуської міської об`єднаної територіальної громади» встановлено ставки податків для нежитлової нерухомості у розмірі 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня звітного (2021) року за 1 кв.м. бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також не заперечується сторонами те, що належний позивачу на праві власності об`єкт нерухомого майна: свинарник, площею 588,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до ДК 018-2000 відноситься до класу 1271.1 (1 будівлі, 12 будівлі нежитлові, 127 будівлі нежитлові інші, 1271 будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, 1271.1 будівлі тваринництва).

Разом з тим спірним у даній справі є питання щодо правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік в сумі 17658,00 грн., з огляду на наявність інформації про отриманняпозивачем у 2021 році доходуу розмірі 119956,80 грн, від здійснення виду діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також наявності у даному випадку підстав для застосування пп. «ж`пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 266 Податкового кодексу України визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об`єкти оподаткування, базу оподаткування, а також пільг: із сплати цього податку.

Так, згідно підпункту «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Із аналізу даної правової норми слідує, що для отримання пільги необхідно дотриматись таких вимог:

- бути сільськогосподарським товаровиробником;

- мати у власності будівлі, споруди віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та спорудДК 018-2000;

- не задавати такі будівлі споруди в оренду, лізинг, позичку.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, основними видами діяльності позивача є КВЕД:01.46 розведення свиней; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ОСОБА_1 є власником виробничої будівлі, об`єкта: свинарник, площею 588,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.01.2008 (а.с.7).

Належний позивачу на праві власності об`єкт нерухомого майна: свинарник, площею 588,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до ДК 018-2000 відноситься до класу 1271.1 (1 будівлі, 12 будівлі нежитлові, 127 будівлі нежитлові інші, 1271 будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, 1271.1 будівлі тваринництва).

Судом встановлено, що 07.02.2022 ОСОБА_1 подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік. У додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, Розрахунку податкових зобов`язань з подаптку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою ОСОБА_1 зазначено про отримання доходу у звітному 2021 році у сумі 119956,8 грн., за здійснення надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код виду економічної діяльності згідно з КВЕД 68.20 (а.с.8-10).

Таким чином позивачем самостійно задекларовано у 2021 році дохід отриманийсаме від надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна.

Тобто позивачем, самостійно підтверджено те, що належний йому об`єкт нерухомого майна: свинарник у 2021 році не використовувавсяним за функціональним призначеннямзокрема для розведеннясвиней.

Наданням пільги щодо сплати податку, звільненням від сплати податків, держава має на меті встановлення певного рівня соціального або економічного захисту відповідної категорії платників податків. Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та має на меті створити умови для стимулювання сільськогосподарської діяльності шляхом зменшення податкового навантаження на фізичних та юридичних осіб, які, будучи сільськогосподарськими товаровиробниками, є власниками та використовують певні об`єкти нерухомості за функціональним призначенням, тобто безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Оцінюючи надані позивачем докази (копій книги обліку доходів на 2-ох аркушах, копій податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2018 та 2019 роки) суд дійшов висновку, що такі не є належними та достатніми для підтвердження того, що ОСОБА_1 у 2021 році був сільськогосподарським товаровиробником та використовував будівлю свинарника безпосередньо в господарській діяльності, зокремадля розведення свиней.

Доводи позивача про те, що зазначення ним у поданій декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік розміру отриманого доходу від здійснення діяльності надання в оренду й експлуатацію власного майна зумовлено тим, що форма розрахунку передбачає тільки одну графу для зазначення назви виду економічної діяльності і фактично був зазначений той вид діяльності, який використовувався за звітний період більше інших, не приймається судом до уваги, оскільки позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження використанняу 2021 році будівлі свинарника безпосередньо у господарській діяльності, зокрема для розведення свиней.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки належний позивачу об`єкт нерухомого майна у 2021 році не використовувалися ним у власній господарській діяльності зокрема для розведення свинейта відповідно до поданої декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік ним задекларовано лишеотриманий дохід у розмірі 119956,80 грн, від надання в оренду власного нерухомого майна, тому у позивача відсутня пільга, передбачена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2023 у справі №380/18104/21, згідно з якими фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тобто, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме - чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників).

Отже, встановлені судом обставини справи на підставі належних та допустимих доказів підтверджують, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та підставно.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ;

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Скільський І.І.