Решение № 126338438, 02.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокуСправа №160/21137/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

05.08.2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000008/2 від 20.02.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000031/2 від 22.05.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000038/2 від 28.06.2024 року

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірними, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.08.2024 року представником Дніпровської митниці подано відзив на позовну заяву, яким заперечу проти задоволення позовних вимог, оскільки за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

10.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі Покупець) уклало з компанією «Taizhou MengHui Machinery Co., LTD» (Китай) (далі Продавець) зовнішньоекономічний контракт № MENHUI-1-2021 (далі Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує «товар» в асортименті, кількості, та за цінами, визначеними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно з п. 2.1 Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Пунктом 3.1 Контракту визначено, що поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс 2010, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди. Реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Відповідно до п. 4 Контракту ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого продавець повинен надати покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс.

Ціни, які вказані у Специфікаціях (Додатках) до цього контракту є незмінними і не підлягають зростанню.

У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.

Пунктом 5 Контракту передбачено, що оплата товару, який поставляється згідно даного Контракту, здійснюється покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок Продавця на підставі Специфікацій (Додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T.

Умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.

В подальшому компанією «Taizhou MengHui Machinery Co., LTD» відповідно до умов зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації № 11 від 15.05.2023 року, рахунків-фактури № TZMH20230712C від 09.11.2023 року та № TZMH20230712D від 15.11.2023 року, було здійснено поставку товарів (обприскувачі акумуляторні) декількома товарним партіями на підставі однієї Специфікації.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товарів, ТОВ «ТД «АМТ», було задекларовано до відділу митного оформлення митного поста «Дніпро правобережний» Дніпровської митниці партії отриманого товару за окремими електронними митними деклараціями (ЕМД):

1. ЕМД №24UA110150002200U6 від 19.02.2024 року заявлена митна вартість товару була визначена за основним методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт № MENHUI-1-2021 від 10.11.2021 року; Специфікація № 11 від 15.05.2023 року; Додаткова угода № 6 від 22.11.2023 року; рахунок-фактура TZMH20230712C від 09.11.2023 року; пакувальний лист до нього від 09.11.2023 року; платіжні інструкції по оплаті товару: 132 від 03.08.2023 року та № 180 від 29.11.2023 року.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту № 2110/912/2019 від 21.10.2019 року; коносамент № BW23110209 від 15.11.2023 року; залізничну накладну (CMR) № 31504049 від 29.01.2024 року; рахунок на оплату послуг № L70260 від 24.01.2024 року; заявку на перевезення № 1/58 від 12.09.2023 року; довідку про транспорті витрати від 31.01.2024 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №002-20/02 від 20.02.2024 року, товариство додатково надало митниці: прайс-лист від 05.04.2023 року, комерційну пропозицію виробника від 12.05.2023 року, виписки з банківського рахунку декларанта за серпень та листопад 2023 року та платіжні інструкції №132, №180, завірені банком, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами

20.02.2024 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000008 /2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В графі 33 вищевказаного рішення митним органом було зазначено розбіжності які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:

- Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB NINGBO, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

- Відповідно до п.5.2 від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У наданій декларантом Специфікації від 15.05.2023 №11 визначено загальну вартість товарів 325 900,00 дол.США та вказано умови оплати: передоплата 69 223,94 дол. США протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Вартість оцінюваної партії товару згідно рахунку-інвойс від 09.11.2023 № TZMH20230712C (49950,25 дол. США). До митного оформлення надано Платіжне доручення №132 від 03.08.2023 на суму 98 000 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікаціям від 21.10.2022 №10 та від 15.05.2023 №11. До митного оформлення надано Платіжне доручення №180 від 29.12.2021 на суму 105955,00 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікації від 15.05.2023 №11. Оплата за вищезазначеними платіжними доручення здійснена за товари, що постачаються не тільки згідно Специфікації від 15.05.2023 №11. З урахуванням відсутності всіх документів, реквізити яких наявні у вищевказаних платіжних дорученням, неможливо здійснити перевірку числового значення здійснених передплат за оцінюваний товар. Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

- Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 3 910,00 дол. США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір перевезення вантажу морським транспортом від 21.10.2019 №2110/912/2019 з «Global Container Lines Latvija»; рахунок від 24.01.2024 №L70260; Довідка про транспортні витрати від 31.01.2024; Заявка на перевезення від 12.09.2023 №1/58; Відповідно до відомостей рахунку від 24.01.2024 №L70260 визначено термін оплати 07.02.2024. До митного оформлення не надано платіжні доручення та Акт виконаних робіт. Рахунок від 24.01.2024 №L70260 не містить інформації щодо розміру експедиторської винагороди.

2. ЕМД №24UA110150007156U4 від 21.05.2024 року заявлена митна вартість товару була визначена за основним методом.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №MENHUI-1-2021 від 10.11.2021 року; Специфікація №11 від 15.05.2023 року; Додаткова угода №8 від 01.04.2024 року; рахунок-фактура №TZMH20230712D від 15.11.2023 року; пакувальний лист до нього від15.11.2023 року; платіжні інструкції по оплаті товару: №132 від 03.08.2023 року, №180 від 29.11.2023 року, №215 від 12.03.2024 року та №226 від 12.04.2024 року.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019 року; коносамент №BW23110357 від 21.11.2023 року; залізничну накладну (CMR) №3129716081 від 29.01.2024 року; рахунок на оплату послуг №L70269 від 24.01.2024 року; заявку на перевезення №1/63 від 12.09.2023 року; довідку про транспортні витрати від 31.01.2024 року; акт виконаних робіт від 12.02.2024 року; калькуляцію транспортних витрат №01-21/05 від 21.05.2024 року; платіжну інструкцію №34 від 20.03.2024 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №001-22/05 від 22.05.2024 року, товариство додатково надало митниці: прайс-лист від 05.04.2023 року, комерційну пропозицію виробника від 12.05.2023 року, виписки з банківського рахунку декларанта за серпень, листопад 2023 року та березень, квітень 2024 року, та платіжні інструкції завірені банком, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

22.05.2024 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000031/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1 та №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В графі 33 вищевказаного рішення митним органом було зазначено розбіжності які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:

- Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється накомерційних умовах поставки FOB NINGBO, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

- Відповідно до п.5.2 від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У наданій декларантом Специфікації від 15.05.2023 №11 визначено загальну вартість товарів 325 900,00 дол.США та вказано умови оплати: передоплата 69 223,94 дол. США протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Вартість оцінюваної партії товару згідно рахунку-інвойс від 15.11.2023 №TZMH20230712D (49950,25 дол. США). До митного оформлення надано Платіжне доручення №132 від 03.08.2023 на суму 98 000 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікаціям від 21.10.2022 №10 та від 15.05.2023 №11. До митного оформлення надано Платіжне доручення №180 від 29.12.2021 на суму 105955,00 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікації від 15.05.2023 №11. До митного оформлення надано Платіжне доручення №215 від 12.03.2024 на суму 78553,00 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1- 2021 та специфікації від 15.05.2023 №11. До митного оформлення надано Платіжне доручення №226 від 12.04.2024 на суму 38988,00 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікації від 15.05.2023 №11. Оплата за вищезазначеними платіжними доручення здійснена за товари, що постачаються не тільки згідно Специфікації від 15.05.2023 №11. З урахуванням відсутності всіх документів, реквізити яких наявні у вищевказаних платіжних дорученням, неможливо здійснити перевірку числового значення здійснених передплат за оцінюваний товар. Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

- Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 2864,59 дол.США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір перевезення вантажу морським транспортом від 21.10.2019 №2110/912/2019 з «Global Container Lines Latvija»; рахунок від 24.01.2024 № L70269; Довідка про транспортні витрати від 31.01.2024; Заявка на перевезення від 12.09.2023 № №1/63; Акт виконаних робіт від 12.02.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №34 від 20.03.2024. Відповідно до відомостей рахунку від 24.01.2024 №L70269 на суму 7890,00 дол.США - визначено термін оплати 14.02.2024. До митного оформлення надано платіжні доручення від 20.03.2024 №34 на суму 44300 дол.США, що не кореспондується з наданим рахунком та актом виконаних робіт від 12.02.2024. Рахунок від 24.01.2024 №L70269 не містить інформації щодо розміру експедиторської винагороди.

3. ЕМД №24UA110150009366U0 від 28.06.2024 року заявлена митна вартість товару була визначена за основним методом.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №MENHUI-1-2021 від 10.11.2021 року; Специфікація №11 від 15.05.2023 року; Додаткова угода №8 від 01.04.2024 року; рахунок-фактура №TZMH20230712D від 15.11.2023 року; пакувальний лист до нього від 15.11.2023 року; платіжні інструкції по оплаті товару: №132 від 03.08.2023 року, №180 від 29.11.2023 року, №215 від 12.03.2024 року та №226 від 12.04.2024 року; виписки с банківського рахунку товариства за серпень, листопад 2023 року та за березень, квітень 2024 року.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019 року; коносамент №BW23110357 від 21.11.2023 року; залізничну накладну (CMR) №3129716081 від 29.01.2024 року; рахунок на оплату послуг №L70269 від 24.01.2024 року; заявку на перевезення №1/63 від 12.09.2023 року; довідку про транспортні витрати від 31.01.2024 року; акт виконаних робіт від 12.02.2024 року; калькуляцію транспортних витрат №01-27/06 від 27.06.2024 року; платіжну інструкцію №34 від 20.03.2024 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №001-28/06 від 28.06.2024 року, товариство додатково надало митниці: прайс-лист від 05.04.2023 року та комерційну пропозицію виробника від 12.05.2023 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

28.06.2024 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000038/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В графі 33 вищевказаного рішення митним органом було зазначено розбіжності які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:

- Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB NINGBO, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

- Відповідно до п.5.2 від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У наданій декларантом специфікації від 15.05.2023 №11 визначено загальну вартість товарів 325 900,00 дол. США та вказано умови оплати: попередня оплата 69 223,94 дол. США; оплата в розмірі 256 676,06 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Вартість товару згідно рахунку-інвойс від 15.11.2023 №TZMH20230712D 49 795,20 дол. США. До митного оформлення надано Платіжне доручення від 03.08.2023 №132 на суму 98 000 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікаціям від 20.10.2022 №9, від 21.10.2022 №10, від 15.05.2023 №11. До митного оформлення надано Платіжне доручення від 29.11.2023 №180 на суму 105 955,00 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікації від 15.05.2023 №11. До митного оформлення надано Платіжне доручення від 12.03.2024 №215 на суму 78 553,00 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1- 2021 та специфікації від 15.05.2023 №11. До митного оформлення надано Платіжне доручення від 12.04.2024 №226 на суму 38 988,00 дол. США, що підтверджує оплату по контракту від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021 та специфікації від 15.05.2023 №11. Оцінюваний товар, що був транспортований за коносаментом від 21.11.2023 №BW23110357, був попередньо поміщений в режим «митного складу за ЕМД від 21.02.2024 №24UA110150002396U9 (ІМ 74). Враховуючи дату попереднього поміщення товару в режим «митного складу», оплата за товар по специфікації від 15.05.2023 №11 мала бути здійснена в повному обсязі. Також, до митного оформлення надано додаткову угоду від 01.04.2024 №8, згідно якої внесено зміни до специфікації від 15.05.2023 №11 в частині умов оплати: попередня оплата в розмірі 198 295,52 дол. США. Оплата в розмірі 127 604,48 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Оплата за вищезазначеними платіжними доручення здійснена за товари, що постачаються не тільки згідно Специфікації від 15.05.2023 №11. З урахуванням відсутності всіх документів, реквізити яких наявні у вищевказаних платіжних дорученням, неможливо здійснити перевірку числового значення здійснених передплат за оцінюваний товар. Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

- Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 985,41 дол.США. Відповідно до відомостей рахунку від 24.01.2024 №L70269, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у 2 контейнерах: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Нінгбо, Китай - Гданськ, Польща 925,00 дол.США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща- митний перехід Мостиська-Медика 2 000,00 дол.США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Медика - Новомосковськ, Україна 4 040,00 дол.США. Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 21.11.2023 №BW23110357 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту NINGBO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Згідно Накладної УМВС від 24.01.2024 №3129716081 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до Новомосковську залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту місця ввезення на митну територію України, передбачені частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах (рахунок, довідка, заявка, акт) відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

Відтак, правомірність винесених відповідачем рішеннь про коригування митної вартості товару є предметом спору у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно ж достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1статті 4 МК Українимитне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічне тлумачення зазначених правових норм висловлене Верховним судом в правовій позиції, сформованій та висловленій у постановах: по справі № 21-127а15 від 31.03.2015, по справі №815/4477/15 від 21 січня 2020 року, по справі №813/1350/14 від 14 січня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року.

Так, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, у графі 33, відповідачем зазначено, яка підставу для здійснення коригування: ненадання документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезенням оцінюваних партій товарів.

Суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За наведених обставин, зазначені доводи митниці є безпідставними.

Також підставою для коригування митної вартості в оскаржуваних рішення було те, що оплата за платіжними дорученням здійснена за товари, що постачались не тільки згідно Специфікації від 15.05.2023 року № 11

Суд зазначає, що Відповідно до п.6 Специфікації №11 умовами оплати за товари визначено здійснення попередньої оплати в сумі 69 223,94 дол. США та здійснення оплати в розмірі 256 676,06 дол. США протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару.

В подальшому сторонами контракту №MENHUI-1-2021 були укладені додаткові угоди, якими змінювались умови здійснення оплати за товари.

Так, відповідно до положень Додаткової угоди №6 від 22.11.2023 року, умовами оплати визначено здійснення попередньої оплати в розмірі 175 178,94дол. США та відстрочення оплати суми 150 721,06 дол. США на термін до 90 днів від дати фактичного отримання товару.

Відповідно до положень Додаткової угоди №8 від 01.04.2024 року, умовами оплати визначено здійснення попередньої оплати в розмірі 198 295,52 дол. США та відстрочення оплати суми 127 605,48 дол. США на термін до 90 днів від дати фактичного отримання товару.

Відповідно до положень Додаткової угоди №9 від 15.05.2024 року, умовами оплати визначено здійснення попередньої оплати в розмірі 198 295,52 дол. США та відстрочення оплати суми 127 605,48 дол. США на термін до 21.12.2024 року.

Під час митного оформлення усіх трьох спірних товарних партій, на виконання вимог положень статті 53 МК України про надання банківського платіжного документу, що стосується оцінюваного товару, митному органу були надані наступні банківські платіжні інструкції:

- разом з ЕМД № 24UA110150002200U6 митниці надавались платіжні інструкції: №132 від 03.08.2023 року (за якою було сплачено в якості передоплати 69 223,94 дол. США за товар, що поставляється за Специфікацією №11, а також 28 776,06 дол. США в якості оплати за товари за специфікаціями №9 та №10) та №180 від 29.11.2023 року (за якою було сплачено 105 955,00 дол. США за товар, що поставляється за Специфікацією №11);

- разом з ЕМД № 24UA110150007156U4 та ЕМД № 24UA110150009366U0 митниці надавались платіжні інструкції: №132 від 03.08.2023 року (оплата Специфікації №11 в сумі 69 223,94 дол. США), №180 від 29.11.2023 року (оплата Специфікації №11 в сумі 105 955 дол. США), №215 від 12.03.2024 року (оплата Специфікації №11 в сумі 4 031,44 дол.), №226 від 12.04.2024 року (оплата Специфікації №11 в сумі 19 085,14 дол. США).

Отже, на день декларування кожної товарної партії, з урахуванням Додаткових угод до Специфікації №11, позивачем були виконані умови часткової оплати. Інша частина оплати не здійснювалась, тому банківський платіжний документ у товариства відсутній, у зв`язку з чим його надання є неможливим. За умовами Додаткової угоди №9, термін оплати не сплинув. Згідно ч.2 ст.53 МК України, банківський платіжний документ надається декларантом на підтвердження здійсненого ним розрахунку митної вартості виключно у випадку оплати рахунку, тому вимога щодо надання такого документу є безпідставною.

Також, суд зазначає, що відсутність платіжних документів про оплату поставлених товарів має наслідком відстрочку платежу, яка передбачена умовами контракту і не може свідчити про заниження декларантом митної вартості товару. Поданий до митного оформлення товарів інвойс і є розрахунково-платіжним документом, в якому покупцю встановлюється сума до сплати, та міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору, а отже ця обставина не може слугувати підставою для здійснення коригування митної вартості товару. Така правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 10.05.2023 року у справі № 815/1780/17.

Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 року у справі № 804/16553/14 зазначено, що оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів ( не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспорті витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, декларант, у відповідно до вимог ст. 53 МК України та Наказу № 599 від 24.05.2012 року надав достатні документи, які містять відомості про перевезення оцінюваних товарів.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Беручи до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорюване рішення прийняте без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Згідно з ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, кв. 23, код ЄДРПОУ: 42822115) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000008/2 від 20.02.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000031/2 від 22.05.2024 року;

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000038/2 від 28.06.2024 року

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних Дніпровської митниці документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5013,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко