Решение № 126290141, 02.04.2025, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1813/24

Провадження № 2/131/484/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2025 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Іллінці справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом, сформованим через електронну систему «Електронний суд», і просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості 107815,20 грн., яка складається з наступного: 70200,00 грн. на підставі договору факторингу № 24.05/2024, яка складається з заборгованості за основним боргом 10000,00 грн.; суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 48200,00 грн.; нараховані проценти за 60 календарних днів 12000,00 грн.; 18134 грн. на підставі договору факторингу № 27.05/24-Ф, яка складається з заборгованості загальною сумою 37615,20 грн. за основним боргом у розмірі 8800,00 грн.; суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 18308,00 грн.; нараховані проценти за 60 календарних днів 10507,20 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою електронного підпису укладено договір № 4012450 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сума кредиту складає 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало йому кредит у сумі 10000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . У період з 26.09.2023 по 24.05.2024 первісним кредитором нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 48200,00 грн. 24.05.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. Станом на дату укладення договору факторингу строк дії договору № 4012450 від 26.09.2023 не закінчився і в межах строку дії договору у період з 24.05.2024 по 22.07.2024 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 12000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 70200,00 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом 10000 грн.; суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 48200,00 грн.; нараховані проценти за 60 календарних днів 12000, грн.

Також, 26.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою електронного підпису укладено договір № 7106600 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складає 10000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . строк кредиту 360 днів. У період з 26.09.2023 по 24.05.2024 первісним кредитором нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 18308,00 грн.

У період з 26.09.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплату на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1200,00 грн, що спрямовані на оплату тіла кредиту.

27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 7106600 від 26.09.2023 року укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 набуло ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна». Позивач зазначає, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало повністю та надало грошові кошти в обумовленому Договором розмірі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Оскільки, відповідач порушив умови договору, здійснивши оплату на рахунок Первісного кредитора одноразово кошти в розмірі 1200,00 грн, що спрямовані на оплату тіла кредиту, станом на дату звернення до суду останній має заборгованість за кредитним договором в розмірі 37615,20 грн., з яких: 8800,00 грн. - тіло кредиту, нарахованих процентів первісним кредитором 18308,00 грн., нараховано позивачем проценти за 60 календарних днів - 10507,20 грн.

Рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість яка виникла на підставі договорів факторингу № 24.05/2024 від 27.05.2024 року в сумі 70200,00 грн та № 27.05/24Ф від 27.05.2024 року у розмірі 37615,20 грн., а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області 30 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилася надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, шляхом винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або слухання його відсутність суду не надав, не подав відзив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Диспозиція частини восьмої статті 178 ЦПК України визначає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України проводить розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою.

Судом установлено, що 26.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4012450 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту становить 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів.

Договір № 4012450 відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) «К961».

26.09.2023 року на картковий рахунок ОСОБА_1 , НОМЕР_1 зазначений останнім у Договорі №4012450 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, перераховано грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується інформаційним листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4012450 від 26.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.05.2024 становить 58200,00 грн., з яких: 10000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 48200,00 грн. заборгованість за відсотками.

24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 24.05/2024, за умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтранс Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4012450 від 26.09.2023, за яким загальна сума заборгованості становить 58200,00 грн., з яких: 10000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 48200,00 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості яка виникла на підставі договору факторингу №27.05/24 від 24.05.2024 року сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами за період з 24.05.2022 по 22.07.2024 становить 12000,00 грн.

Також 26.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7106600 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту становить 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів.

Договір № 7106600 відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) «С6055».

26.09.2023 на картковий рахунок ОСОБА_1 , НОМЕР_1 зазначений останнім у Договорі № 7106600 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, перераховано грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується інформаційним листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

У період з 26.09.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплату на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1200,00 грн, що спрямовані на оплату тіла кредиту.

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4106600 від 26.09.2023, за яким загальна сума заборгованості становить станом на 26.05.2024 становить 27108,00 грн., з яких: 8800,00 грн. сума кредиту; 18308,00 сума процентів за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості яка виникла на підставі договору факторингу №27.05/24 від 24.05.2024 року сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами за період з 24.05.2022 по 22.07.2024 становить 10507,20 грн.

25.11.2024 рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено назву з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Неналежне виконання відповідачем договору призвело до його заборгованості перед фінансовою установою.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 1статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 1054,1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст. 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту № 4012450 від 26.09.2023 року та надало відповідачу кредит в сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 24/05/2024, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним № 4012450 від 26.09.2023 року у розмірі 58200,00 грн., з яких сума заборгованості з тіла кредиту 10000,00 грн, заборгованість за відсотками 48200,00 грн.

Крім того, позивачем було нараховано відсотки за 60 календарних днів (24.05.2024-22.07.2024) в межах строку договору, які складають 12000,00 грн.

Також судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту № 7106600 від 26.09.2023 року та надало відповідачу кредит в сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

У період з 26.09.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплату на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1200,00 грн, що спрямовані на оплату тіла кредиту.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 24/05/24-Ф, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним № 7106600 від 26.09.2023 року у розмірі 70200,00 грн., з яких сума заборгованості з тіла кредиту 8800,00 грн, заборгованість за відсотками 48200,00 грн.

Крім того, позивачем було нараховано відсотки за 60 календарних днів (24.05.2024-22.07.2024) в межах строку договору, які складають 10507,20,00 грн.

25.11.2024 рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено назву з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між адвокатом Городіщєвою Є.О. та позивачем був укладений договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року.

З Акту № 6003 від 20.12.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року вбачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги, зокрема, формування пакету документів для подання до суду позовної заяви та додатків до неї, підготовка до судових засідань з урахування розгляду вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за немайновими вимогами, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті, відсутність судових засідань у цій справі; з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 6 000 грн. 00 коп., що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак позовні вимоги в частині стягнення професійної правничої допомоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про судові витрати у справі вирішено судом відповідно до положення ст.141 ЦПК України.

Таким чином, виходячи з пропорційного розрахунку, на користь позивача слід стягнути понесений ним судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтранс Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтранс Капітал» заборгованості в сумі 107815,20 (сто сім тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень 20 коп.) грн., яка складається з наступного: 70200,00 грн. на підставі договору факторингу № 24.05/2024, яка складається з заборгованості за основним боргом 10000,00 грн.; суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 48200,00 грн.; нараховані проценти за 60 календарних днів 12000,00 грн.; на підставі договору факторингу № 27.05/24-Ф, яка складається з заборгованості загальною сумою 37615,20 грн. за основним боргом у розмірі 8800,00 грн.; суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 18308,00 грн.; нараховані проценти за 60 календарних днів 10507,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтранс Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок)

Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтранс Капітал» місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ- 44559822.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО