Постановление суда № 126370916, 04.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 квітня 2025 рокуСправа № 160/5808/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Державної служби України з надзвичайних ситуацій про залишення позову без розгляду у справі №160/5808/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-3: Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/5808/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-3: Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

03 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач просить залишити позов без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Зазначає, що позивач з 07.12.2020 року не вживав заходів щодо стягнення перерахунку спірної допомоги.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

За ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23.

Згідно зі ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 18.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник (в редакції з 19.07.2022 року) може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Предметом цього спору є правомірність обчислення відповідачами розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, що була виплачена позивачу.

Така виплата здійснена позивачу під час розрахунку після звільнення 22.12.2021 року в складі суми 433608,00 грн, що сторонами не заперечується.

Водночас, цей позов зумовлений тим, що в ході розгляду справи №160/10948/23 встановлено, що відповідач неналежним чином обчислював розмір грошового забезпечення позивача.

Розмір спірної одноразової допомоги залежить від розміру грошового забезпечення позивача, в зв`язку з чим виникли підстави для перерахунку розміру такої допомоги виходячи вже з вірного грошового забезпечення позивача. Ці обставини втілились у спір, що вирішений в рамках розгляду справи №160/5227/24, за результатом розгляду якої відмовлено у задоволенні позовної заяви саме в зв`язку з тим, що позивач не ініціював перед відповідачами питання перерахунку розміру спірної допомоги.

В зв`язку з цим позивач ініціював питання перерахунку допомоги заявами до відповідачів, що були подані 08.11.2024 року. Відповіді на заяви надано листами від 15.11.2024 року, 21.11.2024 року, 10.12.2024 року. З позовом позивач звернувся 20.02.2025 року. Тобто, спірні правовідносини виникли саме в зв`язку зі змістом вищевказаних листів відповідачів, більшість з яких складена в межах тримісячного строку, що передує дню звернення до суду.

Відповідно, доводи відповідача-3 є необґрунтованими, оскільки засновані на невірній оцінці предмету спору та, як наслідок, неналежному визначенні дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, саме за захистом яких і подано цей позов.

Таким чином, клопотання про залишення позову без розгляду є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Державної служби України з надзвичайних ситуацій про залишення позову без розгляду у справі №160/5808/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко