Решение № 126254124, 31.03.2025, Белопольский районный суд Сумской области

Справа № 587/448/25

Номер провадження 2/573/144/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Терещенко О. І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2025 року до Білопільського районного суду за підсудністю з Сумського районного суду Сумської області надійшов позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 , який у подальшому 04 березня 2025 року був уточнений. Позов мотивований тим, що 14 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідачкою укладено кредитний договір №523889781, на підставі якого остання отримала кредит. Згідно з укладеним 28.11.2018 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договором факторингу ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги до боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у тому числі й до ОСОБА_1 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладалися додаткові угоди, якими неодноразово продовжувався строк дії вищевказаного договору, зокрема, востаннє до 31.12.2024. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс», зокрема, до відповідачки, яка є боржником за кредитним договором №625039491. 26.12.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу, відповідно до мов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №52889781. Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 10997,25 грн, з яких: 7500 грн заборгованість по кредиту, 3497,25 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму боргу, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 05.03.2025 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 95).

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - Тараненко А.І. не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 7 зв.).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин. Про день,час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Відзив на позов не подала (а. с. 116).

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 14.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у режимі онлайн укладено договір кредитної лінії №523889781, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 22000 грн, з видачою першого траншу за договором у максимальній сумі 7500 грн одразу після укладення договору, який має бути повернутий до закінчення дисконтного періоду до 28.02.2022 та може неодноразово продовжуватися, при дотриманні умов його продовження, зі сплатою процентів за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а. с. 13 зв-21).

У цей же день ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт», який є додатком до договору (а. с. 12-13).

У п. п. 3.6 - 3.8 договору сторони погодили, що на момент укладення договору дисконтний період становить 14 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Сторони погодили, що встановлений у п. 3.1 договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів, з умови, якщо позичальник в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 14 днів дисконтного періоду у розмірі 1722 грн.

За вибором позичальника, кожен окремий транш за договором може надаватися шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки 5168-74ХХ-ХХХХ-9380, що відбувається до трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу, або шляхом видачі готівки у відділенні фінансової установи, з якими у кредитодавця укладені договори про перека грошових коштів без відкриття рахунку. Перший транш за договором надається у сумі вказаній в п. 2.3 договору та способом, вказаним у п. 5.1.1 договору (п. 5.1 - 5.2 договору).

Згідно з п. п. 8.2 8.4 Договору процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника. Якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п. 8.5 договору. То зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10 % в день від суми залишку кредиту , що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду користування визначається за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п. п. 14.1, 14.13 договору невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що ознайомлений , повністю розуміє та погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил та, текст яких розміщений на сайті кредитодавця.

Підписуючи цей договір позичальник надав згоду кредитодавцю та будь-якій особі, яка в подальшому набуде прав вимоги за цим договором на залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та договору, визначеної ЗУ «Про організацію формування та обігу кредитних історій».

У разі відступлення права грошової вимоги за договором, до нового кредитора переходять також інші права, передбачені договором, в тому числі право на отримання забезпечення виконання договору ( п. 14.20 договору).

На останній сторінці кредитного договору позичальником зазначена ОСОБА_1 і вказано, що договір підписаний нею 14.02.2022 о 7:28:03 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с. 21).

14.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку 5168-74ХХ-ХХХХ-9380 7500 грн (а. с. 39, 40-41).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого продовжено додатковими угодами від 28.11.2019 №19, від 31.12.2020 №26, від 31.12.2021 №27, від 31.12.2022 №31, 31.12.2023 №32. Крім того, додатковою угодою від 31.12.2020 №26 договір факторингу викладено в новій редакції. З урахуванням зазначених додаткових угод дія договору факторингу була продовжена до 31.12.2024 (а. с. 42-55).

Відповідно до п. 2.1 2.2, 4.1 зазначеного договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняти права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрах прав вимог.

Разом з правом вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» переходять всі інші права та обов`язки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком та не змінює попередній.

Право вимоги переходить від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Згідно з п. 5.3.3 договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, у тому числі відступати права вимоги на користь третіх осіб.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №523889781 від 14.02.2022 у сумі 9030,75 грн з яких: 7500 грн основна заборгованість, 1530,75 грн заборгованість за відсотками, 285 грн сума фінансування (а. с. 55 зв. - 56).

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, за умовами якого ТОВ ««Таліон Плюс» зобов`язалося відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 57-61).

Відповідно до п. 2.2, 4.1, 5.3.3 зазначеного договору факторингу разом з правом вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» переходять всі інші права та обов`язки ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

З витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 вбачається, що до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №523889781 від 14.02.2022 у сумі 10997,25 грн, з яких: 7500 грн основна заборгованість, 3497,25 грн заборгованість за відсотками, 397,50 грн сума фінансування (а. с. 62).

17.04.2024 між ТОВ «ФК «ЕЙС» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №026/12/Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників (а. с. 64-67).

Згідно з витягом з реєстру боржників від 17.04.2024 до договору факторингу №17/04/24 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №523889781 від 14.02.2022 у сумі 10997,25 грн з яких: 7500 грн основна заборгованість, 3497,25 грн заборгованість за відсотками, 397,50 грн сума фінансування (а. с. 70-71).

Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №523889781 від 14.02.2022 також підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 30.12.2024 (а. с. 75).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Як вбачається з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору №523889781 від 14.02.2022 у сумі 10997,25 грн, з яких: 7500 грн основна заборгованість, 3497,25 грн заборгованість за відсотками.

Що стосується вимоги про стягнення 6000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов такого висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статі 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 4422 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з судового збору (2422 грн 40 коп.) та витрат, пов`язаних з розглядом справи (2000 грн) (а. с. 13-17, 43).

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 10997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 25 копійок заборгованості за договором кредитної лінії №523889781 від 14.02.2022 та 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачкою до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя