Решение № 126291330, 02.04.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 274/10078/24

Провадження №2/291/198/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.01.2025 цивільну справу передано на розгляд Ружинського районного суду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 головуючою суддею визначено Федорчук І.В.

03.02.2025 судом отримано відповідь, щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

04.02.2025 ухвалою суду у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» звернулося до суду з указаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №3842-2493-1 від 19.12.2023 у розмірі 59750,00грн, з яких: заборгованість за кредитом складає - 5000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 54750,00 грн., а також просить стягнути з відповідачапонесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №3842-2493-1 від 19.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 365 днів (до 18.12.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Ощадбанк", зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % від суми кредиту за кожен день користування (1095 %річних).

У межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 10 днів. Починаючи з 29.12.2023 року, відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки, відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 59750,00 грн.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 18.12.2024 року становить 54750,00 гривень за період з 19.12.2023 року по 18.12.2024 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору.

Оскількирозглядсправивідбуваєтьсяв порядкуспрощеногопровадження без повідомленняучасниківсправи, особи, якіберуть участь у справі, в судовезасідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України,в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненаданн явідповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Судом установлено, що19.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3842-2493-1, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 365 днів (до 18.12.2024), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% від суми кредиту за кожен день користування (1095% річних) (а.с.13-17).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідачки з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3 % від суми кредиту за кожен день користування (1095% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 10 днів, що відображено в Додатку №1.

Кредитні кошти були перераховані відповідачу 19.12.2023 на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується чеком (а.с.20).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.12.2024 за вказаним кредитним договором становить 59750,00 грн., з яких 5000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту та 54750,00 грн. прострочена заборгованість по несплаченимпроцентам за користування кредитом у період з 19.12.2023 по 25.12.2024, виходячи зі ставки 1095,0% річних (а.с. 21-25).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Кредитним договором передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника. Для отримання кредиту позичальник реєструється на сайті кредитодавця і заповнює на сайті заяву документ, який містить інформацію щодо наміру фізичної особи отримати кредит. При реєстрації на сайті кредитодавця позичальник зобов`язаний вказати повні точні та достовірні відомості, включаючи персональні дані.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними, позикодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, проте відповідач, отримавши кредитні кошти, в порушення взятих на себе зобов`язань, своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 19.12.2023 року, що має відображення у Розрахунку заборгованості.

Розрахунок суми заборгованості щодо тіла кредиту та процентів відповідає умовам кредитного договору. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, як не надано і власного розрахунку.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статі 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦПК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та не спростований відповідачем, що є його процесуальним обов`язком. У разі заперечення таких доводів відповідач не був позбавлений можливості надати виписку по картковому рахунку.

З таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Процент» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем умови кредитного договору виконуються неналежним чином, в результаті чого виникла заборгованість по простроченим процентам в розмірі 54750,00 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ «ФК «Процент» та адвокатом Руденко К.В. було укладено договір №03/06/2024 від 03.06.2024 року про надання юридичних послуг. Позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 грн, які сплачено позивачем адвокату Руденко К.В. на підставі договору про надання юридичних послуг та акту приймання передачі наданих послуг №5 від 30.10.2024 року та Витягу з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.10.2024 року (а.с.46-52).

Відповідно до ч. 8. ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним задовольнити розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі 2422,40 грн, що складається з судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 133,137, 247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" заборгованість за кредитним договором № 3842-2493-1 від 19.12.2023 у розмірі 59750 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль)копійок, заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 54750 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль)копійок,

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок)копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі :

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул.Дегтярівська, 48;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 02 квітня 2025 року.

Суддя І.В. Федорчук