Решение № 126338563, 03.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 рокуСправа №160/3543/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Шиноптторг" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

УСТАНОВИВ:

04.02.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Шиноптторг" - адвокат Носкова Наталія Миколаївна звернулася через підсистему "Електронний суд" через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/000037/2 від 26.12.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000205 від 26.12.2024 року, видану Дніпровською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення та картки відмови. При цьому позивач звертає увагу на те, що останнім подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного ним методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, у відповідача відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим другорядним (резервним) методом. З цього слідує, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування наданих позивачем документів в підтвердження заявленої митної вартості товару, відсутності розбіжностей в документах. Транспортні витрати підтверджені в повному обсязі наданими до митниці документами. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 07.03.2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

20.02.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги з наступних підстав. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності. Таким чином, неможливо підтвердити ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи викладене, митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 6 - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Отже, на підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що під час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 26.12.2024 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання електронної митної декларації форми МД-6 №24UA110110007983U8 задекларовано товар, а саме шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, безкамерні, а саме: 385/65R22.5 160 L 20PR S201 30 штук ; 385/65R22.5 160 L 20PR T706 - 160 штук; 385/55R22.5 160 L 20PR S201 4 штуки, торговельна марка: «LANVIGATOR».

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту № 03152023 від 15.03.2023 року, укладеного між позивачем та компанією «SHANDONG HAOHUA TIRE CO., LTD.» (Китай), на умовах поставки FOB CN QINGDAO.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи на підтвердження митної вартості товару: контракт № 03152023 від 15.03.2023 року; специфікацію № 8 від 03.10.2024 року до контракту № 03152023 від 15.03.2023 року (кількість товару 194 шт., на суму 28 348,00 доларів США); рахунок-проформу (proforma-invoice) №EU2-LO-LV-20240725-2 від 25.07.2024 року (кількість товару 194 шт., на суму 28 348,00 доларів США); рахунок-фактуру (commercial invoice) №EU2-LO-LV-20240725-2 від 04.10.2024 року (кількість товару 194 шт., на суму 28 348,00 доларів США); swift від 27.09.2024 року на суму 14 174,50 доларів США, оплата згідно контракту № 03152023 від 15.03.2023 року; swift від 19.11.2024 року на суму 14 173,50 доларів США, оплата згідно контракту № 03152023 від 15.03.2023 року; сертифікат про походження товару (certificate of origin) № 24С3707А1483 /50300 від 04.10.2024року; пакувальний лист (packing list) № б/н від 04.10.2024 року; коносамент (bill of lading) № SZACM24100001 від 10.10.2024 року; міжнародна автотранспортна накладна (international consignment note) №728 від 19.12.2024 року; комерційна пропозиція № б/н від 02.10.2023 року "SHANDONG HAOHUA TIRE CO., LTD." до контракту № 03152023 від 15.03.2023 року; прайс лист "SHANDONG HAOHUA TIRE CO., LTD." № б/н від 02.10.2024 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №126 від 25.12.2024 року; договір № 12/04-23 транспортного експедирування від 12.04.2023 року; заявку № 102/10/24 на перевезення вантажу від 02.10.2024 року до договору № 12/04-23 від 12.04.2023 року; копія митної декларації країни відправлення №431020240000235829 від 07.10.2024 року; сертифікат якості (сertificate of quality) T-07255/0 від 18.10.2023 року; сертифікат відповідності (сertificate of comformity) UA.013.04260-24 від 26.12.2024 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач надіслав до Дніпровської митниці лист №26/12-1від 26.12.2024 року, в якому було повідомлено, що надати додаткові документи протягом 10 календарних днів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ не має можливості, та висловлено прохання завершити митне оформлення товару.

26.12.2024 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/000037/2 та прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110110/2024/000205 від 26.12.2024 року.

Враховуючи те, що ідентичний товар самостійно скориговано за резервним методом (ст.64 МКУ) за ЕМД від 16.12.2024 року №UA204150/2024/003952, де товар постачається на умовах FОВ QINGDAO у кількості 194 шт., вагою 13155,14 кг за поставкою від виробника, митну вартість оцінюваного товару скориговано за другорядним методом визначення митної вартості - 6 - резервним методом до рівня 3,01 дол.США/кг, що розраховується як ціна товару за 1 шт. 203,6432 дол.США/шт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Щодо твердження відповідача про неможливість проведення ідентифікації передоплати з задекларованої партії товару суд зазначає наступне.

Згідно п. 7.1. укладеного Контракту № 03152023 від 15.0.2023 року порядок сплати за товар може змінюватись за угодою Сторін та буде відображений у рахунку -проформі.

Постачальник надав позивачу рахунок проформу від 25.07.2024 року № EU2-LO-LV- 20240725-2, згідно якої умови оплати наступні - 50% передплату, залишок на протязі 40 діб від дати коносамента.

Позивач надав до Дніпровської митниці банківські платіжні документи: swift від 27.09.2024 року на суму 14 174,50 доларів США, оплата згідно контракту № 03152023 від 15.03.2023 року; swift від 19.11.2024 року на суму 14 173,50 доларів США, оплата згідно контракту № 03152023 від 15.03.2023 року, всього на суму 28 348,00 доларів США, згідно виставленого продавцем рахунку проформи від 25.07.2024 року № EU2-LOLV-20240725-2 проте відповідач вважає, що посилання лише на контракт унеможливлює проведення ідентифікації проведених розрахунків саме за рахунком проформою від 25.07.2024 року № EU2-LO-LV-20240725-2.

Крім того, в розумінні приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема, але не виключно: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу). До митного оформлення позивачем надано рахунок-проформу (proforma invoice) рахунок проформу № EU2-LO-LV-20240725-2 від 25.07.2024 року на суму 28 348,00 доларів США та рахунок-фактуру (commercial invoice) №EU2-LO-LV-20240725-2 від 04.10.2024 року на суму 28 248,00 доларів США. Митна вартість товарів позивачем підтверджена.

Надані позивачем означені вище банківські платіжні документи (swift) містять всі необхідні дані для проведення оплат за контрактом № 03152023 від 15.03.2023 року.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частини 5 статті 53 МКУ).

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст.9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/000037/2 від 26.12.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000205 від 26.12.2024 року, видану Дніпровською митницею.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Шиноптторг" (49600, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, код ЄДРПОУ 40472114) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна