Решение № 126339252, 03.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року Справа № 280/1209/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.02.2025 року №084250003438 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20.01.2025 року із зарахуванням до загального стажу роботи періодів роботи з 13.12.1990 року по 01.01.1992 року та з 01.01.1992 року по 18.09.1995 року.

Ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона звернулася до територіального органу ПФУ з заявою про призначення їй пенсії за віком. Позивач зазначає, що підставою для відмови їй у призначенні пенсії стали висновки органу ПФУ про недостатність у неї страхового стажу. Позивач вважає такі висновки відповідача безпідставними та вказує на те, що її страховий стаж становить понад 25 років, що є достатнім для призначення пенсії. Також, позивач вказував на те, що відповідачами безпідставно відмовлено позивачу у зарахуванні до загального стажу роботи періодів роботи з 13.12.1990 року по 01.01.1992 року та з 01.01.1992 року по 18.09.1995 року. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до приписів чинного законодавства України, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу з січня 2025 року по грудень 2025 року включно від 22 до 32 років. Відповідачі зазначають, що стаж позивача складає 20 років 5 місяців 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Також, в обґрунтування заперечень зазначено, що до стажу роботи не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.06.1982: з 13.12.1990 по 01.01.1992, оскільки відсутній підпис відповідальної особи, яка внесла запис. Уточнююча довідка відсутня; з 01.01.1992 по 18.09.1995, оскільки реквізити печатки не відповідають назві підприємства, куди заявницю було прийнято на роботу. Історична довідка про реорганізацію відсутня. З урахуванням викладеного у відзивах на позовну заяву, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 03.02.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до територіального органу ПФУ з заявою про призначення їй пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ в Вінницькій області від 10.02.2025 №084250003438 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із недостатністю страхового стажу, а саме зазначено, що страховий стаж позивачки становить 20 років 5 місяців 25 днів, а необхідний стаж становить від 22 до 32 років.

Також, у вказаному рішенні зазначено про те, що до стажу роботи не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.06.1982: з 13.12.1990 по 01.01.1992, оскільки відсутній підпис відповідальної особи, яка внесла запис (уточнююча довідка відсутня); з 01.01.1992 по 18.09.1995, оскільки реквізити печатки не відповідають назві підприємства, куди заявницю було прийнято на роботу (історична довідка про реорганізацію відсутня).

Позивач, не погодившись зі спірним рішенням про відмову в призначенні пенсії, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що її страховий стаж становить 20 років 05 місяців та 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

При цьому, органом Пенсійного фонду не зараховано до стажу позивача періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.06.1982: з 13.12.1990 по 01.01.1992, оскільки відсутній підпис відповідальної особи, яка внесла запис (уточнююча довідка відсутня); з 01.01.1992 по 18.09.1995, оскільки реквізити печатки не відповідають назві підприємства, куди заявницю було прийнято на роботу (історична довідка про реорганізацію відсутня).

Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.

Суд дослідивши записи трудової книжки НОМЕР_1 від 28.06.1982 вважає, що у органу ПФУ були відсутні підстави для відмови у зарахуванні періодів з 13.12.1990 по 01.01.1992 та з 01.01.1992 по 18.09.1995 до страхового стажу позивача.

Так, як період з 13.12.1990 по 01.01.1992, так і період з 01.01.1992 по 18.09.1995, у трудовій книжці мають посилання на накази по підприємству, відтиски печаток підприємств, інформацію про періоди трудової діяльності, тощо.

В свою чергу встановлені ГУ ПФУ в Вінницькій області недоліки щодо оформлення трудової книжки носять формальних характер та не перешкоджають зарахуванню спірних періодів до страхового стажу.

Також, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення на пенсійне забезпечення через неналежне заповнення роботодавцем її трудової книжки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що періоди з 13.12.1990 по 01.01.1992 та з 01.01.1992 по 18.09.1995 мають бути зараховані до страхового стажу позивача, а оскільки з урахуванням зазначених періодів позивач має понад 22 роки страхового стажу, то відмова у призначенні пенсії є протиправною.

В свою чергу, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги до ГУ ПФУ в Запорізькій області, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивачки про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. І саме Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Вінницькій області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування на пенсійному обліку ГУ ПФУ в Запорізькій області.

За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Вінницькій області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, «Поділля» район, вул.Зодчих(пн), будинок 22, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.02.2025 №084250003438 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 20.01.2025 пенсію за віком, відповідно до частини 2 статті 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 13.12.1990 по 01.01.1992 та з 01.01.1992 по 18.09.1995.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова